Рішення

від 20.02.2013 по справі 905/353/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.13 р. Справа № 905/353/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Докучаєвськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС-Будматеріали», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 124 130,51грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (адвокат)

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Докучаєвськ (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС-Будматеріали», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 124 130,51грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 124 130,51грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, листа-вимоги про оплату боргу, доказів направлення листа-вимоги на адресу Відповідача, правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 526, 530, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 59 Господарського процесуального кодексу України.

05.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, податкових накладних.

Заявою від 13.02.2013р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до суму заборгованості у розмірі 86 536,48грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 13.02.2013р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 20.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 13.02.2013р. №б/н.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83096, м.Донецьк, просп.Олександра Матросова, буд. 24 «А».

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було поставлено товар, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМС-Будматеріали» отримало товар на загальну суму 86 536,48грн., що підтверджується видатковими накладними №49 від 18.09.2009р. на суму 24 929,69грн., №68 від 18.11.2009р. на суму 19 381,24грн., №70 від 27.11.2009р. на суму 10 883,27грн., №76 від 11.12.2009р. на суму 4 547,06грн., №2 від 29.01.2010р. на суму 15 577,42грн., №9 від 18.02.2010р. на суму 11 217,80грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості, докази направлення підтверджені описом вкладення в поштове відправлення та квитанцією від 19.12.2012р.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містять підпис та печатку представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що листа-вимога про сплату заборгованості, який направлено Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість (докази направлення підтверджені описом поштового вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією) є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 86 536,48рн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 86 536,48грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 86 536,48грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Докучаєвськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС-Будматеріали», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 86 536,48рн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС-Будматеріали» (83096, м.Донецьк, Куйбишевський район, просп. Олександра Матросова, буд. 24 «А», ЄДРПОУ 34828369 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 380805) заборгованість у розмірі 86 536,48грн., судовий збір у сумі 1 730,73грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.13р.