Рішення

від 13.02.2013 по справі 5023/5743/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р.Справа № 5023/5743/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відпоідальністю "БІККО", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю " Будсім", м.Харків про стягнення 75602,84 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сукретна К.І.

відповідача - Сізон О.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 75602,83 грн. заборгованості, з яких: 66760,70 грн. основний борг, 1472,01 грн. три відсотки річних, 7370,12 грн. пеня, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 204/09/10, укладеного між сторонами 30.08.2010 року.

Відповідач проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на те, що позивачем при поставці товару не були надані документи, які підтверджують якість товару, внаслідок чого поставка вважається нездійсненною, а час виконання зобов'язань відповідачем не настав., відповідно до п. 5.4 договору. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем невірно розрахована пеня.

13.02.2013 року до господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

13.02.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи електронний лист від 03.08.2012 року та електронний лист від 14.08.2012 року.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

13.02.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи незавірену копію листа № 1/2-пр від 15.02.2012 року, направленого на адресу позивача.

Суд, дослідивши наданий лист, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що копію листа він не в змозі завірити, оскільки ним не знайден оригінал цього листа, а є лише копія.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позову повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

30 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікко" (надалі -"Позивач") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсім" (надалі - "Відповідач") було укладено Договір поставки № 204/09/10 (надалі - "Договір"), згідно якого Позивач поставляє Відповідачу товар, а Відповідач приймає та оплачує цей Товар на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.4. Договору, Поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару Покупцеві у власність, що підтверджується товарно-транспортною (витратною) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, вказаними в цьому договорі.

Згідно п.5.4. Договору, Покупець здійснює оплату на умовах відстрочення платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару, на період з червня 2011 року по серпень 2011 року (включно) відстрочення платежу складає 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Покупця. Оплата по даному договору може бути призупинена Покупцем самостійно з повідомленням Постачальника про таке зупинення до надання оригіналів документів за здійсненними поставками.

На виконання умов Договору Позивачем у період з 30.08.2010р. по 05.12.2012р. було поставлено та передано Відповідачу Товар на суму 373 153, 61 грн., свідченням чого є підписані видаткові накладні та Довіреності Відповідача на отримання ТМЦ від Позивача.

Відповідачем за період з 18.10.2010р. по 05.12.2012р. було частково сплачено за поставлений товар в розмірі 303 786, 21грн., свідченням чого є Довідки з банку.

Відповідачем за період з 18.10.2010р. по 05.12.2012р. було частково повернуто поставлений товар на суму 2 606,70 грн., свідченням чого є накладні на повернення товару.

10.02.2012 року Постачальником було здійснено останню поставку Товару Покупцю, таким чином Покупець повинен був повністю оплатити за поставлений товар до 12.03.2012 року, але на сьогоднішній день Покупець так і не розрахувався за даний товар.

Таким чином, станом на 05 грудня 2012 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 66 760, 70 грн. Факт наявності боргу підтверджується також й актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 30.09.2012 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, та договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.2. Договору, за несвоєчасну оплату товару "Покупець" сплачує "Постачальнику" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок здійснено без урахуванням положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені 5016,18 грн. за період з 12.03.2012 року по 11.09.2012 року за 183 дні.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що відсутність деяких документів при поставці товару надає йому право на зупинення оплати за отриманий товар, виходячи з наступного.

Згідно п. 4.2. Договору, якщо якість товару виявиться невідповідною стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам даного договору, а також при відсутності документів, які підтверджують якість товару, Покупець вправі відмовитись від прийняття і оплати товару, а якщо він вже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум або заміни товару, або вимагати безоплатного усунення Поставщиком недоліків товару, його упаковки протягом 10 календарних днів з моменту пред'явлення Покупцем претензій по якості поставляємого товару або виявлення відсутності документів, підтверджуючих якість товару, за рахунок Поставщика.

Відповідно до п. 3.1. Договору, приймання товару по кількості здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6. Приймання товару по якості здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р.№ П-7.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, приймання продукції по якості і комплектності здійснюється в точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які засвідчують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутністю указаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт про фактичну якість і комплектність поставленої продукції, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Таким чином, якщо було виявлено неправильне оформлення супровідних документів, Відповідач мав право або припинити прийняття товару або прийняти товар та скласти Акт про виявленні недоліки в супровідних документах товарів або щодо невідповідності якості, чи кількості поставленого товару.

Всупереч вищевказаному Відповідачем були прийняті усі поставлені йому товари, свідченням чого є підписані видаткові накладні та Довіреності на отримання ТМЦ. Більше того, за весь період поставки неодноразово складалися Акти розбіжностей, в яких жодного разу Відповідачем не зазначався факт відсутності будь-яких документів, свідченням цього є підписані Акти розбіжностей, що додані до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів які б свідчили про звернення відповідача до позивача з вимогою надати необхідну документацію та про зупинення оплати за поставлений товар. При цьому з дати останньої поставки минув 1 рік. Відповідачем було прийнято поставлений Позивачем товар, свідченням чого є підписані Відповідачем видаткові накладні, які оформленні у відповідності із вимогами чинного законодавства України та Довіреності від TOB "Будсім" на отримання ТМЦ (копії видаткових накладних та Довіреностей є в матеріалах справи), але в порушення п.5.4. Договору, Відповідачем й на сьогоднішній день не було сплачено за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 66760,70 грн. основного боргу, 1472,01 грн. 3% річних, 5016,18 грн. пені, а всього 73248,89 грн., оскільки вони є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростовані відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 34757314, р/р 2600549012897 в ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 350880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко" (02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 22, літ. А, код ЄДРПОУ 23701509, р/р 2600920115880 у філії "Центр.РУ" АТ Банку "Фінанси і кредит", МФО 300937) - 66760,70 грн. основного боргу, 1472,01 грн. 3% річних, 5016,18 грн. пені, 1559,40 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 18 лютого 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.