Рішення

від 18.02.2013 по справі 5011-58/16500-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/16500-2012 18.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-К" ДоПроектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" Простягнення заборгованості 239130, 82 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Костенко М.І., дов. б/н від 01.11.2012р. до 01.11.2014р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-К" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" про стягнення заборгованості 259131, 12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/16500-2012, розгляд справи призначено на 17.12.2012 року.

17.12.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

17.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

17.12.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи та заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документі по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 року розгляд справи відкладено на 21.01.2013 року.

21.01.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, справу № 5011-58/16500-2012 передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 року справу № 5011-58/16500-2012 прийнято до провадження.

28.01.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу № 5011-58/16500-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2013 року.

У судове засідання 18.02.2013 року представник позивача з'явився.

18.02.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення № 16339806.

18.02.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути 220001,00 грн. боргу, 3195, 63 грн. річних, пеню у розмірі 15934, 19 грн.

Відповідно п.3.10 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені формуляри (протоколи), які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.02.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 41 (далі-договір). Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору, генпідрядник (відповідач) доручає та зобов'язаний оплатити, а підрядник (позивач) зобов'язаний виконати роботи по будівництву монолітного банківського сховища цінностей відповідно до проектно-кошторисної документації "Проектна документація стадія "Робоча документація" монолітного банківського сховища цінностей 13 класу стійкості до взлому". Об'єм та зміст Робіт, інші вимоги до робіт визначені у проектно-кошторисній документації.

Відповідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору, загальна ціна договору становить 3541948, 33 грн., крім того ПДВ 708389, 67 грн., всього 4250338, 00 грн. Протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору обома сторонами, генпідрядник зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі 1062500, 00 грн., крім того ПДВ 212500, 00 грн., всього 1275000, 00 грн., іншу частину ціни договору у розмірі 2479448, 33 грн., крім того ПДВ 625056, 33 грн., всього 2975338, 00 грн. генпідрядник зобов'язаний сплатити підряднику у наступному порядку; не пізніше 3 (трьох) робочих днів після кожного дня прийняття робіт (день прийняття робіт визначається у відповідності з розділом 4 договору), генпідрядник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника вартість робіт, зазначену у відповідних актах приймання-передачі виконаних робіт, наданих підрядником генпідряднику.

Згідно п. 4.1 договору, приймання-передача робіт сторони оформлюють актами приймання-передачі виконаних робіт, які протягом всього строку виконання робіт підрядник надає генпідряднику не пізніше першого числа кожного місяця та у яких вказані роботи, виконані в періоді, який закінчився з дня попереднього прийняття робіт.

До матеріалів справи позивачем долучено акти приймання-передачі виконаних робіт: за лютий від 28.02.2011 р. на суму 3750057,20 грн., за квітень від 24.04.2012 р. на суму 229210, 80 грн., за травень від 23.05.2012 р. на суму 271069, 60 грн., які підписані позивачем та відповідачем і скріплені печатками.

Відповідно позовної заяви позивача зазначає, що відповідач здійснив оплату виконаних робіт за договором, а саме:

3250057, 20 грн. - акт зарахування зустрічних вимог від 30.11.11 року;

100000, 00 грн. - виписка ПАТ КБ "Правекс-банк"від 01.10.2010 року;

50000, 00 грн. - виписка ПАТ КБ "Правекс-банк"від 07.10.2010 року;

350000, 00 грн. - виписка ПАТ "Унікредит Банк"від 09.11.2010 року;

200000, 00 грн. - виписка ПАТ КБ "ПриватБанк"від 31.12.2011 року;

29210, 80 грн. - виписка ПАТ КБ "ПриватБанк" від 30.05.2012 року;

21069, 00 грн. - виписка ПАТ КБ "ПриватБанк" від 16.08.2012 року;

10000, 00 грн. - виписка ПАТ КБ "ПриватБанк"від 02.11.2012 року;

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.02.2013 року позивач просить стягнути 220001, 00 грн. та вказує, що відповідачем 12.02.2012 року сплачено частину суми боргу в розмірі 20000, 00 грн.,що підтверджується банківською випискою ПАТ КБ "ПриватБанк" від 12.02. 2013 року.

Відповідно бухгалтерської довідки про наявність заборгованості від 18.02.2013 року, сума боргу складає 220001, 00 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підставява.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів повного виконання умов договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань на загальну суму 220001, 00 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в цій частині.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути 15934, 49 грн. пені, 3195, 63 грн. 3% річних.

Відповідно п. 6.1 договору, сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати, визначених п.п. 2.2, 2.3 договору, генпідрядник зобов'язаний виплатити підряднику пеню, яка нараховується за кожен день порушення оплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача в частині стягнення пені у сумі 15934, 49 грн., 3195, 63 грн. 3% річних, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" (01025, м. Київ, Подільський район, вул. Воздвиженська, буд. 60-А, Б ідентифікаційний код 02013716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет -К" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, корпус 2, ідентифікаційний код 21488112) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 220001,00 грн. (двісті двадцять тисяч одну грн. 00 коп.) боргу, пеню у сумі 15934, 49 грн.(п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири грн. 49 коп.) пені, 3195, 63 грн. (три тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 63 коп.)3% річних, 4782, 60 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві грн. 60 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 25.02.2013 р.

Суддя О.Є. Блажівська