Рішення

від 27.02.2013 по справі 914/374/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.13 Справа№ 914/374/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД", м.Львів

за участю у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

про стягнення штрафу в сумі 7 746,84 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Малець Н.М. - представник (довіреність №2410-10-405 від 11.06.2012р.);

від відповідача Городечна Ю.І. - представник (довіреність №33 від 11.02.2013р.);

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" про стягнення штрафу в сумі 7 746,84 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2012р. №06-5-7/907 позовну заяву Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" про стягнення 7 746,84 грн., на підставі ч.1, ч.2 ст.15, ст.ст. 17, 86 ГПК України, передано за територіальною підсудністю до господарського суду Львівської області.

24.01.2013р. господарським судом Львівської області, згідно вимог ст.2-1 ГПК України, проведено автоматизований розподіл, внаслідок якого справу передано для розгляду судді Сухович Ю.О., справі присвоєно №914/374/13-г, інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Ухвалою суду від 25.01.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.02.2013р. Цією ж ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економічної політики Львівської міської ради. Ухвалою суду від 13.02.2013р. розгляд справи відкладено на 27.02.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив частково, визнав суму штрафу в сумі 3 443,04 грн., в решті позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (від 13.02.2013р. вх.№4107/13).

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №7900809784580 від 18.02.2013р. - вручено 19.02.2013р. Станом на 27.02.2013р. від третьої особи клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд,-

встановив:

15.09.2010р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (надалі - робочий орган), Комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" (надалі - оператор) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" (надалі - розповсюджувач) було укладено договір №446 на встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м.Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова, згідно з правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Відповідно до п.3.2.1. договору, робочий орган зобов'язується надавати розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Згідно із п.3.3.1. договору оператор має право здійснювати нагляд за дотриманням розповсюджувачем вимог чинного законодавства про рекламу та умов цього договору

Пунктом 3.3.4. договору передбачено, що оператор має право нараховувати та вимагати від розповсюджувача сплати накладених штрафних санкцій (штрафу, пені) за порушення умов цього договору у розмірі та у порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.3.5.1. договору розповсюджувач має право встановлювати рекламні засоби відповідно до виданих дозволів.

Згідно із п.3.6.1. розповсюджувач зобов'язується не розміщувати рекламні засоби з порушенням вимог Законів України "Про рекламу" і "Про благоустрій населених пунктів", Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Пунктом 3.6.2. договору передбачено, що розповсюджувач зобов'язується не встановлювати рекламні засоби без дозволу на їх розміщення, незалежно від форми власності на місце, на якому розміщується рекламний засіб.

Відповідно до абзацу 3 п.4.1. договору конкретні розміри рекламної площі, площ і місця розташування спеціальної конструкції встановлює робочий орган при видачі (перереєстрації) дозволу на розміщення спеціальної конструкції на підставі поданої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Згідно із п.5.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що розповсюджувач сплачує оператору одноразовий штраф у трикратному розмірі від встановленого розмірі місячної плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу у разі невідповідності рекламної площі спеціальної конструкції рекламній площі, зазначеній у дозволі на розміщення реклами, що підтверджує акт обстеження оператора. Для визначення розміру місячної плати за тимчасове користування місцем при розрахунку розміру штрафу береться до уваги фактичний розмір рекламної площі спеціальної конструкції для розміщення реклами, вказаний в акті.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.02.2011р. №225 Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" було надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 28.02.2011р. №2-11-02-013 шляхом розміщення по вул.Васильківського, 9 у м.Львові одностороннього рекламного щита просто неба розміром 4м. на 3м. та дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 28.02.2011р. №2-11-02-014 шляхом розміщення по вул.Кульпарківській, 139 у м.Львові одноярусного одностороннього щита просто неба розміром 6м. на 3м.

Однак фактичний розмір рекламної площі спеціальної конструкції для розміщення реклами не відповідає вищевказаним дозволам на розміщення зовнішньої реклами, про що Комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" було складено акт обстеження місця встановлення рекламного засобу від 11.03.2011р. в якому зафіксовано, що по вул.Васильківського, 9 у м.Львові замість рекламного щита розміром 4м. на 3м. встановлено рекламний щит розміром 6м. на 3м., та акт обстеження місця встановлення рекламного засобу від 15.03.2011р. в якому зафіксовано, що по вул.Кульпарківській, 139 у м.Львові замість односторонньої конструкції з однією площиною розміром 6м. на 3м. встановлена односторонньої конструкції з двома площинами розміром 6м. на 3м.

На підставі укладеного між сторонами договору та вказаних актів обстеження місця встановлення рекламного засобу відповідачу було нараховано штрафи у розмірі 2 582,28 грн. та 5 164,56 грн., на загальну суму 7 746,84 грн.

Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" надсилалися претензія №2410-10-6777 від 23.06.2011р. на суму 2 582,28 грн. та претензія №2410-10-7177 від 07.07.2011р. на суму 5 164,56 грн. Однак дані претензії були залишені без відповіді і задоволення.

Отже, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з відповідача 7 746,84 грн. штрафу за невідповідність рекламної площі спеціальних конструкції рекламній площі, зазначеній у дозволах на розміщення реклами.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Розміщення реклами у м.Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це передбачено ст.16 Закону України "Про рекламу" та Правилами розміщення реклами у м.Лвові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачу було надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами від 28.02.2011р. №2-11-02-013 та від 28.02.2011р. №2-11-02-014. Претензій з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" до Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" чи до Департаменту економічної політики Львівської міської ради не було. Відтак, умови договору №446 від 15.09.2010р. зі сторони позивача та третьої особи були виконані в повному обсязі.

Однак відповідач порушив умови договору та всупереч виданих дозволів встановив по вул.Васильківського, 9 у м.Львові замість рекламного щита розміром 4м. на 3м. рекламний щит розміром 6м. на 3м., а по вул. Кульпарківській, 139 у м.Львові замість односторонньої конструкції з однією площиною розміром 6м. на 3м. встановив односторонню конструкцію з двома площинами розміром 6м. на 3м.

Згідно із п.3.6.1. розповсюджувач зобов'язується не розміщувати рекламні засоби з порушенням вимог Законів України "Про рекламу" і "Про благоустрій населених пунктів", Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Пунктом 3.6.2. договору передбачено, що розповсюджувач зобов'язується не встановлювати рекламні засоби без дозволу на їх розміщення, незалежно від форми власності на місце, на якому розміщується рекламний засіб.

Факт порушення умов договору підтверджується актами обстеження місця встановлення рекламного засобу від 11.03.2011р. та від 15.03.2011р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що розповсюджувач сплачує оператору одноразовий штраф у трикратному розмірі від встановленого розмірі місячної плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу у разі невідповідності рекламної площі спеціальної конструкції рекламній площі, зазначеній у дозволі на розміщення реклами, що підтверджує акт обстеження оператора. Для визначення розміру місячної плати за тимчасове користування місцем при розрахунку розміру штрафу береться до уваги фактичний розмір рекламної площі спеціальної конструкції для розміщення реклами, вказаний в акті.

Відповідно до п.4.1. розмір плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу встановлюється на підставі рішення виконавчого комітету міської ради

Відтак, позивачем на підставі складених актів, керуючись рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.08.2004р. №817 було нараховано відповідачу штрафи в розмірі 2 582,28 грн. та 5 164,56 грн., на загальну суму 7 746,84 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу штраф на загальну суму 7 746,84 грн., а отже дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Заперечення відповідача наведені у відзиві не спростовують позовних вимог та не приймаються судом як підставні, оскільки умовами укладеного між сторонами договору, зокрема пунктом 5.4. чітко визначено підстави за наявності яких він нараховуються, розмір та порядок його нарахування.

Відповідач, визнаючи позов частково, на свій розсуд, невірно трактує умови договору, зокрема п.5.4.

При укладенні договору у відповідача не було зауважень щодо умов п.5.4. договору, протокол розбіжностей ним не складався, відтак згідно ст.629 ЦК України, договір підлягає обов'язковому виконанню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 549, 611, 612, 627, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 4 3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Естейт-ТД" (79053, м.Львів, Франківський район, вул.Холодноярська, будинок 33/2; р/р 2600900004207 у ПАТ КБ "Правекс Банк", МФО 321983, ідентифікаційний код 36127060) на користь Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (79012, м.Львів, вул.Сахарова, 42; р/р 2600700003559 в АТ "Держ.Екс-Імп. Банк України" МФО 325718, ЄДРПОУ 13804591) 7 746,84 грн. штрафу за невідповідність рекламної площі спеціальних конструкцій рекламній площі, зазначеній у дозволах на розміщення реклами та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

складено 01.03.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.