Рішення

від 26.02.2013 по справі 905/364/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.13 р. Справа № 905/364/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: приватного підприємства «Елітпрофі плюс», м. Донецьк

до відповідача: приватного підприємства «Метстрой», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором комісії у розмірі 102 175,20 гривень; витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р.

Представники сторін:

Від позивача: Лупол Н.А.

Від відповідача: Филимонов С.М.

Приватне підприємство «Елітпрофі плюс», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача приватного підприємства «Метстрой», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором комісії у розмірі 102 175,20 гривень; витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором комісії №2307-П від 25.07.2012р.

25.02.2013р. від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог, у якій останній відмовляється від позовних вимог в частині витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р. у зв'язку із наданням відповідачем даного акту.

26.02.2013р. від представника відповідача надійшов лист, у якому він визнав позов в повному обсязі.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами, обов'язками та наслідками, передбаченими ст.ст. 20, 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Приватним підприємством «Елітпрофі плюс», м. Донецьк, (далі - позивач, комітент) та приватним підприємством «Метстрой (далі - відповідач, комісіонер) укладений договір комісії №2307-П від 25.07.2012р., відповідно до п.1.1 якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені, але за рахунок комітента здійснити дії по організації перевезень вантажів комітента в залізничному пересувному складі та пов'язаних з цим послуг, виконання розрахунків за надані послуги.

Розділ 2 договору визначає права та обов'язки сторін.

Пунктом 2.4.2 договору визначено, що комісіонер зобов'язаний укласти відповідно до наданих комітентом заявок угоди на організацію перевезень вантажів комітента залізничним транспортом та надавати інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів підприємствами, власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

Розділом 3 договору передбачений порядок здійснення розрахунків.

Згідно із п.п. 3.1 та 3.2 договору комітент для організації перевезень вантажів та пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат комісіонера здійснює авансові платежі. Авансові платежі повинні бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат комісіонера, які плануються протягом кожного місяця надання послуг. Вартість послуг з організації перевезень вантажів визначається у розмірі тарифів, встановлених діючим законодавством України для перевезень вантажів у вагонах парку залізничних доріг України з використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, а також із застосуванням додаткового збільшуючого коефіцієнту 1,303 для перевезень за цим договором.

Відповідно до п.3.4 договору, не рідше одного разу на місяць комісіонер та комітент здійснюють звіряння повноти розрахунків, результати якого оформлюються актами. Підписаний та скріплений печаткою комісіонера акт звіряння повинен бути розглянутий комітентом протягом трьох робочих днів, підписаний, скріплений печаткою комітента та наданий комісіонеру.

Пунктом 9.1 договору встановлений строк його дії - до 31.12.2012р.

Так, позивачем в період з липня по серпень 2012р. включно на виконання умов договору було сплачено відповідачу у якості авансових платежів 300 000,00 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, проте відповідачем послуги по організації перевезень вантажів позивача надані не в повному обсязі, на суму 197 824,00 гривень, що підтверджено актом здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 31.08.2012р.

04.12.2012р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія-вимога про сплату заборгованості у розмірі 102 175,00 гривень, яка була отримана ним 10.12.2012р., але відповіді на претензію надано не було та погашення заборгованості не здійснено.

Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актами здачі-приймання робіт (послуг), які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Разом з цим, відповідач порушив умови договору, послуги по організації перевезень вантажів позивача здійснив не в повному обсязі.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 102 175,00 гривень, витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р.

Як вже зазначалось, позивачем була надана заява про часткову відмову від позовних вимог в частині витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р.

Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому може бути прийнята судом.

До прийняття відмови позивача від позову господарським судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій. Правові наслідки відмови від позову, передбачені ст.80 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз'яснено.

Отже, суд вважає, що провадження у справі в частині витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р. слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором комісії у розмірі 102 175,20 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором комісії.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору комісії №2307-П від 25.07.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором комісії №2307-П від 25.07.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір комісії. Як встановлено ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Отже, в контексті зазначеної норми, укладений між позивачем та відповідачем договір комісії №2307-П від 25.07.2012р. є належною підставою для виникнення у сторін взаємних зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із надання послуг по організації перевезень вантажів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, відповідачем не були надані послуги по організації перевезень вантажів позивача в повному обсязі - жодних доказів іншого, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість у розмірі 102 175, 20 гривень обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, та той факт, що відповідачем позов визнано у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в розмірі 102 175,20 гривень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 78, п.4 ч.1 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі за позовом приватного підприємства «Елітпрофі плюс» до відповідача приватного підприємства «Метстрой» в частині вимог про витребування оригіналу акту звіряння взаємних розрахунків від 01.11.2012р.

Позовні вимоги приватного підприємства «Елітпрофі плюс» до відповідача приватного підприємства «Метстрой» про стягнення заборгованості у розмірі 102 175,20 гривень задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Метстрой» (83114, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 70, код ЄДРПОУ 36936085, р/р 26001000119663 у ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023) на користь приватного підприємства «Елітпрофі плюс» (83054, м. Донецьк, вул. Економічна, 13, код ЄДРПОУ 36306070, ІНН 363060705642, свідоцтво № 100206345, р/р 26002962485302 у ПАТ «ПУМБ», м.Макіївка, МФО 334851) заборгованість у розмірі 102 175,20 гривень, судовий збір у розмірі 2 050,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.03.2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.