Рішення

від 11.02.2013 по справі 916/226/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2013 р.Справа № 916/226/13-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Лаврова Н.В. за довіреністю від 01.12.2012р.;

Від відповідача: Тельник М.В. за довіреністю від 28.02.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Градконсалтінг";

до відповідача: Виробничого підприємства "ПАНКОМ-МЕТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 605 000 грн., -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Градконсалтінг" ( далі -Позивач ) звернувся до Виробничого підприємства "ПАНКОМ-МЕТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( далі -Відповідач ) із позовом про стягнення 605 000 грн., посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі 01.01.2009 р. був укладений договір оренди нежитлових приміщень № б/н (далі -Договір ), відповідно до п.1.1 якого Відповідачеві було надано в платне строкове користування нежитлове приміщення 1-го поверху площею 435,8 кв.м. та нежитлове приміщення цокольного поверху площею 219,1 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 44 (далі - Орендоване майно).

Відповідно до п.1.2 Договору орендоване майно використовується відповідачем під розміщення офісу.

У п. 7.1 зазначено, що дійсний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.01.2010р. Додатковою угодою від 29.12.2009р. та додатковою угодою від 29.12.2010р. строк дії Договору було продовжено до 31.12.2011р. на тих же самих умовах.

Орендоване майно було передано Відповідачу 01.01.2009р., про що був складений відповідний акт прийому-передачі.

Позивач вважає, що свої зобов'язання по Договору він виконував належним чином, а саме: передав Орендоване майно відповідачу, про що свідчить акт приймання-передачі від 01.01.2009р. та не перешкоджав у його користуванні.

Фактичне отримання Відповідачем послуг з оренди нежитлових приміщень за даним Договором підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які Сторони підписували наприкінці кожного місяця.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата за один календарний місяць оренди складає 40 000 грн. без урахування податку на додану вартість. До складу орендної плати входить відшкодування всіх витрат по комунальним послугам, які пов'язані з користуванням відповідачем орендованим майном на умовах договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 15 календарних днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Як зазначає позивач у позові, відповідач зобов'язання по сплаті орендної плати виконував неналежним чином: зі значними затримками та невеликими частинами.

Орендоване майно Відповідачем було повернуто Позивачу 31.12.2011р. внаслідок закінчення строку оренди., про що свідчить акт приймання-передачі від 31.12.2011р., але станом на момент складання позовної заяви заборгованість Відповідача зі сплати орендної плати була не погашена.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилаючись на ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 610, ст. 612 ЦК України, Позивач просить:

Стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 605 000 грн. та судові витрати.

Представник Відповідача у засіданні суду 11.02.2013р. надав заперечення на позовну заяву, в якому, зазначає наступне.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків сторін за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 605 000 грн.

При цьому, у запереченні зазначено про важкість фінансового стану Відповідача та недотримання Позивачем вимог чинного законодавства, шляхом ненадсилання Позивачем претензії Відповідачу, виходячи з чого, Відповідач просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача боргу по орендній платі.

Відносно заявленої вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 Договору за Орендоване майно Відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату, що становила 40 000 грн. за один календарний місяць без урахування податку на додану вартість. До складу орендної плати входить відшкодування всіх витрат по комунальним послугам, які пов'язані з користуванням відповідачем орендованим майном на умовах договору.

Згідно п. 3.2 Договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 15 календарних днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг на основі виставленого рахунку. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами на початку календарного місяця наступного за місяцем, в якому послуги по оренді майна були надані.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.

Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня 2009 року по грудень 2011 року в сумі 605 000 грн. підтверджуються наданими ним доказами, а саме: вказаним вище Договором, додатковими угодами, актом приймання -передачі приміщення, актами про виконання послуг, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписками банку, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 605 000 грн.

Дотепер Відповідач вказану суму боргу не сплатив чим порушив умови Договору та приписи ст. ст.525, 526 ЦК України.

Відповідач у наданому в засіданні суду запереченні на позовну заяву фактично визнав свою заборгованість перед Позивачем у розмірі 605 000 грн., але посилаючись на те, що у нього тяжке фінансове становище та те, що позивач недотримався вимог чинного законодавства, щодо не надсилання йому претензії для досудового врегулювання спору, просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд відхиляє заперечення відповідача на позов у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю. Так, відповідач до зазначеного заперечення не надав жодного доказу тяжкого фінансового становища підприємства. Крім того, наявність тяжкого фінансового становища не може бути підставою для відмови у позові. Приписи ж ч.2 ст.6 ГПК України не передбачають обов'язковість звернення з претензією до порушника прав та інтересів.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Градконсалтінг" -задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого підприємства "ПАНКОМ-МЕТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65025, м. Одесса, 21 км Старокиївської дороги, 21- А, код ЄДРПОУ 30565820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градконсалтінг" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код ЄДРПОУ 32833796) заборгованість з орендної плати у сумі 605 000 (шістсот п'ять тисяч) грн. та суму судового збору у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) грн.

Повне рішення складено та підписано 18.02.2013р

Суддя Никифорчук М.І.