Постанова

від 30.06.2011 по справі 2270/5254/11

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/5254/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д. при секретарі Тимощуку І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Теофіпольського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 з позовом про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, маючи статус фізичної особи - підприємця, зареєструвався у Теофіпольському районному центрі зайнятості, де отримав статус безробітного, та у період з 18.04.2007 по 20.07.2010 року одержував матеріальну допомогу по безробіттю. Оскільки дану допомогу виплачено на основі неправдивих відомостей та документів, поданих відповідачем, вона вважається такою, що отримана не на законних підставах, і підлягає поверненню державі. Оскільки відповідач у добровільному порядку дані кошти не повертає, прокурор просить стягнути на користь позивача дані кошти в сумі 2908,02 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача пояснив, що вини відповідача у несвоєчасному знятті з реєстрації немає, оскільки у період отримання зазначеної державної допомоги він фактично не займався підприємницькою діяльністю, заяву про припинення підприємницької діяльності подав ще в травні 2006 року.

Також представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не можуть бути визнані безробітними громадяни, які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, 18.04.2007 року звернувся до Теофіпольського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю. Перебуваючи на обліку з 18.04.2007 по 20.07.2010 року одержував матеріальну допомогу по безробіттю, загальний розмір якої складає 2908,02 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи документи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на момент звернення до центру зайнятості та надання статусу безробітної відповідач приховав той факт, що він з 11.04.2005 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, відповідно до вимог чинного законодавства не міг бути визнаний безробітним. Реєстрація його як безробітного призвела до безпідставної виплати йому вищезазначеної допомоги по безробіттю. Про даний факт також свідчать наявні у матеріалах справи акт Теофіпольського районного центру зайнятості № 30 та пояснення державного реєстратора Теофіпольської районної державної адміністрації.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" (надалі Закон) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 17.05.2006 року в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації - Бюлетені державної реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва було опубліковано дату заяви про прийняття ПП ОСОБА_3 рішення про припинення ним підприємницької діяльності, що підтверджується поясненнями представника відповідача, державного реєстратора Сорочун О. В. Датою внесення до Державного реєстру рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 є 11.05.2006 року.

Проте, вимоги щодо подачі державному реєстратору документів, необхідних для зняття з реєстрації, передбачених законодавством України, приватним підприємцем ОСОБА_3 на момент внесення попереднього запису не виконані, а запис про припинення його підприємницької діяльності в Єдиний державний реєстр внесений лише 22.07.2007 року.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що підприємницьку діяльність відповідача було припинено у 2006 році, і з того часу він не мав статусу фізичної особи-підприємця, у тому числі і під час перебування на обліку в центрі зайнятості, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною-особою-підприємцем. Лише після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа має право набути в установленому порядку статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю.

Одночасно суд погоджується з твердженням позивача про те, що особа не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю, якщо вона зареєстрована як приватний підприємець. Фізична особа-підприємець може стати на облік у центрі зайнятості і матиме право на отримання допомоги по безробіттю лише після того, як у визначеному порядку припинить підприємницьку діяльність.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у період з 18.04.2007 по 20.07.2010 року ОСОБА_3 був зареєстрований приватним підприємцем, а тому не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Зважаючи на викладене, кошти в сумі 2908 грн. 02 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до вимог статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, прокурору та позивачеві стало відомо про наявність підстав для пред'явлення даного позову у жовтні 2010 року. У грудні 2010 року прокурор звернувся до Теофіпольського районного суду з аналогічним позовом. Рішенням Теофіпольського районного суду від 11 січня 2011 року у позові відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області в лютому 2011 року дане рішення скасоване, а провадження у справі закрито.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було пропущено шестимісячний строк для звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 158 -163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Теофіпольського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 21317925, МФО 815013, р/р 37173300901465 в УДК в Хмельницькій області) виплачену матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 2908 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн. 02 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2011 року

Суддя /підпис/Д.Д. Гнап "Згідно з оригіналом" Суддя