Постанова

від 19.02.2013 по справі 826/1057/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2013 року № 826/1057/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби доПриватного підприємства "Месседж груп" про стягнення 116628,12 грн.

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунку Приватного підприємства "Месседж груп" №2600166321 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, податкового боргу з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за 2010-2011 роки у розмірі 116628,12 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік, визначену самостійно платником податків у відповідних податкових деклараціях та нараховану контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представник позивача в судовому засіданні, 14 лютого 2013 року, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні, 14 лютого 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 14 лютого 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство "Месседж груп" зареєстроване як юридична особа 27.09.2006 р., присвоєно ідентифікаційний код 34614221, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, місцезнаходження реєстраційної справи - Печерська районна в місті Києві державна адміністрація. Як платника податків, відповідача взято на облік в органах державної податкової служби з 28.09.2006 р. за №42448, що убачається з довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 04.01.2013 р. №5077.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби здійснено перевірку місцезнаходження Приватного підприємства "Месседж груп", про що складено акт від 16.08.2012 р., якою встановлено відсутність відповідача за місцезнаходженням.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації: з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року №688762 на суму 815,00 грн.; з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року №161886 на суму 2349,18 грн.

Крім того, позивачем проведено перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акт від 24.03.2011 р. №278/23-10/34614221 за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. №0003132310 яким відповідачу нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 117955,00 грн., у тому числі, 94364,00 грн. за основним платежем, 23591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалось на адресу відповідача та отримане ним, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією фіскального чеку від 12.04.2011 р. №8966 та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручена податкова вимога від 25.02.2011 р. №1555 на суму 654,61 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, копія якого міститься в матеріалах справи.

Станом на час розгляду адміністративної справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток становить 661,84 грн., з податку на додану вартість - 115910,40 грн., з податку на доходи фізичних осіб - 55,88 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про заборгованість відповідача перед бюджетом від 17 січня 2013 року №445/9/191-09.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час подання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року №688762, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства та з податку на доходи фізичних осіб шляхом подання до контролюючого органу відповідних податкових декларацій. Також, частину грошового з податку на додану вартість в розмірі 117955,00 грн. було нараховано відповідачу контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 11.04.2011 р. №0003132310, яке отримане відповідачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, йому вручено податкову вимогу від 25.02.2011 р. №1555.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 661,84 грн., з податку на додану вартість в розмірі 115910,40 грн., з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 55,88 грн., а всього - 116628,12 грн., та підтвердження вказаної обставини наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу в розмірі 116628,12 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунку Приватного підприємства "Месседж груп" (ідентифікаційний код 34614221) №2600166321 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, податковий борг в розмірі 116628,12 грн. (сто шістнадцять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 12 коп.), у тому числі:

- з податку на прибуток підприємств в розмірі 661,84 грн. (шістсот шістдесят одна грн. 84 коп.) на р/р 31110009700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38004897, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000;

- з податку на додану вартість в розмірі 115910,40 грн. (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот десять грн. 40 коп.) на р/р 31112029700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38004897, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;

- з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 55,88 грн. (п'ятдесят п'ять грн. 88 коп.) на р/р 33112340700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38004897, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010102.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець