Ухвала

від 25.02.2013 по справі к-32756/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 лютого 2013 року м. Київ К-32756/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товарної біржі «Січ»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009

у справі № 5/91/08-АП

за позовом Товарної біржі «Січ»до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товарна біржа «Січ»звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000161701/0 від 20.04.2007, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 240 164,04 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2008 позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області № 0000161701/0 від 20.04.2007; присуджено з Державного бюджету України на користь Товарної біржі «Січ»3,40 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 постанову Господарського суду Запорізької області від 05.05.2008 скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Товарна біржа «Січ», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 та залишити в силі постанову Господарського суду Запорізької області від 05.05.2008.

У судове засідання касаційної інстанції 25.02.2013 представники сторін не з'явились, а тому справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 КАС України.

Відповідачем подано клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області) його правонаступником -Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання (яке підтверджене відповідними доказами), дійшов висновку про його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та необхідність закриття провадження у справі, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

- ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області у період з 21.03.2007 по 27.03.2007 була проведена виїзна позапланова документальна перевірка правильності нарахування та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб від операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна Товарної біржі «Січ»за період з 01.10.2004 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт № 6/1702-30616911 від 30.03.2007;

- за наслідками перевірки ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000161701/0 від 20.04.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 240 164,40 грн. (з яких: 80 054,68 грн. -основний платіж та 160 109,36 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення п.1.14 ст.1, п.12.1, п.12.3, п.12.4 ст.12, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», занижено податок з доходів фізичних осіб на 80 054,68 грн. від операцій з продажу об'єктів рухомого майна по угодах, зареєстрованих на біржі з 01.10.2004 по 31.12.2006.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, виходив з того, що висновок податкового органу про визнання біржі податковим агентом не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстав для покладення на біржу, як податкового агента, відповідальності за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»немає.

Суд апеляційної інстанцій, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, визнав правомірним донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, оскільки угоди купівлі-продажу рухомого майна були укладені при посередництві біржі, тому, відповідно до п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», вона зобов'язана здійснювати функції податкового агента.

Суд касаційної інстанції з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Згідно п.1.15 ст.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За приписами п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 названого Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Стаття 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначає порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна.

Відповідно до п.12.3 ст.12 названого Закону у разі, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. При цьому, пунктом 12.5 ст.12 цього ж Закону визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Відповідно до ч.7 ст.279 ГК України та ч.ч.3,4 ст.1 Закону України «Про товарну біржу»товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а її діяльність здійснюється згідно з цим Законом та чинним законодавством України, статутом біржі, правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Таким чином, виходячи з того, що товарна біржа не нараховує (не виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, не здійснює посередницьких функцій при продажу об'єкту рухомого майна, а також не є нотаріусом, який при здійсненні операції з продажу або обміну об'єкта рухомого майна, визначених статтею 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», цим Законом визначений податковим агентом, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що товарна біржа не є податковим агентом при засвідченні договорів купівлі-продажу рухомого майна, так як за змістом статей 1, 4 Закону України «Про товарну біржу»метою діяльності біржі є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій та забезпечення, зокрема, умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг без права здійснювати біржові операції, оскільки таке право мають лише її члени або брокери, які зобов'язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі.

Відповідно, підстави для покладення на товарну біржу, як на податкового агента, відповідальності за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відсутні.

Натомість, податковим агентом по операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи, які здійснюють посередницькі функції при продажу об'єктів рухомого майна за відповідними договорами доручення або комісії, або нотаріус, який посвідчує такі договори.

З огляду на вищенаведені правові норми та встановлені обставини справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач є податковим агентом у розумінні положень ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову, а відтак, постанова суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону, судом апеляційної інстанції була скасована помилково.

Проте, в процесі касаційного розгляду справи судом касаційної інстанції встановлено, що позивач у справі визнаний банкрутом та щодо нього 01.10.2012 внесено до Державного реєстру відомості про припинення юридичної особи, у зв'язку з чим відповідачем в заявлено письмове клопотання про закриття провадження у даній справі.

Відповідно до п.п.7, 8 ч.1 ст.223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.

Частиною 1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, установлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 01.10.2012 у вказаному реєстрі наявний запис про припинення юридичної особи -Товарна біржа «Січ», ідентифікаційний код 30616911 (наведене підтверджене відповідними документами, наданими відповідачем).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 та ч.2 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ліквідації підприємства, установи, організації, що були стороною у справі, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі.

Перешкоди для закриття провадження у даній справі у зв'язку з ліквідацією позивача відсутні, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товарної біржі «Січ»слід задовольнити частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 скасувати, постанову Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2007 визнати такою, що втратила законну силу, та закрити провадження у справі № 6/683/07 (22а-6146/08).

На підставі викладеного, керуючись ст. 55, п.5 ч.1 ст.157, ст.ст. 160, 220, 222, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області) його правонаступником -Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Товарної біржі «Січ»задовольнити частково.

3. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 скасувати.

4. Постанову Господарського суду запорізької області від 05.05.2008 визнати такою, що втратила законну силу.

5. Провадження у справі закрити.

6. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний