Рішення

від 18.02.2013 по справі 5006/6/160/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.13 р. Справа № 5006/6/160/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Босма», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області

про стягнення 86 202,45 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Пилипенко Ю.С. - представник по довіреності від 16.01.13р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Босма», м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області суми заборгованості у розмірі 83 525,07грн. та 3% річних у розмірі 3 638,49грн. (Усього 87 163,56грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №7 на поставку продукції від 10.01.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію протоколу розбіжностей від 17.01.2011р. до договору, копію накладної №274 від 23.05.2011р., копію рахунку №2305/3 від 23.05.2011р., копію вимоги від 20.09.2012р.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку з неявкою відповідача у засідання суду.

18 лютого 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 18.02.2013р. в порядку ст.22 ГПК України, з підстав здійснення позивачем перерахунку розміру 3% річних. У зв»язку з чим просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод» заборгованість у розмірі 83 525,07грн. та 3% річних у розмірі 2677,38грн. (Усього 86202,45грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач жодного разу у засідання суду не з»явився, вимоги суду не виконав. Проте, 18.02.2013р. через канцелярію суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку вирішення спору на 15 днів.

У судовому засіданні 18.02.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

10 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Босма», м. Донецьк (далі по тексту-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір № 7 поставки продукції, згідно умов якого продавець зобов"язався поставити, а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити згідно накладних товар-металобрухт.

Вказаний договір складений з протоколом розбіжностей від 17.01.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №7 на поставку продукції від 10.01.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Розрахунки за товар згідно п.4.2 договору здійснюються покупцем на умовах повної попередньої оплати.

Згідно п. 7.1 договору він чинний з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов»язань по договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладній №274 від 23.05.2011р. позивач передав, а повноважна особа відповідача, за довіреністю серії ААГ№528107 від 23.05.2011р. отримала товар на загальну суму 182 884,68 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача на теперішній час складає 83 525,07грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Сторони у договорі термін оплати продукції не встановлювали у випадку її поставки без попередньої оплати. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така претензія-вимога від 20.09.2012р. була надіслана на адресу відповідача 21.09.2012р., в якій позивач запропонував відповідачу терміново у семиденний термін з дня отримання даної вимоги здійснити повну оплату за отриманий товар у сумі 83 525,07грн. Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді.

Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 83 525,07грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних за період з 11.10.2011р.-02.11.2012р. у розмірі 2 677,38грн. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо 3% річних здійсненого судом, встановлено, що розмір 3% річних за період з 11.10.2011р.-31.12.2011р. відносно заборгованості у сумі 83 525,07грн. складає 556,07 грн. = 83 525,07х3х81/365/100; за період з 01.01.2012р.-02.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 83 525,07грн. складає 2094,97 грн. = 83 525,07х3х306/366/100.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 2 651,04 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача щодо відкладання розгляду справи та продовження строку розгляду справи з наступних підстав:

Розгляд справи відкладався, саме з причин неявки відповідача у засідання суду та не надання витребуваних документів по справі.

За вимогами статті 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Відповідно до вимог ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України судом встановлені принципи судочинства відносно дотримання рівності та змагальності учасників судового процесу.

Відповідач в якості обставини для відкладення розгляду справи посилається на перебування юрисконсульта товариства на лікарняному. Проте, в підтвердження викладеного, доказів не представлено суду.

Господарський суд зазначає, що у даному випадку відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без його участі не доведено відповідачем на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК),

З огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.2 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд створив сторонам, які брали участь у справі, усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Отже, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1746 грн., платіжним дорученням №260 від 15.10.2012р., що суперечить вимогам Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. N 3674-VI, який набрав законної сили 01.11.2011р. згідно якого із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку судового збору -2% від суми позову (але не менше 1 609,50грн. та не більше 64 380грн.), тобто позивачем внесено судовий збір на 2,73 грн. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

Разом з цим, заявою від 18.02.2013р. позивачем зменшено розмір позовних вимог, що також тягне за собою повернення судового збору.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 19,22 грн.

В решті частині, судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови - на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", ст. ст. 526, 530, 625, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Босма», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області про стягнення 86202,45грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясинуватський машинобудівний завод», м. Ясинувата Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Босма», м. Донецьк суму заборгованості у розмірі 83 525,07грн., 3% річних у розмірі 2 651,04 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 723,52 грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Босма», (83023, м. Донецьк, вул.Чернігівська,7/48, ЄДРПОУ 33577556) судовий збір у розмірі 19,22 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №260 від 15.10.2012р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем та внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.