Рішення

від 29.01.2013 по справі 9/123-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р. Справа № 9/123-12

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Володарської районної державної адміністрації

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «УКРРИБА»

За участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. ОСОБА_2,

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

Про визнання недійсним договору оренди

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (свідоцтво № НОМЕР_1)

Від відповідача Василик І.В. (дов. № 06-28/212 від 28.01.13 р.)

Від третьої особи на стороні позивача Панасенко О.А. (дов. № 11-13/157 від 28.12.12 р.)

Від третьої особи 1 на стороні відповідача не з'явився

Від третьої особи 2 на стороні відповідача не з'явився

Від третьої особи 3 на стороні відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Володарської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди.

Ухвалою від 11.12.2012 р. порушено провадження у справі № 9/123-12 та призначено розгляд справи на 15.01.2013 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; належним чином засвідчену копію договору оренди № 1700 від 17.12.2010 р., долучену до позовної заяви; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

09.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство «УКРРИБА».

15.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника Державне підприємство «УКРРИБА» надійшло клопотання про вступ у справу № 9/123-12 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Вказане клопотання представника Державного підприємства «УКРРИБА» судом розглянуто та задоволено.

У судове засідання 15.01.2013 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представники позивача з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2013 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «УКРРИБА»; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «УКРРИБА», гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надати письмові пояснення по суті спору.

У судове засідання 29.01.2013 р. представники третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні позивача з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. представником відповідача подано клопотання про колегіальний розгляд справи, в зв'язку зі складністю спору.

Суд видалився в нарадчу кімнату для вирішення питання щодо розгляду вказаного клопотання.

В нарадчій кімнаті господарським судом встановлено, що клопотання представника відповідача про колегіальний розгляд справи не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, колегіальний розгляд справи у місцевому господарському суді, відповідно до положень господарського процесуального законодавства, здійснюється в залежності від категорії і складності справи. При цьому, суддя, який розглядає справу одноособово, самостійно вирішує питання щодо необхідності призначення колегіального розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність необхідності призначення колегіального розгляду справи, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 29.01.2013 р. клопотання представника відповідача про колегіальний розгляд справи залишено без задоволення.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (далі - орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, позивач) було укладено договір № 77-А оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - ставки та гідротехнічні споруди АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ДП «Укрриба», вартість якого визначена експертним шляхом і становить 40 756 грн. Майно передається в оренду з метою риборозведення.

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна від балансоутримувача.

В силу п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 364 дні, що діє з 01.03.2004 р. до 27.02.2005 р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.6. договору).

З наявних в матеріалах справи додаткових угод до договору № 77-А вбачається, що дію вказаного договору було неодноразово пролонговано на новий строк. Так, відповідно до додаткової угоди № 4 від 30.05.2011 р. строк дії договору продовжено до 27.04.2014 р. включно.

На виконання п. 2.1. договору, 01.03.2004 р. між ДП «Укрриба» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено акт приймання-передачі орендованого державного майна № 47-А, відповідно до якого балансоутримувач передав державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди: інв. № 197, № 199, № 200), яке розташоване у АДРЕСА_1, а орендар прийняв на термін оренди вищевказані гідроспоруди, вартість яких згідно експертної оцінки станом на 31.12.2003 р. становить 40 756,00 грн.

Як зазначає позивач, рішенням Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 97 від 04.04.2005 р. та розпорядженням Володарської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 27.01.2006 р. позивачу було надано дозволи на виготовлення землевпорядної документації та на оренду земельної ділянки водного фонду.

Рішенням Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 83 від 24.12.2007 р. затверджено проект землеустрою щодо складання документації, що посвідчує право оренди земель водного фонду терміном на 49 років приватного підприємця ОСОБА_1 для риборозведення в межах АДРЕСА_1.

Рішенням Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 138 від 23.06.2008 р. затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 143 від 31.07.2008 р. передано в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку водного фонду.

Господарським судом встановлено, що Рубченківська сільська рада Володарського району Київської області, розглянувши припис прокурора Володарського району № 190 від 31.12.2008 р. «Про усунення порушень земельного законодавства» та клопотання начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області Байденка Р.В. № 124 від 14.03.2008 р. «Про тимчасову заборону використання земельної ділянки» і з метою негайного усунення порушень закону України, своїм рішенням № 184 від 21.01.2009 р. заборонила ФОП ОСОБА_1 використання земельної ділянки водного фонду, загальною площею 22,0304 га в межах села Рубченки Рубченківської сільської ради, в тому числі: під ставками - 15,8282 га; під гідротехнічними спорудами - 0,4804 га; під пасовищами - 4,5165 га; під болотами - 0,2356 га; під іншими зеленими насадженнями - 0,9697 га; та скасувала рішення Рубченківської сільської ради, а саме: рішення Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 97 від 04.04.2005 р. «Про надання в оренду та дозволу на проведення земельно-кадастрових робіт по відведенню земельної ділянки водного фонду приватному підприємцю ОСОБА_1 для передачі в довгострокову оренду для рибогосподарськиї потреб»; рішення Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 83 від 24.12.2007 р. «Про затвердження «Проекту землеустрою щодо складання документації, що посвідчує право оренди земель водного фонду терміном на 49 років приватного підприємця ОСОБА_1 для риборозведення в межах АДРЕСА_1»; рішення Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 138 від 23.06.2008 р. «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки»; рішення Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 143 від 31.07.2008 р. «Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1».

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, рішення Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області № 184 від 21.01.2009 р. не скасовано, а відтак є чинним, в зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про те, що позивач у встановленому законодавством порядку не набув права оренди на спірну земельну ділянку водного фонду та водні об'єкти.

Відповідно до ст.ст. 13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» закріплено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

В силу ч. 2 ст. 151 ГК України порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до положень ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Положеннями ст. 4 Водного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Стаття 5 Водного кодексу України передбачає, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води та територіальне море; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

З положень ст. 51 Водного кодексу України вбачається, що у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради.

Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Відповідно до вимог ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.

Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон), стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 6 цього Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень , визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Посилання позивача та представника ДП «Укрриба» на те, що позивач є належним орендарем об'єктів водного фонду з посиланням на укладений між позивачем, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та третьою особою договору оренди № 77-А від 17.06.2004 р. та те, що за актом приймання-передачі орендованого державного майна від 01.03.2004 р. ДП «Укрриба» разом з гідротехнічними спорудами передано ФОП ОСОБА_1 ставки, на яких вони розташовані, судом в якості доказу по справі не приймається, оскільки, як вбачається з договору оренди № 77-А від 17.06.2004 р. та акту приймання-передачі орендованого державного майна від 01.03.2004 р., ставки в„– 1 ,2,3,4,5 лише вказують на місце розташування переданих в оренду споруд.

Крім того, до суду не надано доказів того, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області та ДП «Укрриба» мало право щодо передачі в оренду об'єктів водного фонду.

Таким чином, враховуючи відсутність договору оренди ФОП ОСОБА_1 спірної земельної ділянки водного фонду, то господарський суд дійшов висновку про те, що позивач, у встановленому законом порядку, не набув права оренди на спірну земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт, а лише отримав у користування гідротехнічні споруди (інв. № 197, № 199, № 200), які розташовані у АДРЕСА_1.

Як встановлено господарським судом, відповідно до розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області № 714 від 29.11.2010 р. «Про передачу в оренду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта для риборозведення» вилучено із земель запасу Рубченківської сільської ради спірні земельні ділянки водного фонду та водний об'єкт загальною площею 15,8799 га (ділянка НОМЕР_2 площею 11,3222 га, ділянка НОМЕР_3 площею 4,5577 га) та передано у довгострокову оренду фізичним особам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для риборозведення строком на сорок дев'ять років в адміністративних межах Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області.

На виконання вказаного розпорядження, 17.12.2010 р. між Володарською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_2, який діє від себе особисто та від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності № 282 від 02.02.2010 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, та діє від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності № 438 від 11.03.2010 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Володарська районна державна адміністрація Київської області надає згідно розпорядження від 29 листопада 2010 р. № 714, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 приймає в довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт загальною площею 15,8799 га (ділянка НОМЕР_2 площею 11,3222 га, ділянка НОМЕР_3 площею 4,5577 га) для риборозведення та рекреаційних цілей в адміністративних межах Рубченківської сільської ради, Володарського району, Київської області, згідно з планом земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законодавством порядку.

В оренду передається водний об'єкт та земельна ділянка водного фонду загальною площею 15,8799 га для риборозведення та рекреаційних цілей строком на 49 років - з 17.12.2010 р. по 17.12.2059 р. включно. Сформований на земельну ділянку площею 4,5577 га кадастровий № 3221686801:01:007:0001; на земельну ділянку площею 11,3222 га кадастровий № 3221686801:01:034:0002.

На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури.

Права третій особі на земельну ділянку, сервітути, обмеження - немає, що підтверджено довідками Володарського районного відділу земельних ресурсів № 2517 від 05 листопада 2010 року та № 2519 від 05 листопада 2010 року (п.п. 2-4 договору оренди земельної ділянки від 02.02.2010 р.).

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсним вищезазначеного договору оренди земельної ділянки на підставі порушення відповідачем, на його думку, норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Водного кодексу України.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Проте, позивачем у позовній заяві не було надано жодних належних доказів на підтвердження підстав недійсності спірного договору оренди земельної ділянки та водного об'єкту, що передбачені Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 210 ЗК України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Проте, всупереч положенням вищезазначених статтей, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем положень Земельного кодексу України, Водного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», що регулюють порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою, при передачі в оренду гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 спірного водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду за договором оренди земельної ділянки від 17.12.2010 р.

Крім того, відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Господарським судом встановлено, що станом на момент розгляду справи розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області № 714 від 29.11.2010 р. «Про передачу в оренду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта для риборозведення» не скасовано, а відтак є чинним, доказів його скасування сторонами до суду не надано.

Таким чином, з огляду на те, що розпорядження Володарської районної державної адміністрації Київської області № 714 від 29.11.2010 р. «Про передачу в оренду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта для риборозведення» є чинним та те, що позивачем не доведено суду інші підстави недійсності договору оренди земельної ділянки від 17.02.2010 р., передбачені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», то господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.02.2010 р. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При відмові в позові, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 08.02.2013 р.

Суддя Сокуренко Л.В.