ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 р. Справа № 804/961/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання: Шрамко Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гармаш О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Торгальянс» про стягнення 14 809,04грн., -
ВСТАНОВИВ:
16.01.2013р. Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торгальянс» та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.02.2013р., просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 14 809,04грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та має борг по податку на додану вартість, по податку на прибуток у загальній сумі 14 809, 04грн. та нарахована пеня в сумі 65грн. 97коп. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з відповідача та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (в редакції яка діяла до 01.01.2011р.) на адресу відповідача були надіслані податкові вимоги № 1/1030 від 26.08.2009р., № 2/1371 від 21.12.2009р., однак не були сплачені відповідачем у встановлені законом строки, а тому позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з урахуванням норм ст.ст. 14, 16, 20, 57, 129 Податкового кодексу України
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с. 106).
У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Торгальянс» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 06.03.2006р. та знаходиться на податковому обліку як платник податків у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська з 07.03.2006р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.11.2012р. № 629/19-2 та копією витягу з Єдиного державного реєстру від 01.02.2013р.(а.с. 5, 80-81).
Відповідач подав до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби наступні податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 40983 від 19.06.2010р. за травень 2010р. податковий борг складає 1176, 00грн., по терміну сплати до 30.06.2010р., з урахуванням часткової сплати - борг відповідача становить 676, 08грн. Податковий борг виник - з 01.07.2010р.(а.с. 33-34);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 53326 від 19.07.2010р. за червень 2010р. податковий борг складає 33, 00грн., по терміну сплати до 30.07.2010р. Податковий борг виник - з 01.08.2010р.(а.с.36-37);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 72996 від 20.09.2010р. за серпень 2010р. податковий борг складає 74, 00грн., по терміну сплати до 30.09.2010р. Податковий борг виник - з 01.10.2010р.(а.с. 39-40);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 87169 від 20.10.2010р. за вересень 2010р. податковий борг складає 670, 00грн., по терміну сплати до 01.11.2010р. Податковий борг виник - з 02.11.2010р.(а.с.43-44);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 98297 від 17.11.2010р. за жовтень 2010р. податковий борг складає 465, 00грн., по терміну сплати до 30.11.2010р. Податковий борг виник - з 01.12.2010р.(а.с.47-48);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 114589 від 17.01.2011р. за грудень 2010р. податковий борг складає 115, 00грн., по терміну сплати до 30.01.2011р. Податковий борг виник - з 31.01.2011р.(а.с.50-51);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 114589 від 17.01.2011р. за грудень 2010р. податковий борг складає 115, 00грн., по терміну сплати до 30.01.2011р. Податковий борг виник - з 31.01.2011р.(а.с.50-51);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 57362 від 20.06.2011р. за травень 2011р. податковий борг складає 772, 00грн., по терміну сплати до 30.06.2011р. Податковий борг виник - з 01.07.2011р.(а.с.54-55);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 75008 від 19.08.2011р. за липень 2011р. податковий борг складає 927, 00грн., по терміну сплати до 30.08.2011р. Податковий борг виник - з 01.09.2011р.(а.с.57-58);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 76824 від 19.09.2011р. за серпень 2011р. податковий борг складає 5091, 00грн., по терміну сплати до 30.09.2011р. Податковий борг виник - з 01.10.2011р.(а.с.60-61);
- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 84643 від 19.10.2011р. за вересень 2011р. податковий борг складає 612, 00грн., по терміну сплати до 30.10.2011р. Податковий борг виник - з 01.11.2011р.(а.с.63-64).
Також, судом встановлено, що відповідач подав до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська наступні податкові декларації з податку на прибуток, а саме:
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9002961407 від 07.02.2010р. за 2009 рік, де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 916, 00грн., по терміну сплати до 19.02.2010р. Податковий борг виник - з 20.02.2010р.(а.с. 19-20);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9001627693 від 11.05.2010р. за перший квартал 2010р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 193, 00грн., по терміну сплати до 20.05.2010р. Податковий борг виник - з 21.05.2010р (а.с. 22-23);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №68609 від 09.08.2010р. за перше півріччя 2010р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 180,00грн., по терміну сплати до 21.08.2010р. Податковий борг виник - з 22.08.2010р.(а.с. 24-25);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №94957 від 08.11.2010р. за три квартали 2010р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 523, 00грн., по терміну сплати до 19.11.2010р. Податковий борг виник - з 20.11.2010р.(а.с. 26-27);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №123544 від 07.02.2011р. за 2010р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 605, 00грн., по терміну сплати до 19.02.2011р. Податковий борг виник - з 20.02.2011р.(а.с. 28-29);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №50630 від 10.05.2011р. за перший квартал 2011р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 589, 00грн., по терміну сплати до 20.05.2011р. Податковий борг виник - з 21.05.2011р.(а.с. 31-32).
Також встановлено, що 17.03.2010р. податковим органом була проведена документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету та складено акт №1864/151/33857760.(а.с. 11-12).
За висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що відповідачем в порушення п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000р. несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме: суму податку на прибуток згідно з декларацією за І півріччя 2009р. від 07.08.2009р. № 9000700424 при граничному строку сплати 19.08.2009р., фактично сплачено - 19.02.2010р.(а.с. 11).
На підставі вказаного акту перевірки та у відповідності до вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0001611505/0 від 17.03.2010р. про застосування штрафної санкції у сумі 436, 99грн.(а.с. 10).
Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 17.03.2010р. директору підприємства під розпис про що свідчить відповідна відмітка на копії корінця вказаного рішення. (а.с. 10).
Таким чином, з урахуванням дати отримання відповідачем вказаного рішення, у відповідача виник податковий борг за вищевказаним повідомленням-рішенням у сумі 436,99грн. з 29.03.2010р.
21.08.2010р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт №6991/151/33857760. (а.с.14).
За висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що відповідачем в порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ не подано декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010р., граничний строк подання якої 09.08.2010р.(а.с. 14).
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006751505/0 від 27.08.2010р., яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 170,00грн.(а.с.13).
Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 27.08.2010р. директору підприємства під розпис про що свідчить відповідна відмітка на копії корінця вказаного рішення. (а.с. 13).
Таким чином, з урахуванням дати отримання відповідачем вказаного рішення, у відповідача виник податковий борг у сумі 170, 00грн. з 06.09.2010р.
20.10.2010р. податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №8493/15-2/33857760.(а.с. 111-112).
Перевіркою встановлено, що відповідачем в порушення п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за травень 2010р. №40983 по строку сплати 30.06.2010р.
На підставі вказаного акту перевірки та у відповідності до вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0009571501/0 від 21.10.2010р. про застосування штрафної санкції у сумі 50грн.(а.с. 15).
Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 21.10.2010р. директору підприємства під розпис про що свідчить відповідна відмітка на копії корінця вказаного рішення. (а.с. 15).
Таким чином, з урахуванням дати отримання відповідачем вказаного рішення, у відповідача виник податковий борг у сумі 50, 00грн. з 02.11.2010р.
Також, на суми податкового боргу, які були сплачені відповідачем з порушенням встановлених законодавством строків, податковим органом була нарахована пеня в сумі 65,97грн., що підтверджується розрахунком пені, який наявний в матеріалах справи.(а.с.110).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення податкового боргу) податковим органом було вжито заходів щодо примусового стягнення боргу з відповідача шляхом направлення податкових вимог, а саме:
- перша податкова вимога № 1/1030 від 26.08.2009р. на суму 877, 26грн., яка була направлена відповідачеві. (а.с. 8);
- друга податкова вимога № 2/1371 від 21.12.2009р. на суму 2253, 98грн., яка була направлена відповідачеві.(а.с. 7).
Зазначені податкові вимоги відповідачем залишилися не виконаними у встановлені законодавством строки.
У відповідності до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України (який набрав чинності 01.01.2011р.), якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшеного податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Відповідна правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного Суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12.
Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю , протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Також згідно п. 57.3 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 14 809,04грн. суду не надав, а також не надано доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку наведених вище податкових повідомлень-рішень чи доказів того, що податкові зобов'язання є не узгодженими.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Торгальянс» про стягнення 14 809,04грн. - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Торгальянс" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9-Д/316, код ЄДРПОУ: 33857760) на користь державного бюджету (49026, м. Дніпропетровськ, пр.ім.газ. "Правда", 95а, п/р35213001001246 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) - податковий борг в розмірі 14 809, 04грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень 04коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.02.2013р.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2013 |
Оприлюднено | 04.03.2013 |
Номер документу | 29647937 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні