Рішення

від 19.02.2013 по справі 5015/5415/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.13 Справа№ 5015/5415/12

За позовом : Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», м. Дніпропетровськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс", м.Львів

про стягнення 21 886грн. 68коп.

Суддя : Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача : Торощенко Г.В.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору : Позов заявлено Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс" про стягнення 20 967грн. 97коп. основного боргу, 765грн. 33коп. пені та 153грн. 38коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 24.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.01.2013р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 22.01.2013р. розгляд справи відкладено на 19.02.2013р.

В судовому засіданні 19.02.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, доказів визнання чи спростування позовних вимог не представив, хоча у встановленому порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 07919524 від 23.01.2013р.

Господарському суду представлено достатньо доказів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15.09.2010р. між ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (продавець) та ТзОВ «Едемс» (дистриб"ютор) було укладено договір купівлі-продажу №24Д(10), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов"язувався в порядку і на умовах, встановлених цим договором передати у власність дистриб"ютора, а дистриб"ютор зобов"язується в порядку і на умовах встановлених договором, прийняти і оплати продукцію (товар) асортимент і ціни якого зазначаються в накладній.

18.07.2011р. ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» змінено найменування на ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», який відповідно до статуту є правонастувником його всіх майнових прав та обов"язків (копію статуту та виписки ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» долучено до матеріалів справи).

На виконання умов договору позивачем по накладній №2205463 від 17.08.2012р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 50 932 грн. 58коп.

Відповідно до п.7.3. вказаного договору, відповідач після підписання договору здійснює оплату за поставлений товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару. Тобто кінцевим строком оплати товару за вказаною накладною є 16.09.2012р.

Однак, відповідач своїх зобов"язань належним чином в повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 29 964 грн. 61коп. (23.10.2012р. за платіжним дорученням №1143 на суму 10000грн. 00коп. ( з яких 35грн. 39коп. залишок сплати за товар по накладній № 2205462 від 17.08.2012р., а 9964 грн. 61коп. часткова оплата за товар по накладній №2205463 та 06.11.2012р. за платіжним дорученням №1199 на суму 20000 грн.00коп. за товар по накладній №2205463).

Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача становить 20967 грн. 97коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ч.1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважаєтся таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом,іншими законами та договором.

Згідно зі ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

п.9.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий в позивача партію товару, відповідач сплачує пеню з розрахунку 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також відшкодовує збитки, штрафну неустойку та упущену вигоду.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 17.09.2012р. по 14.12.2012р. в розмірі 765грн. 33коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 17.09.2012р. по 14.12.2012р. в сумі 153 грн. 38коп. Суд вважає дану вимогу обгрунтованою, та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано обґрунтованих заперечень стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача понівстю.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 261, 230, 231 ГК України, ст.ст.33,34,43,75,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс", м. Львів, вул. Бузкова, 2 (ідентифікаційний код 32181543) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1 (ідентифікаційний код 00374048) 20967грн. 97коп. основного боргу, 765 грн. 33коп. пені, 153грн. 38коп. 3 % річних та 1609грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 25.02.2012р.