Постанова

від 20.02.2013 по справі 2а/2370/3763/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

20 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/3763/2012

16 год. 39 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Журавлю В.В.,

за участю: представника позивача Ткаченко О.М. - за довіреністю, представника відповідача Івченко Я.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біотех» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотех» (далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якій з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003271520 від 03.09.2012 року, а також № 0004392301, № 000004402301, № 69/17-507/21384246, № 0004412301 від 21.09.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані рішення суперечать вимогам законодавства України, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотех» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 25.04.1995 року, ідентифікаційний код 21384246.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень, працівниками державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, згідно пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Біотех» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.03.2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.08.2012 року № 186/22-11/21384246 та встановлені наступні порушення:

1) пп. 1.32 ст.1, п. 4.1 ст.4, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3, пп. 5.4.6, п. 5.4 ст. 5, пп. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями) в наслідок чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 27660 грн., в тому числі за І квартал 2010 року у сумі 181 грн., за І півріччя 2010 року у сумі 361 грн., за 9 місяців 2010 року у сумі 542 грн., за 2010 року у сумі 1129 грн. та за І квартал 2011 року у сумі 26531 грн.;

2) пп. 14.1.36, п. 1.14 ст.1, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 139.1.1, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в наслідок чого донараховано податок на прибуток у на загальну суму 56856 грн., в тому числі за II квартал 2011 року у сумі 57846 грн., за ІІ-ПІ квартал 2011 року у сумі 74715 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 56750 грн., за І квартал 2012 року у сумі 106 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2011 року у сумі 78831 грн.;

3) п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в наслідок чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 162758 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 15085 грн., за лютий 2011 року у сумі 38136 грн., за березень 2011 року у сумі 44856 грн., за квітень 2011 року в сумі 15986 грн., за травень 2011 року в сумі 17936 грн., за червень 2011 року в сумі 16235 грн., за липень 2011 року в сумі 14524 грн.;

4) вимог ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ та рішення Черкаської міської ради від 13.05.21010 № 5-656, TOB «Біотех» за травень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року було занижено податок на землю на загальну суму 3729 грн. 53 коп. TOB «Біотех» рекомендовано здати уточнюючий розрахунок орендної плати за землю за 2011 та 2012 роки для зменшення суми податкового зобов'язання за період: травень - грудень 2011 року на суму 2958 грн. 21 коп., січень - березень 2012 року на суму - 6198 грн. 99 коп.;

5) п. 119.2 ст.119 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) - за подання не у повному обсязі податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за І квартал 2011 року застосований штраф у розмірі 510 грн.;

На підставі встановлених порушень, державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення № 0003271520 від 03.09.2012 року, а також № 0004392301, № 000004402301, № 69/17-507/21384246, № 0004412301 від 21.09.2012 року.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «СВГ Плюс» здійснювались зобов'язання по купівлі-продажу газу скрапленого.

На підтвердження ніби то виконаних вищезгаданих зобов'язань позивачем надано лише податкові накладні.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Беручи до уваги, що жодних доказів виконання сторонами договірних зобов'язань по купівлі - продажу скрапленого газу суду не надано, суд приходить до висновку, що вони лише документально відображені у податкових накладних, без їх фактичного здійснення.

Таким чином, так як позивачем не було надано перевіряючим первинних документів, які б підтверджували його господарську діяльність, ним було порушено ч. 6 ст. 44 Податкового кодексу України де вказано, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем занижено податок на землю в сумі 3729 грн. 53 коп.

За період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року TOB «Біотех» нараховувало податок на землю за земельну ділянку площею 2110 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Автомобілістів, відповідно до витягу з технічної документації про визначення грошової оцінки землі від 24.01.2008 року № 385-25-01.

Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси, розробленої державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» станом на 2009 рік, та позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11 листопада 2009 року №1168-09, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України «Про проведення індексації грошової оцінки земель» від 12.05.2000 року №783, на підставі статтей 2, 7, 24 Закону України «Про плату за землю», Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (зі змінами), Закону України «Про оцінку земель», ст.ст. 12, 201 Земельного кодексу України, з метою забезпечення ефективного використання земельного фонду м. Черкаси, актуалізації вартості землі, залучення додаткових коштів до міського бюджету для успішної реалізації програм соціально-економічного розвитку міста, керуючись п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Черкаська міська рада прийняла рішення від 13.05.2010 року № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси». Згідно п. 8 дане рішення набуває чинності з 01.01.2011 року. Проте, дане рішення було оскаржено до місцевого суду та ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 грудня 2010 року було призупинено його дію в якості забезпечення позову. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року скасовано ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 грудня 2010 року та визнано безпідставність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, тобто рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 року №5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси» набуло законної сили з 17.05.2011 року.

Міськрайонним управлінням держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області для позивача розроблена грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки, з врахуванням рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-656.

Таким чином, в порушення вимог ст. 271 Податкового кодексу України та рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-656 позивачем було занижено податок на землю за травень-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року на загальну суму 3729 грн. 53 коп.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Біотех» неправомірно виключило до валових витрат, витрати понесені у зв'язку зі страхуванням водіїв.

Відповідно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Крім того, відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені абз. 2 п. 44.7 ((протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту перевірки) платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, документи що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається що такі документи були відсутні у такого платника податків під час складення такої звітності.

Таким чином товариством в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включено до складу валових витрат в декларації про прибуток підприємства за ІV квартал 2010 року суму витрат зі страхування, оскільки дана сума не підтверджена відповідними договорами страхування та полісами у сумі 1630 грн. 00 коп. та в сумі 1108 грн. 00 коп.

Слід звернути увагу, що у зв'язку з тим, що TOB «Біотех» земельну ділянку за адресою: Черкаська обл. м. Чигирин, вул. Орджонікідзе, 22 не використовувало у власній господарській діяльності - податок на землю товариство повинно було відшкодовувати за рахунок прибутку.

Таким чином товариство в порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищило валові витрати за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року на суму 3610 грн. 00 коп.

Під час розгляду кримінальної справи № 1-102/12 по обвинуваченню ОСОБА_1 (директора ТОВ «Біотех») Соснівським районним судом Черкаси встановлено, що ОСОБА_1, будучи одноосібно директором та головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Біотех», розташованого у м. Черкаси, вул. Смілянська, 164, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, достовірно знаючи, що в період з 13.02.2011 року по 26.07.2011 року автомобільним газозаправним пунктом реалізовано 104886 літрів скрапленого газу на загальну суму 554389 грн. 49 коп., що знаходиться в АДРЕСА_1, протягом вказаного періоду, шляхом неналежного ведення бухгалтерського та податкового обліку в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», вносив завідомо неправдиві дані до офіційних документів - податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1-ий та 2-ий квартали, у яких відобразив, що за зазначений період 2011 року автомобільним газозаправним пунктом у смт. Чорнобай реалізовано 14667 літрів скрапленого газу вартістю 81812 грн. 49 коп., подавши звітність до ДПІ у м. Черкаси, при слідуючих обставинах: склав та подав згідно договору № 661 від 13.10.2008 року «про визнання електронних документів» до ДПІ у м. Черкаси декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-ий квартал 2011 року, у якій в рядку 11 «Прибуток, що підлягає оподаткуванню» задекларував суму прибутку 17356 гривень; склав та подав згідно договору № 661 від 13.10.2008 року «Про визнання електронних документів» до ДПІ у м. Черкаси декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-ий квартал 2011 року, у якій в рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» задекларував суму прибутку 27067 грн.

Постановою Соснівського районного суду від 23.03.2012 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення) та звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах .

До складу валового доходу включаються - загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Таким чином позивачем занижено валові доходи за 1-й квартал 2011 року у сумі 104292 грн. 00 коп.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України № 2755 від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 Податкового Кодексу, на підставі документів, та складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Отже, товариство в порушення п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України занизило суму доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на суму 323402 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками відповідача, зробленими під час перевірки та вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0003271520 від 03.09.2012 року, а також № 0004392301, № 000004402301, № 69/17-507/21384246, № 0004412301 від 21.09.2012 року винесені з додержанням вимог законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 25.02.2013 року.

Суддя В.В. Мишенко