Рішення

від 20.02.2013 по справі 910/159/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/159/2013 20.02.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» простягнення 26 404,00 грн. та зобов'язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Станкова Г.Ф. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» (надалі - ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» (надалі - ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет») про стягнення 26 404,00 грн. та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №85-31-1/179 від 27.10.2011 р. відповідачем було поставлено позивачу проволоку неналежної якості, в зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача повернути сплачені за поставлений товар грошові кошти у розмірі 23 236,00 грн. та стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи у розмірі 3 168,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача за свій рахунок вивезти неякісний товар зі складу позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. розгляд справи відкладено до 20.02.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, 20.02.2013 р. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника відповідача в службовому відрядженні.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на таке.

По-перше, відповідачем не надано належним та допустимих доказів в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

По-друге, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва в судовому засіданні власних інтересів.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 р. між ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» (постачальник) та ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (покупець) було укладено договір поставки №85-31-11/179 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити в обумовлені строки іншій стороні - покупцеві - товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього визначену суму згідно умовам даного договору.

Згідно з п. 2.4 Договору загальна сума договору складає 23 236,00 грн., в тому числі ПДВ - 3 872,67 грн.

Пунктом 4.2 Договору кількість товару, що підлягає поставці за даним договором, встановлюється в одиницях виміру та вказується в специфікації №1.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставка за даним договором здійснюється постачальником протягом 5 робочих днів з моменту отримання 100% передоплати на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 6.1 Договору якість товару має відповідати стандартам, технічним умовам, сертифікату якості та іншій технічній документації, що встановлює вимоги до її якості, або зразкам (еталонам).

Пунктом 7.1 Договору визначено, що претензії по якості приймаються постачальником протягом 10 календарних днів з дня отримання товару в письмовому вигляді та мають супроводжуватися дефектним актом, підписаним уповноваженими представниками сторін. У випадку неприбуття представника постачальника в обумовлений законодавством строк для складення та підписання двостороннього дефектного акту, претензія підтверджується актами експертизи місцевої торгово-промислової палати.

На виконання умов Договору позивачем було повністю оплачено виставлений відповідачем рахунок-фактуру №СФ-0001774 від 27.10.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням №93624 від 01.11.2011 р.

08.11.2011 р. відповідачем було поставлено оплачений товар - проволоку ф 6,5 ст. 70 на загальну суму 23 236,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000242 від 08.11.2011 р.

У зв'язку із виявленням невідповідності якості поставленої відповідачем продукції стандартам та технічним умовам, уповноваженими представниками позивача був складений акт №310 від 09.11.2011 р. про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, а також викликано представника ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» для складання двостороннього дефектного акту.

Листом №1411/юр від 14.11.2011 р. відповідач відмовився від складання та підписання двостороннього дефектного акту, у зв'язку з чим позивач звернувся до Запорізької торгово-промислової палати для проведення експертизи.

Спір у справі виник у зв'язку із поставкою відповідачем позивачу товару неналежної якості на загальну суму 23 236,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №93624 від 01.11.2011 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати у розмірі 23 236,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1 Договору поставка за даним договором здійснюється постачальником протягом 5 робочих днів з моменту отримання 100% передоплати на поточний рахунок постачальника.

08.11.2011 р. відповідачем було поставлено оплачений товар - проволоку ф 6,5 ст. 70 на загальну суму 23 236,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000242 від 08.11.2011 р.

Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з п. 6.1 Договору якість товару має відповідати стандартам, технічним умовам, сертифікату якості та іншій технічній документації, що встановлює вимоги до її якості, або зразкам (еталонам).

Пунктом 7.1 Договору визначено, що претензії по якості приймаються постачальником протягом 10 календарних днів з дня отримання товару в письмовому вигляді та мають супроводжуватися дефектним актом, підписаним уповноваженими представниками сторін. У випадку неприбуття представника постачальника в обумовлений законодавством строк для складення та підписання двостороннього дефектного акту, претензія підтверджується актами експертизи місцевої торгово-промислової палати.

У зв'язку із виявленням невідповідності якості поставленої відповідачем продукції стандартам та технічним умовам, уповноваженими представниками позивача був складений акт №310 від 09.11.2011 р. про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.

ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» листом №1411/юр від 14.11.2011 р. відмовився від складання та підписання двостороннього дефектного акту, у зв'язку з чим у відповідності до положень п. 7.1 Договору позивач звернувся до Запорізької торгово-промислової палати для проведення експертизи.

Актом експертизи №И-172 від 01.12.2011 р., складеним Запорізькою торгово-промисловою палатою, встановлено, що партія проволоки, яка була поставлена відповідачем на виконання умов Договору, не відповідає технічним вимогам п.п. 2.2, 2.3, 2.4 ГОСТ 9389-75.

Згідно із частинами 5, 6, 8 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Частиною 2 ст. 678 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Претензією №132П/ОКК-юр від 27.12.2011 р. ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» звернулося до відповідача з вимогою замінити неякісний товар або повернути грошові кошти у розмірі 23 236,00 грн., сплачені за поставлений товар неналежної якості. Крім того, позивач вимагав оплати вартість проведеної експертизи з метою встановлення якості поставленого товару на суму 3 168,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем недоліків поставленого товару, а листами №20-03/12-1А від 20.03.2012 р., №02-04/12-2А від 02.04.2012 р., №015/12-юр від 07.5.2012 р., №021-12-юр від 21.05.2012 р., №СМ-2008/Ю від 20.08.2012 р., №СМ-0609/Ю від 06.09.2012 р. відповідач зобов'язався вивезти товар зі складу позивача та повернути ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» суму, сплачену за такий товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 23 236,00 грн. згідно ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» про стягнення з ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» заборгованості у розмірі 23 236,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 690 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

Частиною 3 статті 690 Цивільного кодексу України встановлено, що витрати покупця у зв'язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві.

За таких обставин, з урахуванням правомірної відмови ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» від прийняття товару неналежної якості, суд вважає задовольнити вимогу позивача про зобов'язання ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» за свій рахунок вивезти неякісну проволоку, що знаходиться на складі позивача, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 8.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи у розмірі 3 168,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Відповідно до положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною , втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Із матеріалів справи вбачається, що за проведення експертизи з метою встановлення відповідності якості поставленої відповідачем продукції технічним умовам та стандартам, позивачем було сплачено 3 168,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №96499 від 09.12.2011 р.

Враховуючи, що судом встановлено факт поставки відповідачем продукції неналежної якості, з урахуванням положень ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з ТОВ «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» вартості проведеної експертизи у розмірі 3 168,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 55-А; ідентифікаційний код 37700138) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» (69600, м. Запоріжжя, просп. Леніна, 8; ідентифікаційний код 25480917) заборгованість у розмірі 26 404 (двадцять шість тисяч чотириста чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна холдингова компанія «Сібмет» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 55-А; ідентифікаційний код 37700138) за свій рахунок вивезти неякісну проволоку пружинну О 6,5 кл.2 ст 70 у кількості 1 480,0 кг., відвантажену за видатковою накладною №РН-0000242 від 08.11.2011 р., що знаходиться на зберіганні Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» (69600, м. Запоріжжя, просп. Леніна, 8; ідентифікаційний код 25480917) на складі, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, просп. Леніна, 8.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя В.П. Босий