Постанова

від 26.02.2013 по справі 816/170/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/170/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Горбач Д.В.

за участю: представника позивача - Кабальський Р.О.

представника відповідача - Магар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної фірми "Полтавабудсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2013 року позивач Приватна фірма " Полтавабудсервіс " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у м.Полтаві проведена перевірка приватної фірми "Полтавабудсервіс" з питань правомірності декларування сум податкового кредиту з ТОВ "Донстройтранс". За результатами перевірки складено акт № 4668/22-6/31967297 від 18.12.2012 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м.Полтаві прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року № 0001322308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 23333 грн. та штрафні санкції в розмірі 5833,25 грн. та № 0001312308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 29167 грн. та штрафні санкції в розмірі 7291,75 грн. Як зазначає позивач спірні рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до копії довідки АА № 106856 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватна фірма "Полтавабудсервіс" (ідентифікаційний код 31967297) зареєстрована як юридична особа 10.04.2002 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Відповідно до наказу ДПІ у м.Полтаві № 2405 від 04.12.2012 року (а.с.28) та направлення на перевірку від 05 грудня 2012 року № 1940 (а.с.29) державними податковими ревізорами-інспекторами проведено позапланову виїзну перевірку Приватної фірми "Полтавабудсервіс" (ідентифікаційний номер 31967297) з питань правомірності декларування сум податкового кредиту з ТОВ "Донстройтранс".

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п. 7.2.1, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в липні 2012 року на загальну суму 23333,00 грн.

- п. 5.1, п.5.2.1, п.5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року в результаті чого занижено податок на прибуток за III квартал 2010 року на загальну суму 29167,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 4668/22-6/31967297 від 18.12.2012 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року № 0001322308 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29166,25 грн., (за основним платежем 23333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5833,25 грн.) № 0001312308 визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 36458,75 грн. (за основним платежем 29167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7291,75 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень ДПІ у м.Полтаві від 29 грудня 2012 року № 0001322308 та № 0001312308.

Досліджуючи питання правомірності визначення ДПІ у м.Полтаві податкових зобов'язань суд встановив наступне.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наказ та направлення на перевірку та керуючись пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.82.2 ст.82 Податкового кодексу Українип.78.1 , суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийняття рішень ДПІ у м. Полтаві про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29166,25 грн., (за основним платежем 23333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5833,25 грн.) та податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 36458,75 грн. (за основним платежем 29167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7291,75 грн.) суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення: п. 5.1, п.5.2.1, п.5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року в результаті чого занижено податок на прибуток за III квартал 2010 року на загальну суму 29167,00 грн., а саме в зв'язку з відсутністю здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) підтверджуючих документів безпідставно віднесено до валових витрат вартість робіт отриманих від ТОВ "Донстройтранс" на суму 116667 грн. в тому числі за III квартал 2010 року - 116667 грн.; п.п. 7.2.1, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в липні 2012 року на загальну суму 23333,00 грн., а саме в зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів відсутнє право на формування податкового кредиту у сумі 23333,33 грн. по господарським операціям з ТОВ "Донстройтранс".

Судом встановлено, що між Приватною фірмою "Полтавабудсервіс" (надалі -виконавець) укладено договір № 1 від 04.06.2010 року з Полтавським базовим медичним коледжем (надалі - замовник) (а.с.64).

Відповідно до умов даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт покрівлі приміщень медколеджу згідно кошторису. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що при завершенні робіт виконавець передає замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт з додатком до нього комплекту документації, передбаченої умовами договору.

На виконання вказаного договору Приватною фірмою "Полтавабудсервіс" укладено договір про виконання будівельно-монтажних робіт від 02 липня 2010 року з ТОВ "Донстройтранс" (а.с. 64).

Відповідно до свідоцтва серії А01 № 431516 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донстройтранс" (ідентифікаційний код 36306165) зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.12.2008 року (а.с.104).

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 06 листопада 2009 року видана ліцензія серія АВ № 488788 ТОВ "Донстройтранс" на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), строк дії ліцензії з 06 листопада 2009 року по 06 листопада 2012 року (а.с.105-111).

Відповідно до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підтвердження реальності договору від 02 липня 2010 року з ТОВ "Донстройтранс" позивачем складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року за формою КБ-3, а також акт приймання виконання виконаних будівельних робіт від 20.07.2010 року за формою КБ -2в, надано податкову накладну № 200736 від 20.07.2010 року. Згідно платіжних доручень № 133 від 06.08.2012 року на суму 95000,00 грн. та № 120 від 30.07.2010 року на суму 45000,00 грн. підтверджено розрахунок за будівельно-монтажні роботи (а.с. 101-103).

Разом з тим, позивачем надано акти виконаних робіт від 18.08.2010 року та 22.07.2012 року, довідки про вартість робіт (а.с. 65- 85) на підтвердження виконання договору № 1 від 04.06.2010 року з Полтавським базовим медичним коледжем.

Щодо порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в липні 2012 року на загальну суму 23333,00 грн., а саме в зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів відсутнє право на формування податкового кредиту у сумі 23333,33 грн. по господарським операціям з ТОВ "Донстройтранс" суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що метою діяльності товариства є будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу ж вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отримавши належним чином оформлену податкову накладну з відповідними реквізитами позивач не несе відповідальності за зміну стану іншого підприємства (Відповідно до положень ст..7 Закону про ПДВ, платник податку на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом-постачальником податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, незважаючи на сплату чи не сплату контрагентом сум ПДВ до бюджету). Також слід зазначити, що Законом України Про систему оподаткування в редакції від 18.02.1997р. для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей.

На момент складання податкових накладних ТОВ "Донстройтранс" зареєстроване платником ПДВ у встановленому порядку.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України N 165 від 30.05.97 року "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення", податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. У пункті 18 Порядку зазначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця. В даному випадку примірники податкових накладних підписані безпосередньо керівником підприємства та не визнавалися не дійсними.

А також пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 не допускає ніякого впливу при її підписанні та завіренні печаткою зі сторони покупця: "Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою". Тому, незважаючи на те, що податкова накладна видається для покупця, вона є податковим продуктом постачальника, і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

На момент видачі податкових накладних ТОВ "Донстройтранс" являлося суб'єктом господарювання та було зареєстроване платникам податку на додану вартість, а тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мало право нараховувати податок та складати податкові накладні.

Платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по роботах, наданих виконавцем, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Тому зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Оприбуткування (отримання) ж сировини проводиться на основі видаткової накладної виданої продавцем (постачальником).

У відповідності до п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Податковою інспекцією при проведенні перевірки не виявлено фактів завищення або заниження звичайної ціни.

Також, згідно з п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно та обґрунтовано задекларовано податок на додану вартість, який підлягає віднесенню до податкового кредиту в розмірі 23333,33 грн. в липні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс".

Крім того, слід зазначити, що відповідно до договору №1 від 04.06.2010 року замовником ремонтних робіт є Полтавський базовий медичний коледж що в свою чергу являється бюджетною установою, в зв'язку з чим проводилась перевірка цільового використання бюджетних коштів. Так, Державною фінансовою інспекцією в Полтавські області було складено акт від 23.11.2012 року № 04-21/397 (а.с. 122-127), відповідно до якого встановлено реальність виконання ремонтних робіт.

Посилання представника відповідача на кримінальну справу за фактом вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності ТОВ "Донстройтранс" не знайшли свого підтвердження, доказів не надано.

Отже, відповідач не довів правомірність податкових повідомлень - рішень від 29 грудня 2012 року № 0001322308 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29166,25 грн., № 0001312308 визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 36458,75 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Полтавабудсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "Полтавабудсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0001322308 та № 0001312308 від 29 грудня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватної фірми "Полтавабудсервіс" (код ЄДРПОУ 31967297) витрати по сплаті судового збору в розмірі 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 25 коп. (сплачений згідно платіжного доручення № 236 від 03.01.2013року).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко