Постанова

від 26.02.2013 по справі 12994/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2013 р. № 2-а- 12994/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання -Зеленькова О.В.

представників: позивача - Юрченка Д.В., відповідача - Тарана М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним наказу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія" , з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , з урахуванням заяв про зміну позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 0000082242 від 17.12.2012р., визнати протиправним наказ начальника Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 1434 від 03.12.2012р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПК Індустрія» та визнати протиправними дій Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з проведення перевірки згідно з наказом начальника Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 1434 від 03.12.2012р.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на виконання договору поставки, укладеного з ТОВ «Інтехліс», на адресу ТОВ «ПК Індустрія» були відвантажені підшипники та інша продукція виробничо-технічного призначення; вказані товари придбавались з метою подальшого продажу; фактичне відвантаження, рух, оприбуткування товарів, їх подальша реалізація та здійснення розрахунків з контрагентами підтверджені документами бухгалтерського, фінансового і податкового обліку, які у повному обсязі надавалися на запити податкового органу та під час перевірки. Вказана документація доводить реальність вчиненого правочину, його недійсність у судовому порядку не встановлена. Зазначив, що постачальник ТОВ «Інтехліс» включений до ЄДРЮОФОП, адреса, вказана у податкових накладних, є місцезнаходженням контрагента згідно з даними реєстру, податкові накладні виписані ним як зареєстрованим платником ПДВ, з огляду на це вважає прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082242 від 17.12.2012р. протиправним. У частині вимог про визнання протиправними наказу та дій з проведення перевірки посилався на повне надання ним податковому органу запитуваної інформації. Даний факт, на думку позивача, спростовує правомірність призначення та проведення перевірки на підставі, визначеній у наказі, та свідчить про незаконність дій відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та заяві про зміну позовних вимог, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що під час перевірки встановлені порушення п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1 ст.138, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, а саме - ознаки нереальності господарських операцій між ТОВ «ПК Індустрія» і ТОВ «Інтехліс» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. у частині відображення у складі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сум доходів від реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Інтехліс», за І квартал 2012р. на суму 329 816,13 гривень; у частині відображення у складі податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2012р. сум податку у розмірі 65 963,23 гривень; у частині відображення у складі податкового кредиту за січень 2012р. сум податку у розмірі 63 961,67 гривень, що спричинило донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 183,56 гривень, у тому числі 146,85 гривень - за основним платежем, 36,71 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначив, що запитувана податковим органом інформація та копії первинних документів були надані позивачем не у повному обсязі, товарно-транспортні накладні на транспортування товару заповнені з порушенням встановленого порядку, згідно з актом Індустріальної МДПІ № 394/22-207/35245557 від 22.06.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтехліс» не мало можливості отримувати та реалізовувати товари у січні 2012р. Зважаючи на таке, вважає, що позивач, у свою чергу, не мав можливості у вказаний період отримати та відвантажити на адресу покупців товари, придбані у ТОВ «Інтехліс», та, відповідно, не мав права відображати їх вартість у складі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового зобов'язання з ПДВ. Щодо вимог про визнання протиправними наказу та дій з проведення перевірки зазначив, що на запит про надання інформації та її документального підтвердження позивачем надана відповідь не у повному обсязі, згідно з пп.20.1.8 ст.20 Податкового кодексу України досліджувати первинні документи податковий орган вправі виключно під час проведення перевірки, у зв'язку з чим наказ про призначення перевірки був виданий, а перевірка здійснена відповідно до норм чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі наказу начальника Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 1339 від 15.11.2012р. співробітниками Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПК Індустрія» в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Інтехліс» (код ЄДРПОУ 35245557) за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. та подальшої їх реалізації.

За результатами перевірки складено акт № 2980/22-417/37363627 від 03.12.2012р., за висновками якого наявні порушення платником податків: п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України - встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ПК Індустрія» і ТОВ «Інтехліс» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. в частині відображення у складі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сум доходів, пов'язаних з реалізацією товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Інтехліс», на загальну суму 329 816,13 гривень, у тому числі: за І квартал 2012р. - на суму 329 816,13 гривень; п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України - встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ПК Індустрія» і ТОВ «Інтехліс» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. у частині відображення у складі податкового зобов'язання з ПДВ сум податку у загальному розмірі 65 963,23 гривень, у тому числі: за січень 2012р. - у розмірі 65 963,23 гривень; у складі податкового кредиту з ПДВ сум податку у загальному розмірі 63 961,67 гривень, у тому числі: за січень 2012р. - у розмірі 63 961,67 гривень, що спричинило донарахування з ПДВ на суму 146,85 гривень, у тому числі: за січень 2012р. - 146,85 гривень.

На підставі акту перевірки Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082242 від 17.12.2012р., згідно з яким платнику податків донараховано суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 183,56 гривень, у тому числі 146,85 гривень - за основним платежем, 36,71 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що підставою для висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС визначено наявність ознак безтоварності господарських операцій між ТОВ «ПК Індустрія» і ТОВ «Інтехліс» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., зокрема, дані правочини кваліфіковані відповідачем як такі, що не мали реального товарного характеру, через недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних та наявність акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 394/22-207/35245557 від 22.06.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтехліс» (код ЄДРПОУ 35245557) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків і зборів за грудень 2011 року, січень 2012 року».

Між ТОВ «Інтехліс» і ТОВ «ПК Індустрія» був укладений договір поставки № 010301/ПК від 01.03.2011р., відповідно до умов якого ТОВ «Інтехліс» зобов'язувався передати у власність позивача підшипники, ремені, запчастини та інші товари непродовольчої групи партіями у строки, асортименті, кількості і за цінами, вказаними у видаткових накладних або специфікаціях, а позивач прийняти і оплатити товари в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з видатковими накладними № 12005 від 12.01.2012р., № 27005 від 27.01.2012р., № 31011 від 31.01.2012р. ТОВ «Інтехліс» були передані, а ТОВ «ПК Індустрія» прийняті товари на суми 284 323,84 гривень, 92 280,73 гривень та 7 165,46 гривень відповідно.

Факти здійснення господарських операцій підтверджені податковими накладними № 12005 від 12.01.2012р. на суму 284 323,84 гривень; № 27005 від 27.01.2012р. на суму 92 280,73 гривень; № 31011 від 31.01.2012р. на суму 7 165,46 гривень, товарно-транспортними накладними № 12005 від 12.01.2012р. на суму 284 323,84 гривень; № 27005 від 27.01.2012р. на суму 92 280,73 гривень; № 31011 від 31.01.2012р. на суму 7 165,46 гривень; договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/01 від 01.02.2011р., укладеним між ТОВ «ПК Індустрія» і ФОП ОСОБА_3, витягом з журналу реєстрації довіреностей. (а.с. 134-157 т1, 129-132 т.3)

Згідно з випискою обслуговуючого банку станом на 14.02.2013р. оплата за придбані товари здійснена позивачем у сумі 315000,00 грн., на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтехліс». (а.с 25 т.3)

Матеріали справи містять договір оренди складського приміщення № 2 від 01.02.2011р., укладений між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) і ТОВ «ПК Індустрія» (орендар). У складському обліку ТОВ «ПК Індустрія» операції з придбання та руху товарів відображені в обігово-сальдових відомостях по рахунку 281 в розрізі товарно-матеріальних цінностей за січень 2012р.; по рахунку 631 в розрізі розрахунків з ТОВ «Інтехліс» за січень 2012р.; по рахунку 361 в розрізі контрагентів, яким у подальшому реалізовані придбані товари за січень 2012р.; по рахунку 702 дохід від реалізації товарів за січень 2012р.; по рахунку 702 собівартість реалізованих товарів за січень 2012р., які містять відомості про надходження, зберігання, подальший рух та залишок товарно-матеріальних цінностей, що надійшли від ТОВ «Інтехліс».

Оприбутковані товарно-матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, що також підтверджено долученими до матеріалів справи договорами про подальший продаж товарів, видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, податковими накладними, даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних до податкової звітності з ПДВ ТОВ «ПК Індустрія» за січень 2012р., включаючи додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстром договорів та накладних щодо подальшої реалізації товару. (а.с. 133-211 т. 3, 58-70 т.2)

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідженням первинних документів, наданих до суду позивачем, встановлено їх відповідність зазначеним вимогам законодавства.

При цьому при оцінці доводів відповідача про окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних суд бере до уваги наступне.

Згідно з п.3.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, договір про перевезення вантажів може укладатися перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.

Між ТОВ «ПК Індустрія» і ФОП ОСОБА_3 укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/01 від 01.02.2011р., згідно умов якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язався здійснити організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, коли ініціатором таких поставок є ТОВ «ПК Індустрія».

Як вбачається зі змісту товарно-транспортних накладних № 12005 від 12.01.2012р., № 27005 від 27.01.2012р., № 31011 від 31.01.2012р., при здійсненні господарських операцій замовником перевезень виступав ФОП ОСОБА_3

Виходячи з п.11.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник перевезень.

В силу ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що при здійсненні господарських операцій з перевезення товарно-матеріальних цінностей документування операцій за участю перевізника, а також контроль за правильністю такого документального оформлення, виконувала особа - посередник ФОП ОСОБА_3 відповідно до взятих на себе зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/01 від 01.02.2011р. Факт надання послуг за вказаним договором підтверджується актом прийому - здачі робіт від 31.01.2012р.

Одночасно в силу ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Суд зауважує, що надані позивачем товарно-транспортні накладні містять усі обов'язкові реквізити, необхідні для надання первинному документу юридичної сили та доказовості, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що матеріали справи містять докази на підтвердження реальності правочинів платника податків, суд зазначає, що посилання відповідача на окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не спростовують факту вчинення господарських операцій, а відтак, зважаючи на вимогу щодо оцінки доказів у їх сукупності, лише з цих підстав не можуть доводити припущення про безтоварність операцій.

Виходячи з п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

В силу п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні № 12005 від 12.01.2012р., № 27005 від 27.01.2012р., № 31011 від 31.01.2012р. складені контрагентом позивача як зареєстрованим платником ПДВ, містять усі обов'язкові відомості, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Посилання відповідача на наявність акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 394/22-207/35245557 від 22.06.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтехліс» (код ЄДРПОУ 35245557) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків і зборів за грудень 2011 року, січень 2012 року» суд не приймає з огляду на наступне.

Згідно з п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.п.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи викладене, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість контролюючого органу робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

При цьому, як вбачається зі змісту акту Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 2980/22-417/37363627 від 03.12.2012р. та акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 394/22-207/35245557 від 22.06.2012р. ТОВ «Інтехліс» документи по взаємовідносинам з контрагентами не надані, а тому їх дослідження не проводилось.

З огляду на викладене суд зауважує, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відсутність же у розпорядженні податкового органу первинних документів унеможливлює проведення зустрічної звірки, так само як і виключає правомірність використання інформації акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 394/22-207/35245557 від 22.06.2012р. при перевірці позивача, а тому не може бути визнане обґрунтованим для застосування податковим органом з огляду на приписи ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; п.21.1.1, п.21.1.4 статті 21 Податкового кодексу України, в силу яких посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином формування податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ здійснено відповідно до ст. 187 та п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

В частині вимог про визнання протиправними наказу про призначення перевірки та дій з проведення перевірки судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була проведена суб'єктом владних повноважень на реалізацію наказу начальника Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 1434 від 03.12.2012р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПК Індустрія» (код ЄДРПОУ 37363627) з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ВЛ-ТЕО» (код ЄДРПОУ 24790403) за період: жовтень 2011р. - січень 2012р., з ТОВ «Електродизель» (код ЄДРПОУ 32949132) за період: лютий 2012р., з ТОВ «Альфа-Мед-2006» (код ЄДРПОУ 34631561) за період: червень 2012р.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень визначив пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст..75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, а фактичною підставою є з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах) результатів операцій по господарських відносинах з підприємствами.

Призначенню відповідачем вказаної позапланової перевірки передували адресовані позивачу запити податкового органу за вих. № 5729/10/15-34 від 13.08.2012р. про надання інформації та її документального підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ «Альфа-Мед-2006» за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р.; за вих. № 7584/10/15-34 від 13.08.2012р. про надання інформації та її документального підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ «Електродизель» за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. і з ТОВ «ВЛ-ТЕО» за період: жовтень 2011р. - лютий 2012р.

У вказаних запитах відповідач повідомляв, що в результаті аналізу наявної податкової інформації, отриманої у визначеному законом порядку, встановлено фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «Альфа-Мед-2006» за червень 2012р., з ТОВ «Електродизель» за лютий 2012р., з ТОВ «ВЛ-ТЕО» за період: жовтень 2011р. - лютий 2012р., і просив надати податковому органу пояснення та їх документальне підтвердження (копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському і податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах платника податків з переліченими контрагентами за вказані періоди за переліком питань, що містилися у запитах.

Згідно з п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010р., суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

23.08.2012р. позивачем листами за вих. № 2308001 від 23.08.2012р., за вих. № 2308003 від 23.08.2012р. податковому органу були надані запитувані ним відомості, а саме: дані про угоди, укладені між ТОВ «Альфа-Мед-2006» і ТОВ «ПК Індустрія», ТОВ «Електродизель» і ТОВ «ПК Індустрія», ТОВ «ВЛ-ТЕО» і ТОВ «ПК Індустрія»; інформацію про фактичну та юридичну адресу позивача; дані про наявність орендованих приміщень на підставі договору з ФОП ОСОБА_4 та копію договору; пояснення про транспортування товарно-матеріальних цінностей із зазначенням контрагентів, їх податкових номерів (ТОВ «Транспортна компанія САТ», ТОВ «Делівері», ТОВ «Нова-пошта», ФОП ОСОБА_3) та наявність договорів на транспортно-експедиційне обслуговування; пояснення про сальдо розрахунків з ТОВ «Альфа-Мед-2006» станом на 30.06.2012р. та на дату надання пояснень, з ТОВ «Електродизель» станом на 29.02.2012р. та на дату надання пояснень, з ТОВ «ВЛ-ТЕО» станом на 31.01.2012р. та на дату надання пояснень; пояснення щодо вчинених господарських операцій з ТОВ «Альфа-Мед-2006», ТОВ «Електродизель», ТОВ «ВЛ-ТЕО» та про джерела збуту ТМЦ, отриманих від даних контрагентів, викладені шляхом відсилання до наявної у податкового органу інформації, що надається періодично, а саме - податкової звітності позивача з ПДВ за відповідні звітні періоди, у тому числі, до Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Реєстрів отриманих і виданих податкових накладних, що повною мірою відтворюють дані про здійснені операції. До вказаних листів були долучені засвідчені копії запитуваної відповідачем документації, про що безпосередньо зазначено у заключній частині кожної з відповідей платника податків, а саме: копії договорів, укладених між ТОВ «Альфа-Мед-2006» і ТОВ «ПК Індустрія», ТОВ «Електродизель» і ТОВ «ПК Індустрія», ТОВ «ВЛ-ТЕО» і ТОВ «ПК Індустрія»; копії документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з цими контрагентами - видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних; копії документів, що свідчать про стан розрахунків між підприємствами - платіжних доручень; копії оборотних відомостей по рахунках бухгалтерського обліку: 361, 631, 685, 31, 341; копії господарських договорів та первинних документів по взаємовідносинах з перевізниками та ін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, а також дій з проведення вказаної перевірки на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Виходячи з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

Аналізуючи положення пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий орган є органом державної влади та, відповідно, його діяльність має підпорядковуватися наведеній нормі Конституції та аналогічним вимогам п.21.1.1, п.21.1.4 статті 21 Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту ненадання позивачем до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманих запитів.

Доказів того, що позивач не надав відповіді на будь-який запит податкового органу, відповідач суду не надав. З матеріалів справи вбачається, що на запити податкового органу позивачем надавались відповіді з додаванням необхідних документів за вих. № 2308001 від 23.08.2012р., за вих. № 2308003 від 23.08.2012р.

Посилання відповідача на неповноту наданої позивачем інформації відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки неповнота відповіді на запит не є підставою для проведення перевірки - такою підставою законодавець визначає лише факт ненадання відповіді.

Критерієм відповіді платника податків є зв'язок змісту відповіді з предметом письмового запиту. Отже, отримавши запит від податкового органу платнику податків слід надавати пояснення щодо тих операцій, про які йдеться у запиті, конкретизувати їх. Сам зміст відповіді, яка не влаштовує податковий орган, чи його неповнота, що існує на думку податкового органу, не повинно розцінюватися як невиконання платником податків вимоги закону та, відповідно, бути підставою для проведення позапланової перевірки, адже у законі йдеться саме про ненадання пояснень та документальних підтверджень. Таким чином, незгода податкового органу зі змістом пояснень платника податків сама по собі не може бути підставою для проведення позапланової перевірки. Так само документи, що надаються платником разом із письмовими поясненнями, також повинні мати предметний зв'язок із запитом податкового органу та відповіддю платника податків. Незгода податкового органу зі змістом таких документів чи їх обсягом також не може бути підставою для проведення позапланової перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що запити Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 5729/10/15-34 від 13.08.2012р., № 7584/10/15-34 від 13.08.2012р. в порушення вимог абз.2 п.73.3 ст.73 ПК України, п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року не містять вказівки на підстави надсилання такого запиту, передбачених абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України.

Крім того, чинне податкове законодавство взагалі не містить вказівки на можливість надсилання органами податкової служби інформаційних письмових запитів з підстав з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах) результатів операцій по господарських відносинах з підприємствами.

Згідно з абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України в разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому нього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Отже відсутність у письмовому запиті Відповідача вказівки на одну із підстав передбачену абз.3 гі.73.3 ст.73 ПК України для його надсилання, не створює обов'язку у позивача щодо надання витребуваних податковим органом копій документів.

З урахуванням того, що Позивач був звільнений у відповідності до абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України від надання відповіді на запити Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 5729/10/15-34 від 13.08.2012р., № 7584/10/15-34 від 13.08.2012р. у зв'язку із складенням їх з порушенням абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України, то в податкового органу була відсутня одна із обов'язкових обставин для проведення позапланової перевірки передбачена пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 - ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, зважаючи на викладене, суд доходить висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, і вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у частині вимог про визнання протиправним наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, адже такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним, а також у частині вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, адже така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

Розглядаючи даний спір, суд керується також положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі №9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності прийнятих ним рішень. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ПК Індустрія» документально та нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним наказу та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000082242 від 17.12.2012р.

Визнати протиправним наказ Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 1434 від 03.12.12 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія" (код ЄДРПОУ 37363627).

Визнати протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія" на підставі якої складено акт від 17.12.2012 № 3143/22-104/37363627 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Індустрія" (61052, м. Харків пров. Сімферопольский 6, літ. "Д-1" код ЄДРПОУ 37363627) судові витрати у розмірі 181,30 грн. (сто вісімдесят одна грн. 30 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 березня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.