Ухвала

від 25.02.2013 по справі 5017/3629/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" лютого 2013 р.Справа № 5017/3629/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКУЛИНЕЦЬКИЙ БРОВАР"

до відповідача Приватного підприємства "ДІСТРІБ'ЮТ СЕЛЕКТ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватна виробничо-комерційна фірма "Лувр"

про стягнення 125000грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Горовий А.О., діючий на підставі довіреності від 30.04.2012р. б/н.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МИКУЛИНЕЦЬКИЙ БРОВАР", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ДІСТРІБ'ЮТ СЕЛЕКТ" про стягнення 125000грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору позички від 02.01.2010р. № 21/01/10.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3629/2012.

Приймаючи до уваги, зокрема, ненадання позивачем доказів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі, розгляд справи відкладено на 28.01.2013р. на 12год.30хв. Позивач в судове засідання, призначене на 09.01.2013р не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

14.01.2013р. (вх.1074/2013) на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду внаслідок відрядження представника 09.01.2013р.

Приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представників позивача, неповне виконання сторонами ухвали суду від 09.01.2013р. та необхідність отримання додаткових доказів та пояснень, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2013р. розгляд справи відкладено на 08.02.2013р.на 11год.30хв. Позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Того ж дня, після судового засідання об 15год.27хв. до суду від позивача надійшло клопотання за допомогою телеграфного зв'язку про відкладення розгляду справи внаслідок відрядження представника 28.01.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2013р., при участі представників сторін, приймаючи до уваги необхідність повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватне підприємство "Лувр"; строк розгляду спору продовжено до 26.02.2013р.; відкладено розгляд справи на 25.02.2013р. о 12:40.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому суд враховує наступне. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

За приписом п.1 ст.8 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, за змістом названої норми, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; - позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. При цьому наслідки такого дослідження обов'язково відображаються у мотивувальній частині ухвали.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 02.01.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір позички від 02.01.2010р. №21/01/10, відповідно до умов якого, Позичкодавець передав Користувачу в строкове безоплатне володіння і користування пивні кеги ємністю 50л., в кількості 250 штук, вартість яких визначена у розмірі 125000грн. Факт передачі кег в користування ПП «Дістрібют Селект» підтверджується Актом приймання-передачі від 02.01.2010р. підписаний уповноваженими представниками сторін. Згідно п.5.1. Договору кеги повинні бути передані позичкодавцю протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну дії позички в повній комплектності та в тому технічному стані в якому вони були отримані. Повернення кег проводиться за Актом приймання-передачі. У відповідності з п.2.2. термін позички встановлюється з дати підписання і діє до 31.12.2010р. За відсутності заперечень сторін, строк дії договору позички був пролонгований до 31.12.2011р. Отже відповідач повинен був повернути кеги до 05.01.2012р. Посилаючись на неповернення відповідачем кег, що були предметом договору позички від 02.01.2010р. №21/01/10, норми статей 785, 833, 836,ч.3 ст.612, ст.623 Цивільного кодексу України та ст.225 Господарського кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Приватного підприємства "ДІСТРІБ'ЮТ СЕЛЕКТ" 125000грн. збитків, завданих неналежним виконанням договору позички від 02.01.2010р. № 21/01/10.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов (від 28.01.13р. вх№2823/2013) посилаючись на те, що між ВАТ „Бровар" (правонаступником якого є позивач), як постачальником, та ПП „Дістріб'ют Селект", як покупцем, 18.03.2009р. укладено договір №18/09 на поставку пива, мінеральної води, безалкогольних напоїв, квасу, а після закінчення 31.12.2009р. строку дії даного договору 02.01.2010р. між ПП "Дістріб'ют Селект" (Дилер) та ВАТ "Бровар" (Виробник) був підписаний аналогічний Договір про умови поставки продукції ВАТ "Бровар" №02/01/10 з терміном дії до 31.12.2010 року. Відповідач звертає увагу суду на те, що саме на виконання умов договору поставки між сторонами був укладений договір позички, відповідно до умов п.2.1 якого кеги використовуватимуться користувачем для перевезення і продажу пива, квасу позичкодавця під торговою маркою „Микулинське пиво" та згідно договору №02/01/10 від 02.01.2010р. про умови поставки продукції ВАТ „Бровар". Як вказує відповідач, на початку червня 2010р. йому стало відомо, що листом без дати та номеру ВАТ „Бровар" повідомило всіх клієнтів м. Одеси та Одеської області, що все пивне і торгове обладнання, кеги, які були надані відповідачу переходять до ПП „Лувр", яке являється ексклюзивним дилером на даній території.

В судовому засіданні 08.02.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, надав суду оригінали доданих до позову документів. Додаткових пояснень з врахуванням заперечень відповідача суду не надано.

Враховуючи ненадання позивачем без поважних причин витребуваних ухвалами господарського суду Одеської області від 14.12.2012р., 09.01.2013р., 28.01.2013р., 08.02.2013р. матеріалів, необхідних для вирішення спору по суті, а саме: обґрунтування складу цивільного правопорушення, дані бухгалтерського обліку та балансу підприємства щодо кег, що були предметом договору позички від 02.01.2010р. №21/01/2010; письмові пояснення щодо підстав та предмету позову з врахуванням обставин, встановлених при розгляді справи №27/17-41-2011, письмові пояснення щодо передачі спірних кег ПП "Лувр", що унеможливлює розгляд зазначеної справи по суті, а також враховуючи закінчення строків відведених ст.69 ГПК України для розгляду справи, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКУЛИНЕЦЬКИЙ БРОВАР", слід залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Керуючись п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКУЛИНЕЦЬКИЙ БРОВАР" з доданими до неї матеріалами (вх. № 5784/2013 від 11.12.2012р.) - залишити без розгляду.

Суддя Ю.Г. Фаєр