Рішення

від 11.02.2013 по справі 5023/5813/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5023/5813/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Індустріальна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юдо", м. Харків про розірвання договору оренди землі за участю представників сторін:

Представник позивача - Щолокова Н.Р., дов. № 08 -11/60/2-13 від 03.01.2013 року.

Представник відповідача - не з"явився.

Прокурор - Кріцина Н.Г., посв. № 000801 від 28.09.12 року.

Третя особа (ДПІ) - Губська В.В., дов. № 464/9/10-014 від 28.01.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юдо", про розірвання договору оренди землі від 04.10.2006р., укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Юдо", мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору та просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2012р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.01.2013р.) прийнято вказану заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 28.01.2013р. о 10:20 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Індустріальну міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Харкова.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2012року (з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області про виправлення описки від 15.01.2013 р.) розгляд справи відкладався на 28 січня 2013 року о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2013 у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог суду щодо подання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 11 лютого 2013 року об 11:15 год.

У призначеному судовому засіданні 11 лютого 2013 року прокурор позов підтримував та наполягав на його задоволенні, надав заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 5351), яка судом задоволена, надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позов прокурора підтримував та наполягав на його задоволенні, надав через канцелярію суду клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 5062), яке судом задоволено, надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи

Представник третьої особи у судовому засіданні приєднується до правової позиції прокурора та позивача, надав через канцелярію суду письмові пояснення (вх. № 5275) про наявність заборгованості відповідача з орендної плати, в також заяву про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів (вх. № 5273), яка судом задоволена, надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про порушення провадження у справі від 19.12.2012 року, які направлялись на адресу відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Матеріали справи містять поштове повідомлення, яке свідчить про отримання ухвали суду від 19.12.2012 року представником відповідача 01.02.2013 року, .

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач -ТОВ «Юдо» належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутні в судовому засіданні прокурор, позивач та третя особа вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

04 жовтня 2006 року між Харківською міською радою Харківської області (далі -позивач) та ТОВ «Юдо» (далі - відповідач) укладено договір оренди землі (далі договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 04.10.2006 року за № 740667100072, у відповідності до умов якого позивач, на підставі рішення ХLІV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 04.10.2006 року № 257/05 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» надав в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул.. Другої П'ятирічки, 49, загальною площею 0,3222 га строком до 01.12. 2030 року для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (адміністративні та допоміжні приміщення).

У відповідності до п. 9 договору оренди, орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 2007 року становить 8640,53 грн.

Відповідно до пунктів 10, 11 договору орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 31 договору оренди встановлено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Як зазначає прокурор у позовній заяві відповідач, орендну плату вносить несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість, яка за період з 01.12.2008 року, станом на 01.12.2012 року складає 26,6 тис. грн., що підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011, листом Індустріальної МДПІ Харківської області ДПС від 05.12.2012.

Окрім цього прокурор вказує, що об'єкт нерухомості, який знаходиться на спірній земельній ділянці цей час належить Джолос О.П. на підставі договору купівлі - продажу від 16.02.2010 року.

Як свідчать надані позивачем документи, 21.01.2013 року, головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради обстежено земельну ділянку загальною площею 0,3222 Га по вул. Другої П'ятирічки, 49 та складено акт обстеження земельної ділянки від 26.07.2012р за №295/13.

Так, обстеженням на місцевості встановлено, що зазначену земельну ділянку використовує Джолос О.П., який є власником будівлі - гуртожитку літ. «Д-2» загальною площею 1331,6 кв.м у т.ч. 611,1 кв.м. житлової за адресою: вул.. Другої П'ятирічки, буд. 49 (витяг з Державного реєстру № 8250465 від 16.02.2010 року), в межах договору оренди земельної ділянки від 04.10.2006 року № 740667100072, укладеного з ТОВ "Юдо". Документи на право користування земельною ділянкою Джолос О.П. не оформлено.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, та не спростовано сторонами, а також підтверджується матеріалами справи, відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 16.02.2010 року передано у приватну власність Джолос О.П. будівлі - гуртожитку літ. «Д-2» загальною площею 1331,6 кв.м у т.ч. 611,1 кв.м. житлової за адресою: вул.. Другої П'ятирічки, буд. 49.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, користувачем земельної ділянки на якій воно знаходиться став Джолос Олег Петрович.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, орендна плата за земельну ділянку не сплачується, земельна ділянка використовується всупереч умовами договору оренди землі, що на його думку, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом розірвання договору оренди землі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України та ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію загальної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

На підставі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно з вимогами ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

Згідно п.2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що примусове припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання за ініціативою орендаря можливе у випадках істотного порушення орендодавцем умов договору оренди або закону.

Судом також встановлено порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати.

Статтею 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про плату за землю" платежі за землю у вигляді земельного податку чи орендної плати зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 14, 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має заборгованість з орендної плати по договору оренди землі від 04.10.2006р., яка виникла з 01.12.2008 року, станом на 01.12.2012 року у сумі 26,6 тис. грн., згідно податкової декларації № 1832 від 31.01.2008 року, що підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного від 05.10.2011 року № 2-а-6055/11/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДО", м. Харків. Також наявність зазначеної заборгованості підтверджується письмовими поясненнями орендодавця (позивача), третьої особи Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова. При цьому, суд зазначає, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував на сплату заборгованості з орендної плати за землю, або спростував наявність заборгованості з орендної плати.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Можливість розірвання договору оренди внаслідок несплати орендних платежів чітко передбачена нормами діючого законодавства: стаття 32 Закону України "Про оренду землі", що свідчить про наявність достатніх підстав для розірвання договору.

Відповідно до п. 38 вказаного договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором.

Згідно ст. 738 ЦК України на вимогу наймодавця (орендодавця) договір найму (оренди) підлягає розірванню у разі, якщо наймач (орендар) користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В даному разі Законом (ст. 32 Закону України „Про оренду землі") передбачена можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Враховуючи, що матеріалами справи встановлено порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного внесення орендної плати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди землі та задоволення позову.

Задовольняючи позов прокурора про розірвання договору оренди землі, суд бере до уваги, що земельна ділянка використовується всупереч істотним умовам договору, виходячи із наступного.

На підставі ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди, строк дії договору оренди, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, відповідальність сторін та ін.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

До обов'язків орендаря згідно ст. 25 Закону України „Про оренду землі" крім іншого належить обов'язок приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, що є істотною умовою даного договору оренди землі.

Умовами договору оренди передбачено обов'язок орендаря - ТОВ «ЮДО» (відповідачем) використання земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул.. Другої П'ятирічки, 49, загальною площею 0,3222 га строком до 01.12. 2030 року для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (адміністративні та допоміжні приміщення).

Таким чином, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, орендодавець розраховував на те, що орендар - ТОВ «ЮДО» буде експлуатувати земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (адміністративні та допоміжні приміщення) експлуатації, як це передбачено істотними умовами договору.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул.. Другої П'ятирічки, 49, загальною площею 0,3222 га не використовується орендарем - ТОВ «ЮДО», а використовується іншою особою Джолос О.П., який є власником нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці та надана в оренду за спірним договором оренди. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договором купівлі - продажу нерухомого майна від 16.02.2010 року, інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби ХМУЮ Харківської області, державним реєстратором Плугатирьовим П.В.

Зазначене свідчить про використання спірної земельної ділянки іншою особою, що в всю чергу свідчить про порушення ТОВ «ЮДО» (відповідачем) умов договору оренди щодо використання земельної ділянки саме стороною договору (орендаря), що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.10.2006 року..

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки від 04.10.2006 року встановлено, що перехід права власності на будівлі, споруди, які розташовані на земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Крім того, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, а не орендар за спірним договором оренди, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Суд враховує, що така правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19 червня 2012 року у справі № 36/368-9/63.

В силу ст. ЗЗ ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі,судовий збір відповідно до ст. 44- 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції, ст.ст. 416, 525, 526, 629, 638, 651, 738, 785, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", , керуючись ст.ст. 1,4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДО", що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 04.10.2006 року за № 740667100072.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДО" (ідентифікаційний код 32762081; місцезнаходження: 61055, м. Харків, вул.. Другої П'ятирічки, 49) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1073,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 18.02.2013 р.

Суддя Аюпова Р.М.