Рішення

від 20.02.2013 по справі 916/324/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2013 р.Справа № 916/324/13-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента»

до відповідача Приватного підприємства «УКРГРАНІТ ГРУП»

про стягнення заборгованості 151 281 грн. 13 коп.

Суддя Зайцев Ю.О.

Представники :

Від позивача: Болгарин В.О. (довіреність №03/01/13 від 15.01.2013 р.), Малявкін А.Б. (довіреність №03/01/13 від 08.01.2013 р.);

Від відповідача : Дацко В.А. (довіреність №б/н від 20.02.2013 р.);

Суть спору: 04.02.2013 р. до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» з позовом до Приватного підприємства «УКРГРАНІТ ГРУП» про стягнення 151 281,13 грн. заборгованості за договором оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 06.11.2012 р. між ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» та ПП «УКРГРАНІТ ГРУП» було укладено договір оренди обладнання, нерухомого та рухомого майна від 06.11.2012 р. Відповідач зобов'язався виконати умови договору, проте остаточні розрахунки по сплаті орендних платежів не здійснив, у зв'язку з чим в нього утворилась основна заборгованість в сумі 140 500 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2013 р. порушено провадження у справі № 5017/324/13-г з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.02.2013 р. позивачем надані додаткові пояснення по справі (вх.№ 6027/2013), та надано до суду для залучення до матеріалів справи залучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації відповідача ПП «УКРГРАНІТ ГРУП».

Представником відповідача в судовому засіданні 20.02.2013 р. надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого позовні вимоги ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» підприємство визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову та стягнення суми основної заборгованості з врахуванням штрафних санкцій в загальній сумі 151 281, 13 грн.

20.02.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» 06.11.2012 р. уклало з приватним підприємством «УКРГРАНІТ ГРУП» договір оренди обладнання, нерухомого та рухомого майна №06/11/12.

Згідно п.1.1 угоди орендодавець зобов'язався передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язався прийняти обладнання, нерухоме та рухоме майно, визначене додатками №1, №2, №3 до договору.

Відповідно до п.п. 1.1.1-1.1.3 договору до об'єктів оренди належать:

- нерухоме майно - комплекс з виготовлення бетону, загальною площею 1 642,8 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 20 200 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 8-П;

- обладнання в кількості 17 одиниць: бензогенератор зі стартовим посилювачем 1Ф-6 (1 од.); глибинний агрегат ЕЦВ 6-10-80Б (1 од.); домкрат 25тн.(1 од.); компресор ВР (2 од.); насос 4НМ54(2 од.); відбійний молоток (2 од.); перетворювач напруги 12/220 (1 од.); верстак вертикально-свердлильний (1 од.); верстак вертикально-фрезерний (1 од.); верстак токарно-гвинторізний (1 од.); верстак консольно-фрезерний 6Р81Г (1 од.); станція компресорна переносна (1 од.); кран козловий Строймаш (1 од.); автомобільні ваги (1 од.)

- рухоме майно в кількості 21 одиниці, а саме: колісні і транспортні засоби (напівпричепи та причепи) - 4 одиниці (МАЗ 93802, д/н ВН 0770 ХТ; напівпричіп ОДАЗ 9370, д/н 2222 ХТ; KRONE SDP 24, д/н ВН 0999 ХТ; ТЦ 11Б, д/н ВН 2224 ХТ); колісні транспортні засоби (вантажні автомобілі) -4 одиниці: Кра3 256 БІ (д/н ВН 0149 АТ); МАЗ 551605-271 (д/н ВН 3478 ВК); МАЗ 551605-271 (д/н 3479 ВК); ГАЗ 33023-14 (д/н 0695 ВЕ); колісні транспортні засоби (тягачі) - 3 одиниці: МАЗ 64221 (д/н ВН 0150 АТ); МАЗ 54331 (д/н ВН 9896 АР); КамАЗ 5410 (д/н ВН 9887 АР); колісні транспортні засоби (бетонорозмішувачі) - 4 одиниці: КамАЗ 5410 (міксер) (д/н ВН 0157 АТ); КамАЗ 5410 (міксер) (д/н ВН 9895 АР); КамАЗ 5511 (міксер) (д/н ВН 9925 АР); МАЗ 64229 (міксер) (д/н ВН 9926 АР); колісні транспортні засоби (спеціальна техніка) - 6 (шість) одиниць: навантажувач Т-156 (д/н 12342 13Н); навантажувач Т-156 (д/н 12341 ВН); навантажувач VOLVO LM 846 (д/н 09432 ВН); Екскаватор ЕЩ 4321 (д/н 12340 ВН); бульдозер Т-130Б (д/н 12316 ВН); напівпричіп-важковоз Т-151А (д/н 12343 ВН).

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти у строкове користування зазначене майно, використовувати його у відповідності до цільового (функціонального) призначення з метою здійснення відповідачем підприємницької діяльності, підтримувати орендоване майно у справному стані, запобігаючи його знищенню та пошкодженню, та своєчасно здійснювати орендну плату у терміни і в розмірах, визначених договором.

Згідно з актом №1 прийому-передачі в оренду нерухомого майна від 06.11.2012 р., актом №2 прийому-передачі в оренду обладнання від 06.11.2012 р., актом №3 прийому-передачі в оренду рухомого майна від 06.11.2012 р., ПП «УКРГРАНІТ ГРУП» прийняло об'єкти оренди у користування. Зазначені акти складені та оформлені належним чином, підписані вповноваженими особами сторін та скріплені печатками підприємств.

Згідно з п. 4.1 розмір орендної плати за користування орендованим майном складає 73 500,00 грн. (в тому числі ПДВ 20 %) та відповідно п. 4.2 договору сплачується орендарем у безготівковій формі (або через касу) на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі, встановленому п. 4.1. шляхом поділу цієї суми на 4 рівні частині, кожна з яких сплачується орендарем в останній робочій день кожного тижня розрахункового місяця.

Термін оренди встановлений п. 3.1 договору та складає 2 (два) місяця.

Проте відповідач обов'язки за договором в частині розрахунків по орендним платежам не виконав, здійснивши частковий розрахунок в сумі 6 500 грн., у зв'язку з чим сума основного боргу по розрахунках з ТОВ «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» в розмірі 140 500 грн.

Пунктом 9.1.1 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати, а також за несвоєчасну оплату спожитих послуг електор-, газо- та водопостачання орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Виходячи з вище наведеного, позивачем за період весь період нарахована пеня в сумі 3 652,81 грн., інфляційні втрати в сумі 6398,50 грн. та 729,82 грн. 3% річних.

З наведених підстав позивач звернувся з до господарського суду з позовом про стягнення з ПП «УКРГРАНІТ ГРУП» суми основного боргу в розмірі 151 281 грн. 13 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язанні, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникли між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання га інші учасники господарських відносин мають виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів.

Частиною 1. З ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Якщо у зобов'язані встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термі), що визначено в ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами встановлено розмір щомісячної орендної плати, яка складає 73 500,00 грн. та відповідно п. 4.2 договору сплачується орендарем у безготівковій формі (або через касу) на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі, встановленому п. 4.1. шляхом поділу цієї суми на 4 рівні частині, кожна з яких сплачується орендарем в останній робочій день кожного тижня розрахункового місяця.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено факт виконання позивачем обов'язків за договором та передачу відповідачу об'єктів оренди та підтверджено факт іх прийняття відповідачем, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 140 500 грн. є обґрунтованою.

Щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 3652,81 грн. Розрахунок пені перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також вимогам чинного законодавства щодо нарахування неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені положення, позивачем заявлено до стягнення 6 398 грн. 50 коп. та 729 грн. 82 коп. втрат від інфляції.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» про стягнення - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «УКРГРАНІТ ГРУП» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 20/1, офіс 1/Ц-3/2, код ЕДРПОУ 36795372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-лізингова компанія «Рента» (65006, м. Одеса, вул. Вапняна 54-А, код ЕДРПОУ 33085814) заборгованість в розмірі 151 281 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 13 коп., що складається з основної заборгованості в сумі 140 500 (сто сорок тисяч п'ятсот) грн., 3 652 (три тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 81 коп. пені, 6 398 (шість тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 50 коп., втрат від інфляції, 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 82 коп. суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3025 (три тисячі двадцять п'ять) грн. 62 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 25.02.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.