Рішення

від 25.02.2013 по справі 916/41/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2013 р.Справа № 916/41/13-г

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Подашевська С.О. (довіреність № 9 від 20.12.2012р.),

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Аквавит"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „САМОТЛОР ГРУПП"

про стягнення 10 994,07 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аквавит" (ТОВ „Аквавит") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „САМОТЛОР ГРУПП" (ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП") 10 994,07 грн., з яких: 10 094,16 грн. - сума основної заборгованості, 749,92 грн. - пеня, 149,99 грн. - 3% річних, поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ „Аквавит" посилається на порушення ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП" вимог укладеного між сторонами договору поставки № 1473-ОДЕ від 17.05.2012 р., відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар, а відповідач, в порушення умов Договору, не оплатив зазначений товар у строки, визначені п.4.2 Договору, у зв'язку з чим утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2013 р. порушено провадження по справі № 916/41/13-г за даним позовом, розгляд справи призначено на 16.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2013р. розгляд справи відкладено на 25.02.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

Представник позивача, присутній в судових засіданнях, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, наявний в матеріалах справи, та поштове повідомлення про вручення ухвали суду № 3404/2013 від 25.01.2013р. (при цьому, судове відправлення від 04.01.2013р. було повернуто із відміткою поштової установи: "за зазначеною адресою не проживає").

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.02.2013р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

17 травня 2012 р. між ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП" (Покупцем) та ТОВ „Аквавит" (Постачальником) укладено договір поставки № 1473-ОДЕ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупця, а Покупець - приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.2 Договору поставка Товару на склад Покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок Постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000).

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (п. 2.3 Договору).

Асортимент та кількість товару, що постачається, зазначається у накладних (п. 3.1 Договору).

П. 4.1 Договору сторони встановили, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.

Відповідно до п. 4.2 Договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 21 дня з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 (сім) календарних днів.

Згідно п.4.4 Договору сторонами узгоджено, що при здійсненні оплати поставленого товару Покупець зобов'язаний у платіжному дорученні вказувати номер та дату видаткової накладної, за якою такий товар був поставлений.

Поточні надходження грошових коштів від Покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім строком виникнення. При цьому, вказане Покупцем призначення платежу до уваги не приймається (п. 4.6 Договору).

Підписання Покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що Покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього Договору з дотриманням строків його постачання (п. 5.7 Договору).

П. 6.6 Договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків, визначених у п. 4.2 Договору, він оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків, вказаних в п. 4.2 Договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Згідно п. 8.1 Договору сторони встановили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28 лютого 2013 р. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог договору № 1473 - ОДЕ від 17.05.2012р., в період з 28.05.2012р. по 06.06.2012р. ТОВ „Аквавит" поставило ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП" товар на загальну суму 11 594,16 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № 4215 від 28.05.2012 р. - на суму 968,52 грн.;

- видатковою накладною № 23 від 01.06.2012 р. - на суму 5 911,62 грн.;

- видатковою накладною № 24 від 01.06.2012 р. - на суму 4 268,94 грн.;

- видатковою накладною № 540 від 06.06.2012 р. - на суму 445,08 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково та з порушенням строків, передбачених п. 4.2 Договору, а саме: 17.08.12р., 23.08.12р. та 30.08.12р. сплатив по 500 грн. (всього 1500 грн.), що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

За поставлений товар на суму 10 094,16 грн. (11 594,16 грн. - 1500 грн.) ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП" не розрахувалось взагалі.

Вищезазначені події стали підставою для звернення ТОВ „Аквавит" до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості - 10 094,16 грн., позивач просить стягнути з ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП" 749,92 грн. - пені та 149,99 грн. - 3% річних.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновків про обґрунтованість доводів позивача та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань - за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України - є договір.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У відповідності зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором № 1473- ОДЕ від 17.05.2012р., а саме: не розрахувся в повному обсязі за отриманий товар, з огляду на що господарський суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги ТОВ „Аквавит" щодо стягнення з ТОВ „САМОТЛОР ГРУПП" 10 094,16 грн. - суми основної заборгованості за Договором.

Згідно ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вище встановлено господарським судом, п. 4.2 Договору узгоджено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 21 дня з дати її поставки.

При цьому, умовами п. 6.6 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Покупцем строків, визначених п. 4.2 Договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Із встановлених обставин справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару (на загальну суму 1500 грн.) з порушенням строків оплати, встановлених п. 4.2 Договору.

Оскільки умовами договору передбачений такий вид санкцій за неналежне виконання зобов'язання, як пеня, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу пені у загальному розмірі 749,92 грн. за період: з 23.06.2012р. по 20.12.2012р.(заборгованість за видатковими накладними № 23 та № 24) та з 28.06.12р. по 20.12.12р. (заборгованість за видатковою накладною № 540), встановив його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також умовам чинного законодавства щодо нарахування пені.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, що здійснено позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за вищезазначений період становить 149,99 грн., також перевірено господарським судом та встановлено його відповідність умовам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 10 094,16 грн. - суми основної заборгованості за договором № 1473-ОДЕ від 17.05.2012р., 749,92 грн. - пені та 149,99 грн. - 3% річних.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „САМОТЛОР ГРУПП" (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 33, код ЄДРПОУ 37945860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аквавит" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 36841030) 10 094 (десять тисяч дев'яносто чотири) грн. 16 коп. - основної заборгованості, 749 (сімсот сорок дев'ять) грн. 92 коп. - пені, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 99 коп. - 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2013р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.