Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-16406/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16406/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка - Демонтаж» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.06.2012 року №0031451504,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.06.2012 року №0031451504.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 05.06.2012 року №4016/15-215.

Актом перевірки встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту за березень 2012 року суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 06.03.2012 року №49, виписаної ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» на загальну суму 94927,17 грн., у тому числі ПДВ 15821,17 грн., яке згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження податку на додану вартість.

06 червня 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0031451504, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язано з податку на додану вартість на 19776,00 грн., у тому числі за основним платежем 15821,00 грн., за штрафними санкціями 3955,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до абзацу «а» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, зокрема, у паперовому вигляді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегію суддів, на виконання умов договору від 23.09.2011 року №138/СФЯ-11 ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» в особі Татнєфть-Укрнєфтєпродукт, Севастопольська філія (індивідуальний податковий номер - 330607026567) на адресу позивача була виписана податкова накладна від 06.03.2012 року №49/0029, де 0029 - номер філії, відповідно до якої позивач отримав дизельне паливо (зимове) у кількості 9940 л на загальну суму 94927,00 грн., у тому числі ПДВ 15821,17 грн. (а.с. 18).

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року, позивачем зазначена податкова накладна була отримана 06.03.2012 року (зворотній бік а.с. 59).

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 6.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696) податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "Х").

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій накладній від 06.03.2012 року №49 у верхній лівій частині зроблено відмітку про включення до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 15.03.2012 року №1 ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» зазначена податкова накладна була направлена до Державної податкової служби 15.03.2012 року о 10:36:23, тобто у п'ятнадцятиденний строк після реєстрації (а.с. 19).

Відповідно до абзацу п'ятого та шостого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували прийняття або неприйняття спірної накладної органом державної податкової служби на підставі квитанції від 15.03.2012 року №2, тому податкова накладна у розумінні абзацу шостого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної від 06.03.2012 року №49 виписаної ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт», та як наслідок про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 25.02.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: Н.В. Безименна

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.