Постанова

від 26.02.2013 по справі 24/5005/6230/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 24/5005/6230/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуЛівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ПЛЮС" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОНСАЛТ" про визнання банкрутом за участю представників: не з'явилися, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ПЛЮС" (далі - ТОВ "ВЕКТОР ПЛЮС") порушено провадження у справі № 24/5005/6230/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБІС КОНСАЛТ" (далі - ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТОВ "ВЕКТОР ПЛЮС".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 (суддя - Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ", визнано погашеними вимоги ТОВ "ВЕКТОР ПЛЮС" на суму 11544, 00 грн., припинено повноваження ліквідатора ініціюючого кредитора ТОВ "ВЕКТОР ПЛЮС", провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 (головуючий суддя - Джихур О.В., суддя - Вечірко І.О., суддя - Лисенко О.М.) апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 скасувати. Прийняти нове рішення, яким справу № 24/5005/6230/2012 направити до суду першої інстанції на стадію порушення провадження.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. ст. 19, 67 Конституції України, ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, скаржник вказує на те, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.09.2012 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Як вбачається із поданого до суду звіту ліквідатора та доданих до нього документів, ліквідатором вживалися заходи спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відсутність майна банкрута підтверджується довідками Комунального підприємства "Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації" від 11.09.2012 року; Інспекції Держтехнагляду №1770-02-13 від 21.08.2012 року, Відділу ДАІ РЕР з обслуговування м. Дніпропетровського району та Солонянського району №1 м. Дніпропетровська №14/1РЕР-4012 від 15.08.2012 року, Управління Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області №7/7-648 від 20.08.2012 року, Територіального управління держгірпромнагляду Дніпропетровської області м. Дніпропетровськ№05-14/2667 від 27.08.2012 року, Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №21088/10/192 від 04.09.2012 року, Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ №9641 від 06.09.2012 року, згідно яких за боржником нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок не зареєстровано.

Відсутність заставленого майна банкрута підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.08.2012 року.

Також, з урахуванням особливостей провадження ліквідаційної процедури у справі порушеній за ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатор повинен надати до звіту про ліквідаційну процедуру докази надіслання повідомлень про введення ліквідаційної процедури до органів податкової служби, пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного страхування, які б підтверджували належне проведення ліквідатором ліквідаційної процедури боржника та виявлення ним грошових вимог відомих кредиторів боржника у передбаченому законодавством про банкрутство порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, до вказаних органів ліквідатором направлялися відповідні запити, на які від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську, Самарської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ, Лівобережного районного центру зайнятості, м. Дніпропетровськ отримані відповіді про відсутність заборгованості банкрута.

Крім того, ліквідатором на адресу директора (засновника) ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ" був направлений лист з метою виявлення майнових активів, матеріальних та інших цінностей, з'ясування місця знаходження податкової, первинної та іншої документації, печаток і штампів. На вказаний лист відповідь не була надана.

В зв'язку з чим, 04.09.2012 року до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ліквідатором було подано повідомлення про те, що він не може надати податковому органу матеріали для здійснення перевірки через відсутність фінансово-бухгалтерської, статутної та іншої документації банкрута, відсутність органів управління банкрута за їх місцезнаходженням.

Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором у ході здійснення ліквідаційної процедури здійснено всі заходи для виявлення кредиторів, майна банкрута як це передбачено ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції в ухвалі від 18.10.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 виходив з того, що у боржника - ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ" відсутнє майно та грошові кошти, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів.

Як в апеляційній так і в касаційній скарзі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська посилається на неправомірність ліквідації ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ", в зв'язку з непроведенням нею позапланової перевірки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність таких доводів Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, виходячи з такого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвала від 24.07.2012 року про порушення відносно боржника ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ" справи про банкрутство була отримана Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська 26.07.2012 року.

Отже, з 26.07.2012 року скаржнику було відомо про порушення справи про банкрутство ТОВ "ІРБІС КОНСАЛТ".

Згідно п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків органом Державної податкової служби призначається перевірка.

Відповідно до п. 11.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (надалі - Порядок) у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять позапланову документальну перевірку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Відповідно до приписів п.11.3 Порядку документальна перевірка платника податків, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство призначається та розпочинається протягом місяця після одержання інформації про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник був обізнаний про факт порушення справи про банкрутство, ліквідації боржника та мав час для здійснення податкової перевірки боржника.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази про вчинення Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська дій щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати обов'язкових платежів, як і відсутні докази наявності перешкод у проведені такої перевірки.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність затвердження судом першої інстанції звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - банкрута та припинення провадження у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 24/5005/6230/2012 залишити без змін.

Головуючий М.І. Хандурін

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк