Рішення

від 26.02.2013 по справі 922/011/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.Справа № 922/011/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт "Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", с.Березівське до ТОВ "АКА", м. Харків про стягнення 33254,52грн. за участю представників сторін:

позивача - Кононов Ю.Ю., дов. № 74 від 21.01.2013р.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24965,58грн. основного боргу, 205,19грн. 3% річних, 11667,61грн. пені та 6416,14грн. інфляційних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором № 1 від 01.12.2009р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

26.02.2013р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 24965,58грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити з урахуванням наданих уточнень.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКА» (відповідач, Замовник) та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (позивач, Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язався надати Замовнику на базі санаторію "Березівські мінеральні води" у грудні 2009 року у період з 21.12.2009р. по 27.12.2009р. включно, послуги з організації та проведенню семінару: послуги з проживання, використання та обслуговування конференц-залу для проведення запланованих заходів учасниками семінару, а Замовник, в свою чергу, зобов*язався прийняти та оплатити послуги за організацію та проведення семінару.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Виконавець надає Замовнику послуги на загальну суму 5000,00грн., у т.ч. ПДВ - 833,33грн.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повном обсязі, надав відповідачу послуги, передбачені договором, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт (наданих послуг) від 28 грудня 2009 року на загальну суму 5000,00грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн., а також актом звірки від 15.06.2012 року між ТОВ «АКА» та ДП «Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води", підписаним та скріпленим печатками сторін.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань, не сплатив позивачу обумовлену Договором суму за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 5000,00грн., яка до цього часу не погашена.

Окрім того, згідно видаткової накладної № 3 від 29.10.10р. ТОВ «АКА» отримало від позивача путівки:

№948122 на суму 3240,00 грн.,

№948123 на суму 4800,00 грн.,

№948124 на суму 2700,00 грн.,

№948125 на суму 2400,00 грн.,

№948126 на суму 2400,00 грн., всього на загальну суму 15540,00грн., в т.ч. ПДВ 2590,00грн., а також путівку № 948127 від 12.11.2010р. на ім'я Іванової Г.С. на суму 4425,00грн.

За отримані згідно видаткової накладної № 3 від 29.10.10р. путівки та окремо путівку № 948127 від 12.11.10р. відповідач з позивачем також не розрахувався, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 24965,58грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, позивач, в порядку досудового врегулювання спору, направив на адресу відповідача претензію № 705 від 26.07.2012р. з вимогою погасити заборгованість, однак відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Отримання відповідачем путівок від позивача свідчить про існування між сторонами зобов'язань.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З приписів вищевказаної правової норми вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги (ст. 530 Цивільного кодексу України), тому в даному випадку протягом 7 днів від моменту пред'явлення претензії.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 24965,58грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача від 26.02.2013р. про уточнення позовних вимог.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКА" (61166, м.Харків, пр-т Леніна, буд.40; код ЄДРПОУ 21236037; в тому числі р/р 26002192917 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» Закритого Акціонерного Товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське; код ЄДРПОУ 02648432; в тому числі р/р 26005060383048 ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 351533) 24965,58грн. основного боргу та 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 27.02.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.