Рішення

від 26.02.2013 по справі 741/106/13- ц

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/106/13- ц

Провадження № 2/741/141/13

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 26 лютого 2013 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді Киреєва О.В.

з участю секретаря Мотляха О.О.,

з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області, Державної фітосанітарної інспекції Чернігівської області про стягнення вихідної допомоги, фіксованої індексації на заробітну плату та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який потім уточнив, мотивуючи його тим, що з 16 липня 2007 року він працював на посаді начальника Державної інспекції захисту рослин у Носівському районі Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області. Наказом № 99 від 28 грудня 2012 року його (позивача) було звільнено із займаної посади у зв’язку із реорганізацією установи. Він (позивач) має право на отримання вихідної допомоги при звільненні в сумі 1 966,80 грн., але вона йому не виплачена. Крім того, йому (позивачу) була нарахована, але не виплачена індексація заробітної плати в сумі 3 277,05 грн.

Позивач просив стягнути з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області на його користь 1 966,80 грн. вихідної допомоги, 3 277,05 грн. нарахованої, але не виплаченої індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, які зазначені в уточненій позовній заяві.

Представник Держаної фітосанітарної інспекції в Чернігівській області в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був завчасно повідомлений, направив письмові пояснення по суті позову.

Представник Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області в судове засідання також не з’явився, направив заперечення проти позову, в якому зазначив, що інспекція захисту рослин заперечує проти позовних вимог позивача так, як не виплата належних позивачу коштів не пов’язана з їх діями або бездіяльністю.

Суд проводить заочний розгляд справи у відсутності представників відповідачів за наявними у справі доказами, так як позивач не заперечував проти такого розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 16 липня 2007 року позивач працював на посаді начальника Державної інспекції захисту рослин у Носівському районі, яка підпорядкована Державній інспекції захисту рослин Чернігівської області, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 4).

Наказом Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області № 99 від 28 грудня 2012 року позивача було звільнено з посади начальника Державної інспекції захисту рослин Носівського району - головного державного інспектора захисту рослин Носівського району за п. 1 ст.40 КЗпП України в зв’язку із реорганізацією установи.

Державну інспекцію захисту рослин Чернігівської області згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2012 року № 125 реорганізовано шляхом злиття з Державною інспекцією з карантину рослин по Чернігівській області у Державну фітосанітарну інспекцію Чернігівської області.

В зв’язку з цим судом до участі у справі, як правонаступника Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області, була залучена Державна фітосанітарна інспекція Чернігівської області.

В судовому засіданні встановлено, що Державна інспекція захисту рослин Чернігівської області на даний час перебуває в стадії припинення діяльності, вона ще не втратила прав юридичної особи, може самостійно вчинювати правочини та нести відповідальність за свої дії та бездіяльність.

Крім того, в судовому засіданні також встановлено те, що 2 січня 2013 року Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України затвердила передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області, відповідно до якого, Державній фітосанітарній інспекції Чернігівської області було передано вичерпний перелік активів та зобов’язань.

З передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області від 2 січня 2013 року вбачається, що Державна фітосанітарна інспекція Чернігівської області не отримала зобов’язання з виплати заробітної плати працівникам Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області (а.с. 21-23).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідальність за порушення трудового законодавства, а саме за затримку розрахунку при звільненні позивача, покладається на Держану інспекцію захисту рослин Чернігівської області.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього ж Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З довідки Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області № 87 від 25 лютого 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 нарахована та не виплачена індексація заробітної плати в сумі 3 277,05 грн. та вихідна допомога в сумі 1 966,80 грн. (а.с. 38).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З довідки Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області № 51 від 12 лютого 2013 року вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складала 70,25 грн. (а.с. 33).

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Станом на 26 лютого 2013 року затримка розрахунку при звільненні позивача становить 60 календарних днів, а тому з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4 215 грн. (70,25 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) х 60 (календарних днів затримки розрахунку при звільненні)).

Доводи представника Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області про те, що суми, належні позивачу при звільненні, не виплачені не з їх вини, а в зв’язку з тим, що вони не мають затверджених головним розпорядником кошторисних призначень для проведення розрахунку при звільненні, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази про це.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований на законі, підтверджується добутими і дослідженими по справі доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області на користь держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 116, 117 КЗпП України, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 88, 213, 215, 226-228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25а, код ЄДРПОУ 00709945) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, невиплачену вихідну допомогу в сумі 1 966 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят шість) грн. 80 коп., невиплачену індексацію заробітної плати в сумі 3 277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 05 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4 215 (чотири тисячі двісті п’ятнадцять) грн.

Стягнути з Державної інспекції захисту рослин Чернігівської області на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачами може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.В. Киреєв