ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
25 лютого 2013 р. Справа № 802/547/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Богоноса Михайла Богдановича ,
Суддів: Воробйової Інни Анатоліївни
Сала Павла Ігоровича
за участю:
секретаря судового засідання: Поливаній Катерині Павлівні
представника позивача: Ткачука Б.О.
представника відповідача: не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 14"
до: Державної податкової служби України
про: зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
7 лютого 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВА 14» звернулось у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до відповідача - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби. У позовній заяві просить зобов'язати Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби реєструвати податкові накладні ТОВ «АВА 14» починаючи з 06.02.2013 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 11 лютого 2011 року Товариством отримано рішення № 45/15-223 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АВА 14» викладене в листі ДПІ у м. Вінниці № 4919/10/15 від 01.02.2011 року. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року визнано протиправним та скасовано зазначене рішення ДПІ у м. Вінниці № 45/15-223 про анулювання реєстрації платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 14» від 28.01.2011 року. Крім того, суд першої інстанції при ухваленні постанови вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії податкового органу щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року ТОВ «АВА 14», та зобов'язав ДПІ у м. Вінниці вчинити дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника податку ТОВ «АВА 14», що відбулось за ініціативою податкового органу.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі 2а/0270/742/11 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року залишено без змін.
Тому, на думку позивача, ТОВ «АВА 14» починаючи з 22.01.2008 року та по сьогоднішній день являється платником податку на додану вартість.
Як платник податку на додану вартість ТОВ «АВА 14» на виконання вимог Податкового кодексу України, згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних 06 лютого 2013 року надіслало до Єдиного державного реєстру податкову накладну для її реєстрації. Проте, підприємству було відмовлено в реєстрації податкової накладної з зазначенням в квитанції помилки : «місцезнаходження продавця не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб - підприємців».
З огляду на викладене позивач вважає, що Державна податкова служба своїми діями/бездіяльністю, внаслідок безпідставної відмови реєстрації податкових накладних підприємства наносить останньому значної шкоди та перешкоджає його господарській діяльності.
У судовому засіданні 15.02.2013 року судом за згодою позивача проведено заміну неналежного відповідача - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби належним - Державною податковою службою України.
Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2013 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із підстав зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що статус ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість автоматично поновлено із набранням законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р., яке залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р., яким скасовано рішення про анулювання статусу Товариства як платника податку на додану вартість.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, письмових заперечень проти адміністративного позову суду не надав.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши інші докази, які є у справі, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Я слідує із свідоцтва № 100091170 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «АВА 14» зареєстровано із 22.01.2008 року платником податку на додану вартість.
28.01.2011 року комісією ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «АВА 14». Вказане рішення було направлене на адресу позивача листом від 01.02.11 р. № 4919/10/15.
Не погодившись із рішенням комісії від 28.01.2011 року позивач оскаржив його в судовому порядку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а/0270/742/11 адміністративний позов ТОВ «АВА 14» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці № 45/15-223 про анулювання реєстрації платника податку ТОВ «АВА 14» від 28.01.2011 року. Приймаючи постанову, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року ТОВ «АВА 14», а також зобов'язав державну податкову інспекцію у м. Вінниці вчинити дії для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника податку ТОВ «АВА 14», що відбулось за ініціативою податкового органу.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі 2а/0270/742/11 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року залишено без змін.
На виконання Постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. Державна податкова адміністрація у Вінницькій області звернулась до Державної податкової служби України із листом від 17.10.2011 року № 21505/8/29-007 про відновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість ТОВ «АВА 14» (код ЄДРПОУ 34325217).
У відповідь Державна податкова служба України листом від 28.11.2011 року № 7443/7/18-3117 повідомила, що органом ДПС вживаються заходи щодо оскарження у Вищому адміністративному суді України постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі 2а/0270/742/11 (а.с. 32). Також повідомлено, що копії рішень судів першої та апеляційної інстанції не завірені належним чином та не містять відмітки про набрання законної сили.
На підставі зазначених доказів колегією суддів встановлено, що фактично на момент розгляду та прийняття рішення у даній адміністративній справі у Реєстрі платників податку на додану вартість статус ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість не поновлено. Факт відсутності у Реєстрі платників податку на додану вартість запису про поновлення статусу ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість не оспорюється і представником позивача у справі. Проте, на думку позивача, юридичним фактом, із яким пов'язано момент поновлення статусу ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість є саме момент набрання законної сили постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. тобто - 15.06.2011р.
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що відповідач у справі зобов'язаний реєструвати податкові накладні ТОВ «АВА 14», оскільки законні підстави для непроведення такої реєстрації на думку позивача відсутні.
Колегія суддів надавши оцінку доводам позивача вважає, що такі є безпідставними та нормативно необґрунтованими.
Пункт 201.8 ст.201 ПК України встановлює, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Нормою п. 183.12. ст. 183 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Порядок анулювання та відміни анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулювалося Наказом ДПА України № 978 від 22.12.2010 року «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», який діяв у період із 14.01.2010 року по 11.03.2012 року, тобто був чинним на момент набрання законної сили постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р.
Згідно п. 1 Розділу ІІІ Положення, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.
Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.
Із реєстрацією особи платником податку на додану вартість їй присвоюється індивідуальний податковий номер, який в силу п. 6.1. Розділу І Положення є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Положення передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Із системного аналізу наведених норм Положення, суд дійшов висновку, що правосуб'єктність особи як платника податку на додану вартість виникає із моменту реєстрації платником податку на додану вартість і припиняється із фактом анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки анулювання реєстрації тягне за собою як виключення особи із реєстру так і позбавлення індивідуального податкового номеру, а також згідно п. 5.5. Розділу 5 Положення, анулювання реєстрації покладає на платника податку обов'язок повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.
Нормою п. 8.2. Розділу 5 Положення передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
Отже, моментом припинення статусу позивача як платника податку на додану вартість є 28 січня 2011 року - день прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «АВА 14», яке затверджене керівником податкового органу 28.01.11 р. та направлене на адресу позивача листом від 01.02.11 р. № 4919/10/15. Саме із вказаної дати позивач позбавляється права виписки податкових накладних.
Згідно п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, який Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.
Тому, враховуючи, що позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВА 14» на момент заповнення податкових накладних не був зареєстрованим у встановленому порядку платником податку на додану вартість, та не мав права виписувати податкові накладні, тому видані ТОВ «АВА 14» податкові накладні не підлягають включенню у Реєстр податкових накладних.
Щодо посилань позивача на те, що статус Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 14» як платника податку на додану вартість поновлено із моменту набрання законної сили постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року (15.06.2011 року) то такі на думку колегії суддів є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.6.2 Розділу 5 Положення, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Отже, факт набрання законної сили рішенням суду про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не тягне за собою автоматичного відновлення статусу особи як платника податку на додану вартість, оскільки норми Положення передбачають, що на підставі такого рішення суду повинен бути внесений до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що надасть особі усі права платника податку на додану вартість.
Разом із тим, у випадку допущення органами ДПС протиправної на думку позивача бездіяльності щодо виконання рішення суду про поновлення його статусу платника податку на додану вартість, такий платник податку не позбавлений права у судовому порядку оскаржувати таку.
Про безпідставність позовних вимог свідчить і те, що предметом позову позивачем заявлено вимогу про зобов'язання реєструвати податкові накладні ТОВ «АВА 14» починаючи з 06.02.2013 року. При цьому позивач не врахував, що норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 передбачають випадки, коли податкові накладні не підлягають реєстрації, а також містять підстави відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації. Тому, навіть у випадку набуття позивачем у встановленому порядку статусу платника податку на додану вартість, ним можуть виписуватися податкові накладні, які не підлягають реєстрації чи щодо яких наявні підстави для відмови у прийнятті до реєстрації.
Таким чином, беручи до уваги, що на момент звернення із позовом до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ «АВА 14» як платника податку на додану вартість не внесено, суд дійшов висновку, що ТОВ «АВА 14» не володіє статусом платника податку на додану вартість, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст. 94 КАС України не вбачає підстав для присудження в користь позивача сплаченого при зверненні до суду судового збору. Інших судових витрат сторонами у справі не понесено.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Богоніс Михайло Богданович Судді: Воробйова Інна Анатоліївна Сало Павло Ігорович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2013 |
Оприлюднено | 04.03.2013 |
Номер документу | 29662760 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні