Рішення

від 04.03.2013 по справі 905/3/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.13 р. Справа № 905/3/13-г

за позовом Приватного підприємства «Донпромрезерв», ЄДРПОУ 31196276,

м.Луганськ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», ЄДРПОУ 31798871,

м.Макїівка

про стягнення 106593 грн. 15 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Шокуров Д.Г.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Донпромрезерв», м.Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», м.Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 106593 грн. 15 коп., у тому числі основний борг в розмірі 88512 грн. 60 коп., пеня в сумі 15048 грн. 34 коп. та три проценти річних в розмірі 3032 грн. 21 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 12.02.2013р. зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3130,53 грн. та пені в сумі 15539,02 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №02/03-01 від 02.03.2012р., специфікації: №1 від 05.03.2012р., №2 від 13.03.2012р., №3 від 19.03.2012р., №4 від 06.04.2012р., №5 від 09.08.2012р.; видаткові накладні: №4 від 05.03.2012р., №5 від 07.03.2012р., №6 від 12.03.2012р., №7 від 13.03.2012р., №13 від 20.03.2012р., №14 від 24.03.2012р., №15 від 27.03.2012р., №1 від 15.08.2012р.; розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 14.01.2013р. №25 проти первісних позовних вимог заперечував, посилаючись на наявність в нього права затримати виконання своїх зобов'язань перед позивачем внаслідок недодержання останнім вимог Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України, Мінстерством транспорту України від 07.08.1996р. №228/253, під час оформлення документів, що передавалися разом з товаром.

Заперечень проти змінених позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

02.03.2012р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №02/03-01, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність покупця, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити металобрухт відповідного ДСТУ 4121-2002, брухт кольорових металів, чавун переробний (товар). Найменування товару, кількість, строки поставки та ціна товару, який підлягає поставці, вказується в доданих специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору продавець зобов'язаний поставити товар у строк, зазначений у специфікації. Право власності на товар виникає в покупця з моменту передачі товару.

Ціна за одиницю товару, загальна кількість, асортимент, сортамент і номенклатура товару, визначається в специфікаціях. Загальна сума договору становить сума всіх специфікацій (п.п.4.1, 4.2 договору купівлі-продажу №02/03-01 від 02.03.2012р.).

Сторонами до договору №02/03-01 від 02.03.2012р. було підписано специфікації №1 від 05.03.2012р., №2 від 13.03.2012р., №3 від 19.03.2012р., №4 від 06.04.2012р., №5 від 09.08.2012р., в яких узгоджено найменування товару, його кількість та якість, строки поставки, оплати тощо.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних: №4 від 05.03.2012р., №5 від 07.03.2012р., №6 від 12.03.2012р., №7 від 13.03.2012р., №13 від 20.03.2012р., №14 від 24.03.2012р., №15 від 27.03.2012р., №1 від 15.08.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 766459,00 грн.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 4.3, 4.4 договору купівлі-продажу №02/03-01 від 02.03.2012р. встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в національній валюті України на підставі виставленого рахунку. Порядок розрахунків за фактом поставки протягом п'яти банківських днів, якщо інше не зазначене в специфікації на дану партію товару.

Відповідно до специфікацій №1 від 05.03.2012р., №2 від 13.03.2012р., №3 від 19.03.2012р., №4 від 06.04.2012р. умовами оплати є - по факту поставки на протязі п'яти банківських днів.

Специфікацією №5 від 09.08.2012р. передбачено умови оплати - по факту поставки на протязі тридцяти календарних днів.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 72884,54 грн. за договором купівлі-продажу №02/03-01 від 02.03.2012р. на момент звернення позивача з позовом до суду, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

При цьому, посилання відповідача на наявність в нього права затримати виконання своїх зобов'язань перед позивачем у зв'язку з неналежним оформленням останнім документів на товар, суд вважає безпідставними, враховуючи, що вказані обставини не звільняють відповідача від виконання своїх зобов'язань перед позивачем з оплати вартості отриманого товару.

Крім цього, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, доказів відмови від договору купівлі-продажу №02/03-01 від 02.03.2012р., повернення товару, до матеріалів справи не надано.

Судом також прийнято до уваги той факт, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем згідно платіжних доручень №1045 від 29.01.2013р., №130 від 01.02.2013р. було повністю сплачено позивачу заборгованість за договором №02/03-01 від 02.03.2012р.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 15.03.2012р. по 14.12.2012р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 3130,53 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.2 договору купівлі-продажу №02/03-01 від 02.03.2012р. покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунках пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Таким чином, позивачем на підставі п.5.2 договору №02/03-01 від 02.03.2012р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 15539,02 грн. за період з 15.03.2012р. по 14.12.2012р.

Як встановлено судом, розрахунок сум санкцій, проведений позивачем, є таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Проте, за висновками суду, при проведення нарахування сум трьох процентів річних та пені позивачем помилково при розрахунку було застосовано 365 календарних днів у році, в той час як 2012р. дорівнював 366 дням.

Крім цього, при розрахунку суми пені за накладною №7 від 13.03.2012р. позивачем порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, за результатами проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 3122,30 грн. за період з 15.03.2012р. по 14.12.2012р. та пеня в сумі 12921,67 грн. за період з 15.03.2012р. по 14.12.2012р., а решта вимог про стягнення трьох процентів річних та пені підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Донпромрезерв», м.Луганськ до Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», м.Макіївка про стягнення пені в сумі 15539 грн. 02 коп. та трьох процентів річних в розмірі 3130 грн. 53 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «МЛЗ» (вул.Свердлова, 25, м.Макіївка, Донецька обл., 86108, ЄДРПОУ 31798871, рахунок №26002527911001 в Донецком РУ ПАО КБ «ПриватБанк», МФО 335496) на користь Приватного підприємства «Донпромрезерв» (вул.Краснодонська, 4, м.Луганськ, 91047, ЄДРПОУ 31196276, рахунок №26008049882600 в АКИБ «Укрсиббанк», м.Харків, МФО 351005) пеню в сумі 12921 грн. 67 коп. та три проценти річних в розмірі 3122 грн. 30 коп., судовий збір в сумі 2131 грн. 86 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства «Донпромрезерв», м.Луганськ до Приватного акціонерного товариства «МЛЗ», м.Макіївка відмовити.

В судовому засіданні 04.03.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.