Постанова

від 18.02.2013 по справі 811/137/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року Справа № 811/137/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя - Пасічник Ю.П., секретар - Побочій О.В.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - участі не приймав,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Віола» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ?

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Віола» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач), в яком, з рахуванням заяви про зміну позовних вимог (т.2а.с.178-182) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012р. №0000892210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 148951,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 45741 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом при проведенні перевірки зроблені передчасні та помилкові висновки стосовно порушення ФГ «Віола» вимог спеціального режиму оподаткування, а саме щодо продажу товару не власного виробництва ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Алікон», ПП «Альянсспецбудгарант», чим ніби то порушено вимоги п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України.

З посиланням на первинні фінансово-господарські документи, долучені до матеріалів справи, позивач вказує на доведеність та очевидність господарських операцій здійснюваних ним з вказаними контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються та зазначається наступне.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення норм податкового законодавства, результати оформлені актом перевірки, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання, тому вимоги позову заперечуються в повному обсязі, а позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 18.02.2013 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 23.02.2013р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 11.06.2010р. по 30.09.2012р.

Результати перевірки оформлені актом від 28.11.2012р. №147/2210/36951983 (т.1 а.с.5-39).

В ході перевірки встановлено порушення:

1) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.209.6 та 209.11 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами і доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 117 284 грн. за вересень місяць 2012 року;

2) ст.185, 186, 188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 31 667 грн. за лютий місяць 2012 року;

3) п.15 підрозділ 2 розділ XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами і доповненнями) встановлено завищення податку на додану вартість по скороченій декларації в сумі 262 500 грн. за вересень місяць 2012 року;

4) п. 209.6 та 209.11 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами і доповненнями) встановлено завищення податку на додану вартість по скороченій декларації всього в сумі 117 284 грн. за вересень місяць 2012 року;

5) п.49.2 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) господарством не подано до органу ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року;

6) п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) господарством не нараховано та не сплачено штраф за самостійне виправлення помилки - уточнення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

10.12.2012 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 148 951,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 45 741,00 грн. (т.1.а.с.43).

Збільшуючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивачем було поставлено протягом попередніх 9 послідовних звітних періодів сукупно (з січня 2012 року по вересень 2012 року) товари не власного виробництва, питома вага яких складає 34,49 відсотків вартості всіх поставлених товарів (тобто перевищує 25%).

Відповідно до абз.А п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст.209 Податкового кодексу України, тому на думку податкового органу починаючи з вересня 2012 року на ФГ «Віола» не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст.209 Податкового кодексу України. За період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ФГ «Віола» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість по декларації у сумі 761 265,00 грн.

Відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень «тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників».

В періоді, що перевірявся, ФГ «Віола», відповідно ст.209 Податкового кодексу України було зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01 січня 2012 року № 200014100, виданого Маловисківською МДПІ Кіровоградської області ДПС, індивідуальний податковий номер -369519811100).

Пунктом 209.2 ст.209 Податкового кодексу України передбачено, що: «Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів (за рахунок яких сформовано податковий кредит), а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей».

В ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено наступні обставини та зроблено відповідні висновки.

Згідно статистичної звітності ф. № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012 року» ФГ «Віола» посівна площа соняшника становить 106,47 га. Кількість оприбуткованого соняшника по складу (рах.27) - 516,94 т. Врожайність соняшника ФГ «Віола» складає 48,5 центнера з 1 га, тоді як відповідно листа управління агропромислового розвитку Маловисківської райдержадміністрації від 07.11.2012 року №6-1394/1 середня врожайність соняшника в 2012 році становить 25 центнерів з 1 га.

Відповідно до виписаних податкових та видаткових накладних у вересні 2012 року ФГ «Віола» реалізовано соняшник не власного виробництва:

- податкова накладна №6/2 від 10.09.2012 року реалізовано ПП «Альянсспецбудгранд» соняшник в кількості 350 т. на суму 1575000,00 грн. в т.ч. ПДВ 262500,00 грн. (видаткова накладна №6 від 03.09.2012 року).

Перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість при здійсненні операцій з поставки зазначеної продукції відображались підприємством у складі податкових зобов'язань не загальної, а у скорочених деклараціях з податку на додану вартість. Відповідно до вищевикладеного, ФГ «Віола» реалізовано насіння соняшника що не є продукцією власного виробництва в загальній кількості 350 т, та скористалось пільгою як платник спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, сума ПДВ 262500 грн.

Таким чином, ФГ «Віола» безпідставно задекларовано суму податкове зобов'язання за ставкою 20% на реалізовану продукцію соняшника не власного виробництва (товарна позиція 1206 згідно УКТ ЗЕД) на операції, які звільнені оподаткування контрагенту - покупцю ПП «Альянсспецбудгранд» (код 37384076) в сумі; 262500 грн. у вересні 2012 року:

- податкова накладна №6/2 від 10.09.2012 року на суму 1575000,00 грн. в т.ч. ПДВ 262500. грн.

- видаткова накладна №6 від 03.09.2012 року суму 1575000,00 грн. в т.ч. ПДВ 262500,00 грн.

Таким чином, ФГ «Віола» в порушення п.209.6, п.209.11 ст.209 Податкового кодекс України не дотримано вимог щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість з вересня 2012 року та в порушення п.15 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України безпідставно задекларовано податкового зобов'язання за ставкою 20% на реалізовану продукцію соняшника не власного виробництва (товарна позиція 1206 згідно УКТ ЗЕД), чим безпідставно складено податкову накладну, та сформовано податковий кредит ПП «Альянсспецбудгранд» сумі 262500 грн. за вересень 2012 року.

За період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 239 869,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в розмірі 31667,00 грн. за лютий 2012 року. Оскільки усі операції купівлі - продажу з ТОВ «Алікон» мають ознаки нікчемності.

Таким чином загальна сума збільшеного грошового зобов'язання ФГ «Віола» становить 194 692,00 грн., в тому числі 148951,00 грн. за основним платежем та 45741,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані висновки суд вважає необґрунтованими зважаючи на таке.

Висновки викладені в Акті перевірки посадовими особами відповідача ґрунтуються на підставі дослідження первинних документів, хоча в акті перевірки не міститься переліку документів, які досліджувалися при проведенні перевірки, тому фактично правова оцінка їм не давалася, а тому ці висновки можна вважати як припущення.

Щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд оцінивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення сторін зазначає наступне - ФГ «Віола» уклало договори поставки з ТОВ «Кернел-Трейд» №К858/13 від 18.09.2012 року (т.2 а.с.24), №К2388/12 від 14.02.2012 року (т.2 а.с.59), №К2678/12 від 02.03.2012 року (т.2 а.с.63), №К2843/12 від 22.03.2012 року (т.2 а.с.67) відповідно до умов якого позивач зобов'язаний поставити контрагенту насіння соняшника власного виробництва у визначеному об'ємі та в обумовлені строки, після чого було укладено додаткові угоди до вказаного договору, якими об'єм поставки було збільшено. Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.27, 28, 33, 34, 39, 44, 49, 54, 55), товар оплачено згідно рахунків - фактур (т.2 а.с.56, 60, 64, 68) та виписано належним чином оформлені податкові накладні (т.2 а.с.23, 30, 36, 41, 46, 51, 58, 62, 66).

Факт оплати підтверджено банківською випискою (т.2 а.с.77-87).

Щодо взаємовідносин з ПП «Альянсспецбудгарант» суд зазначає - позивач уклав договір поставки насіння соняшника №03/09 від 03.09.2012 року (т.2 а.с.76), товар відпущено згідно накладної №6 (т.2 а.с.73), оплачено згідно рахунку-фактури (т.2 а.с.72), факт оплати підтверджується банківською випискою (т.2 а.с. 88-89), оформлено належним чином податкову накладну (т.2 а.с.75).

На сторінці 10 акту посадові особи податкового органу наводять перелік виданих податкових накладних ФГ «Віола» у вересні 2012 року, що видані контрагентам - ТОВ «Кернел-Трейд» та ПП «Альянсспецбудгарант». Шляхом складання сум податкових накладних по контрагенту ТОВ «Кернел-Трейд» виходить сума, яку податківці вважають невідображеною, а саме №7/2 від 18.09.2012 року, №8/2 від 20.09.2012 року, №9/2 від 21.09.2012 року, №10/2 від 26.09.2012 року, №11/2 від 27.09.2012 року, №12/2 від 28.09.2012 року виходить сума, що задекларована ФГ «Віола» в податковій декларації з ПДВ за 9 місяць 2012 року, сума дорівнює 11 728,00 грн., а податковий орган стверджує , що позивачем задекларовано « 0», що не відповідає дійсності.

Посадовим особам відповідача при перевірці було пояснено та надано всі необхідні документи, щодо того, що позивачем відвантажено ПП «Альянспецбудгарант» насіння соняшника у кількості 350 тонн, покупець власними засобами вивозив продукцію відразу з поля і передав на зберігання до філії Куцівський елеватор ТОВ «АТ Каргіл», а в подальшому відповідно до договору придбав зазначений товар.

Щодо висновків податкового органу з приводу перевищення нормативів врожайності соняшника суд зазначає, що позивач має орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що підтверджується договорами суборенди та оренди земельних ділянок державної та приватної власності, копії договорів та актів прийому-передачі містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.83-184). Також в матеріалах справи міститься довідка про правовий статус, кількісні та якісні характеристики земель №225 від 02.02.2012 року (т.1 а.с.195) та звіт про підсумки збору врожаю станом на 01.12.2012 року (т.1 а.с.190-193), з якого вбачається, що зібрано 5169 центнерів чистого врожаю насіння соняшника, який згодом і був реалізований.

До моменту реалізації товар зберігався в приміщеннях філії «Куцівський елеватор» ТОВ «АТ Каргіл», на підставі договору складського зберігання від 20.12.2011 року (т.1 а.с.196-198).

Щодо формування податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, суд встановив наступне.

Позивачем задекларовано податковий кредит у розмірі 239 869,00 грн., податковий орган встановив його завищення на рівні 31667,00 грн. за лютий 2012 року.

Між позивачем та ТОВ «Алікон» укладено договори поставки №311 від 22.03.2012 року, №78 від 03.03.2012 року, №15/2 від 15.02.2012 року, за якими ТОВ «Алікон» поставив мінеральні добрива ФГ «Віола» та отримав розрахунок за поставлений товар, факт оплати вбачається з банківської виписки (т.2 а.с.77-87).

Висновки посадових осіб відповідача щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту лютого 2012р. суми 31667,00 грн. ґрунтуються на тому, що фахівцями Кіровоградської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Алікон» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий та квітень 2012 року про що складено акт від 17.09.2012 року №656/1520/37867395, згідно з висновків вказаного акту - усі операції купівлі - продажу ТОВ «Алікон» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу «вигодонабувача».

Щодо правовідносин ФГ «Віола» з ТОВ «Алікон», то суд з огляду на наявні в матеріалах справи документи, а саме: договір поставки №15/2 від 15.02.2012 року (т.1 а.с.163-166), згідно якого ТОВ «Алікон» поставив позивачу добрива, товар оплачено згідно рахунку-фактури №50 від 15.02.2012 року (т.1 а.с.209), товар відпущено на підставі видаткової накладної №50 від 15.02.2012 року (т.1 а.с.210), та оформлено податкову накладну (т.1 а.с.211), тому з огляду на вище вказані документи в підтвердження здійснення господарської операції суд не знаходить підстав вважати правочин нікчемним.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Тому з вище викладеного вбачається, що позивач мав всі підстави для формування податкового кредиту, оскільки господарські правовідносини мали місце, товар поставлено, покупцем оплачено та оформлені належним чином документи бухгалтерської звітності.

З приводу визнання правочинів позивача з контрагентами нікчемними суд зазначає, що згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається виключно судом нікчемним. Отже, податковий орган не наділений повноваженнями визнавати угоди недійсними, а правочини нікчемними, оскільки таким правом наділений виключно суд.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 10.12.2012 року №0000892210.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 1960,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.02.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Пасічник Ю.П.