Рішення

від 04.03.2013 по справі 159/901/13-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/901/13-ц

Провадження № 2/159/393/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 04.03.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Луньової Т.М.,

за участі секретаря - Бєлих Н.Б.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника. Прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів у справі на її користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні в розмірі 1198,80 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення рішення суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступні обставини: 28 грудня 2012 року, наказом №111 від 27 грудня 2012 року голови ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», на виконання наказу в.о. міністра охорони здоров'я О. Толстанова від 21 вересня 2012 року №176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» позивача було звільнено з роботи у Державному закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією вказаної установи.

Разом з тим позивачеві до теперішнього часу не виплачено всіх сум, що належать їй при звільненні.

З посиланням на норми ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України позивач прохає суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідачів у справі на її користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні в розмірі 1198,80 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення судом рішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав зазначених у позовній заяві і прохає його задовольнити. Прохає суд увалити рішення, яким стягнути з відповідачів у справі на її користь заборгованість із сум, належних позивачеві при звільненні в розмірі 1198,80 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звільнення по день ухвалення рішення судом.

Представники відповідачів - Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті у їх відсутності у заочному порядку проти чого не заперечила позивач .

Заслухавши пояснення позивача суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі. Розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлені і не заперечуються відповідачами у справі обставини, якими позивач обґрунтувала позовні вимоги, зокрема що на час звільнення, позивач перебувала у трудових відносинах з ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», а саме обіймала посаду молодшої медичної сестри санітарно-гігієнічної лабораторії санітарно-гігієнічного відділу ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на львівській залізниці» МОЗ України і наказом №111 від 27 грудня 2012 року голови ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України, була звільнена з роботи з 28 грудня 2012 року.

Довідкою ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України №60/03 від 04.03.2013 року доводиться та обставина, що суми, належні позивачеві від установи при звільненні, а саме матеріальна допомога, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, на час розгляду даної справи не виплачені і становлять 1198,80 грн. Відповідач не надав суду заперечень щодо вказаних обставин.

На підставі наказу №176-0 від 21 вересня 2012 року по Міністерству охорони здоров'я України було ліквідовано державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, у тому числі ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці». Вказаним наказом затверджено персональний склад ліквідаційних комісій юридичних осіб, встановлено, що голови ліквідаційних комісій здійснюють керівництво відповідними юридичними особами до завершення процедури їх ліквідації у встановленому законодавством порядку. Уповноважено голів ліквідаційних комісій у двомісячний строк з моменту реєстрації наказу здійснити в установленому законодавством України порядку заходи щодо ліквідації юридичних осіб; персонально попередити працівників юридичних осіб про їх вивільнення у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб у встановлений законодавством термін; дотриматися прав та інтересів працівників юридичних осіб при ліквідації відповідно до вимог законодавства України; провести в установленому законом порядку інвентаризацію, заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, скласти ліквідаційний баланс та подати його на затвердження до Міністерства охорони здоров'я України.

Згідно п.1 та 2 Статуту Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ковельська лінійна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права. Лінійна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства…, здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу і відноситься до державних санітарно-епідеміологічних закладів та установ Міністерства охорони здоров'я України. Згідно п.9 Статуту припинення діяльності Ковельської лінійної СЕС здійснюється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, правонаступникам. Припинення та ліквідація Закладу здійснюється за рішенням Міністерства охорони здоров'я України або суду в установленому законодавством України порядку. Припинення існування Ковельської лінійної СЕС здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього ж Кодексу, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст.. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора, тощо) та встановлюють порядок строки припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відтак, за час роботи ліквідаційної комісії установа, яка ліквідується, вважається діючою зі всіма наслідками.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що обов'язок по виплаті всіх сум, що належать при звільненні позивачеві, лежить на комісії з ліквідації ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, а не на Міністерстві охорони здоров'я України і не на Державній казначейській службі України, як зазначає позивач, а належним відповідачем за позовними вимогами є Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, повноваження по управлінню яким виконує зазначена ліквідаційна комісія.

Відтак заявлені позивачем до Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України, Ліквідаційної комісії ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України позовні вимоги про стягнення сум, належних позивачеві при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що вини позивача у виникненні заборгованості із сум, належних їй від закладу при звільненні, немає.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» на користь позивача слід стягнути належну останній до виплати при звільненні суму 1198,80 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при непроведенні з працівником розрахунку до розгляду справи, середній заробіток за час затримки розрахунку стягується по день постановлення рішення.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідно виплата. Згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період, У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п.8 Порядку).

Згідно довідки ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» №59/03 від 04.03.2013 року розмір середньоденної заробітної плати позивача на день звільнення становив 28 грн. 31 коп.

Виходячи з наведеного з відповідача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку до ухвалення рішення суду, тобто з 28 грудня 2012 року по 04 березня 2013 року, тобто по дань ухвалення даного рішення суду, що становить 45 робочих днів. З огляду на ту обставину, що середньоденний заробіток позивача до звільнення становив 28 грн. 31 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача становитиме - 1273,95 грн. (28,31грн. х 45 дні.).

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача - ДЗ «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» в дохід держави слід стягнути 229,40 грн.

Керуючись ст.10,11,15,30, 60-62, 85, 212, 213, 215, 218, 224 ЦПК України на підставі ст.ст. 40,47, 116 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст. 104,105 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Державної казначейської служби України про стягнення розрахункових виплат при звільненні працівника та середнього заробітку за час затримки у виплаті розрахункових, задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) на користь ОСОБА_1 суми, належні позивачеві при звільненні, в розмірі 1198,80 грн. (одну тисячу сто дев'яносто вісім грн. 80 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1273,95 грн. (одна тисяча двісті сімдесят три грн. 95 коп.).

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) 229,40 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині стягнення розрахункових виплат при звільненні в межах суми платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча: Т.М.Луньова