Рішення

від 26.02.2013 по справі 21/166-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. справа № 21/166-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., смт. Баришівка

про стягнення 22 944,56 гривень

за участю представників:

від позивача: Тулба К.Г. (довіреність №3944-О від 26.10.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2012р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі-ПАТ КБ «Приватбанк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 22 944,56 грн., з яких:

- 12 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту (кредитного ліміту) за договором №б/н від 22.03.2011р., 2 153,07 грн. пені за порушення строків по сплаті кредиту;

- 7 094,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 642,55 грн. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом;

- 972,00 грн. заборгованості по сплаті комісії, 82,32 грн. пені за порушення строків по сплаті комісії. Розрахунок позовних вимог здійснено станом на 25.09.2012р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2012р. порушено провадження у справі №21/166-12 та призначено справу до розгляду на 15.01.2013р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 15.01.2013р., 29.01.2013р. та 12.02.2013р. розгляд даної справи відкладався на 29.01.2013р., 12.02.2013р. та 26.02.2013р. відповідно.

В судовому засіданні 26.02.2013р. представником позивача було подано уточнений розрахунок сум пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором, який здійснений станом на 11.02.2013р.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Так, початок розгляду даної справи по суті було розпочато в судовому засіданні 15.01.2013р., що підтверджується протоколом судового засідання від 15.01.2013р.

Водночас, у наданому суду 26.02.2013р. уточненому розрахунку позовних вимог (пені), обрахунок пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором позивачем здійснювався по 11.02.2013р., у той час як розрахунок первісних позовних вимог здійснювався лише по 25.09.2012р.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що позивачем після початку розгляду даної справи по суті змінено предмет позову шляхом збільшення періоду розрахунку пені, суд дійшов висновку, що наданий в судовому засіданні 26.02.2013р. уточнений розрахунок вказаних позовних вимог судом не приймається в силу його невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. у справі №21/150-10.

В судові засідання 15.01.2013р., 29.01.2013р., 12.02.2013р. та 26.02.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2011р. ФОП ОСОБА_1 (далі-клієнт) звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» (далі-банк) із завою про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, на підставі якої ФОП ОСОБА_1 приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 23.03.2011р. та взяла на себе зобов'язання виконувати його умови (далі-Договір).

Відповідно до Договору відповідачу в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, на його поточний рахунок №26006060743772 було встановлено кредитний ліміт.

Приписами пунктів 3.18.1.1., 3.18.1.3, 3.18.1.16, 3.18.1.12, 3.18.2.1.4, 3.18.1.17 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його поповнення, сплаті процентів та винагороди.

При укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системи клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом.

У випадку відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок клієнта, погашення відсотків, розрахованих згідно п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту, з суми кожного перерахування стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахування.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору відповідачу на його поточний рахунок було відкрито кредитний ліміт у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з поточного рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині повернення кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та сплаті комісії належним чином не виконав, сплативши лише 451,98 грн. процентів за користування кредитом з 27.04.2011р. по 23.06.2011р., та 243,52 грн. комісії, внаслідок чого за ним утворилось 20 066,62 грн. сукупної заборгованості.

Факт здійснення вказаних фінансових операції підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з поточного рахунку відповідача за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 19.09.2012р. позивачем було надіслано відповідачу претензію №042, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначений лист не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 20 066,62 грн. сукупної заборгованості за Договором, в тому числі:

- 12 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту;

- 7 094,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 24.06.2011р. по 25.09.2012р.;

- 972,00 грн. заборгованості по сплаті комісії.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1049, 1048, 627, 629 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, відкритого в рамках Договору свідчить про погодження останнім з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує в останнього обов'язок по поверненню використаного кредитного ліміту, процентів за його використання та сплаті комісії у повному обсязі згідно умов Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач суму наданого кредиту не повернув, проценти за користування кредитом за спірний період та комісію сплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 066,62 грн. сукупної заборгованості за Договором, в тому числі:

- 12 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту;

- 7 094,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 24.06.2011р. по 25.09.2012р.;

- 972,00 грн. заборгованості по сплаті комісії, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 2 153,07 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті кредиту з 01.07.2011р. по 25.09.2012р. на 12 000,00 грн. заборгованості;

- 642,55 грн. пені, нарахованої зростаючим підсумком на суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за періоди:

з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. на 62,62 грн. заборгованості,

з 01.07.2011р. по 29.07.2011р. на 310,62 грн. заборгованості,

з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. на 838,62 грн. заборгованості,

з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. на 1 318,62 грн. заборгованості,

з 01.10.2011р. по 30.10.2011р. на 1 814,62 грн. заборгованості,

з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. на 2 294,62 грн. заборгованості,

з 01.12.2011р. по 30.12.2011р. на 2 774,62 грн. заборгованості,

з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на 3 286,62 грн. заборгованості,

з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на 3 286,62 грн. заборгованості,

з 02.02.2012р. по 29.02.2012р. на 3 750,62 грн. заборгованості,

з 01.03.2012р. по 30.03.2012р. на 4 230,62 грн. заборгованості,

з 02.04.2012р. по 28.04.2012р. на 4 694,62 грн. заборгованості,

з 03.05.2012р. по 31.05.2012р. на 5 222,62 грн. заборгованості,

з 01.06.2012р. по 27.06.2012р. на 5 654,62 грн. заборгованості,

з 02.07.2012р. по 31.07.2012р. на 6 198,62 грн. заборгованості,

з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на 6 694,62 грн. заборгованості,

з 03.09.2012р. по 25.09.2012р. на 7 094,62 грн. заборгованості;

- 82,32 грн. пені, нарахованої зростаючим підсумком на суму заборгованості по сплаті комісії за періоди:

з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. на 108,00 грн. заборгованості,

з 01.07.2011р. по 29.07.2011р. на 108,00 грн. заборгованості,

з 01.08.2011р. по 31.01.2012р. на 108,00 грн. заборгованості,

з 02.02.2012р. по 29.02.2012р. на 216,00 грн. заборгованості,

з 01.03.2012р. по 30.03.2012р. на 324,00 грн. заборгованості,

з 02.04.2012р. по 28.04.2012р. на 432,00 грн. заборгованості,

з 03.05.2012р. по 31.05.2012р. на 540,00 грн. заборгованості,

з 01.06.2012р. по 27.06.2012р. на 648,00 грн. заборгованості,

з 02.07.2012р. по 31.07.2012р. на 756,00 грн. заборгованості,

з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на 864,00 грн. заборгованості,

з 03.09.2012р. по 25.09.2012р. на 972,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.18.5.1Договору у разі порушення клієнтом будь-якого обов'язку по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3., строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 2 275,18 грн., 666,68 грн. та 173,60 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 153,07 грн. пені за порушення строків по сплаті кредиту, 642,55 грн. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом та 82,32 грн. пені за порушення строків по сплаті комісії підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07500АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 2 153 (дві тисячі сто п'ятдесят три) грн. 07 коп. пені за порушення строків по сплаті кредиту;

- 7 094 (сім тисяч дев'яносто чотири) грн. 62 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 642 (шістсот сорок дві) грн. 55 коп. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом;

- 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті комісії, 82 (вісімдесят дві) грн. 32 коп. пені за порушення строків по сплаті комісії;

- 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.02.2013р.

Суддя В.А. Ярема