Рішення

від 28.02.2013 по справі 913/186/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2013 року Справа № 913/186/13-г

Провадження №3/913/186/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Атлант», м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Л», м. Луганськ,

про стягнення 7 054 грн. 56 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Янчук В.С., довіреність б/н від 04.01.2013;

від відповідача - Чех С.М. , довіреність б/н від 01.11.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група Атлант» (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до господарського суду з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Л» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 7054,56 грн., в тому числі: борг у сумі 4982,90 грн. по оплаті вартості товарів, інфляційні нарахування у сумі 4,98 грн., пеню у сумі 245,06 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 326,75 грн., штраф у розмірі 30% від простроченої суми - 1494,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки № 427 від 01.07.2012 позивач здійснив поставку відповідачу кондитерських виробів торгівельної марки «КОНТІ», відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару не виконав у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 4982,90 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 4,98 грн., пеню у сумі 245,06 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 326,75 грн., штраф у розмірі 30% від простроченої суми - 1494,87 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд частково задовольнити вимоги позивача з урахуванням погашення основної суми боргу в розмірі 4982,90 грн. В підтвердження погашення суми боргу в розмірі 4982,90 грн. відповідачем надано суду платіжне доручення №176 від 27.02.2013.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.07.2012 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 427 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого, постачальник (позивач) зобов'язується у встановлені строки передати у власність покупця (відповідач) кондитерські вироби під торговою маркою «КОНТІ» та інші продовольчі товари, згідно попереднього замовлення покупця, погодженого з постачальником, а покупець зобов'язується прийняти цей товар, своєчасно сплатити його вартість, повернути тару, якщо товар постачається у такій та сплачувати вартість тари, яка не повертається (а.с. 8-9).

До договору № 427 від 01.07.2012 між сторонами було складено та підписано протокол розбіжностей (а.с. 10-13).

На підставі п. 3.5 договору покупець повинен здійснювати оплату за товар на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту його отримання.

З 24 липня 2012 року по 8 вересня 2012 року відповідачу, відповідно до накладних був поставлений товар на загальну суму 14 934,23 грн., а саме:

- 24.07.2012 за накладною ЛТГ 00005627 на суму 5406,01 грн. (а.с. 14);

- 08.08.2012 за накладною ЛТГ 00009049 на суму 4545,32 грн. (а.с. 15);

- 08.09.2012 за накладною ЛТГ 00025160 на суму 4 982,90 грн. (а.с. 16).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписами уповноважених осіб та відбитками печаток.

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 9951,33 грн. Строк оплати за накладною ЛТГ 00025160 від 08.09.2012 сплив 16.09.2012.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 4 982,90 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, передбачених пунктом 3.5 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день і за весь період прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 245,06 грн.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати поставленого товару більш, ніж на сім календарних днів, покупець, крім пені, сплачує постачальнику також 20% річних від суми, строк сплати якої порушено, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. У разі термінів оплати на один місяць, відповідач сплачує на користь постачальника також штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

На підставі п.5.4 договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 4,98 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 326,75 грн., штраф у розмірі 30% від простроченої суми - 1494,87 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 4982,90 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

В процесі розгляду справи відповідачем було сплачено борг у сумі 4982,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №176 від 27.02.2013.

Таким чином, в частині сплаченої суми боргу в сумі 4982,90 грн. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, передбачених пунктом 3.5 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день і за весь період прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені - 245,06 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дана сума нарахована вірно та заявлена обґрунтовано.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення термінів оплати поставленого товару більш, ніж на сім календарних днів, покупець, крім пені, сплачує постачальнику також 20% річних від суми, строк сплати якої порушено, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. У разі термінів оплати на один місяць, відповідач сплачує на користь постачальника також штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати у сумі 4,98 грн. та 20% річних у сумі 326,75 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

Крім того, позивачем у відповідності до п. 5.4 договору обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 30% від простроченої суми в розмірі 1494,87 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем переплачено судовий збір на суму 7 грн. 55 коп., яка підлягає поверненню позивачеві згідно до ухвали.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, пунктом 1 1 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Л», 91029, м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16в, код 37912306, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Атлант», 91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, 39, код 37912327, пеню в розмірі 245 грн. 06 коп. (двісті сорок п'ять гривень 06 копійок), інфляційні витрати в розмірі 4 грн. 98 коп. (чотири гривні 98 копійок), 20 % річних в розмірі 326 грн. 75 коп. (триста двадцять шість гривень 75 копійок), штраф 30% від простроченої суми в розмірі 1494 грн. 87 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто чотири гривень 87 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу у сумі 4982 грн. 90 коп. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 90 коп.) провадження у справі припинити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2013.

Суддя А.В. Секірський