Рішення

від 28.02.2013 по справі 906/225/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2013 р. Справа № 906/225/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Саух Ю. О. дов. №283 від 15.02.2013р.;

від відповідача: Довгалюк В. В. - засновник;

прокурор: Тітова М. В. посв. №008885 від 12.10.2012р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир) Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Приватного підприємства юридично-охоронного Агентства "Дума" (м.Житомир)

про стягнення 6000,00грн.

Прокурором м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради пред'явлено позов про стягнення з відповідача 6000,00грн. заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором оренди нерухомого майна №1169 від 22.10.2010р., в частині сплати позивачу орендної плати у встановлений договором строк.

27.02.2013р. представник відповідача подав суду відзив за вх. №3264 (вих. №26/02-13 від 26.02.2013р.) на позовну заяву в якій повідомив суд, що на дату складання позовної заяви заборгував 3000,00грн. за оренду приміщення. Сума заборгованості була погашена 19.02.2013р. і на вказану дату відсутня.

Прокурор та представник позивача 2 в судовому засіданні 28.02.2013р. підтвердили факт сплати відповідачем заборгованості.

Представник Житомирської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 18.02.2013р. не виконав, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

В судовому засіданні 28.02.2013р. представник відповідача заперечив щодо позовних вимог на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №763 від 14.10.2010р., 22.10.2010р. між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради - орендодавець (другий позивач у справі) та Приватним підприємством юридично-охоронним Агентством "Дума" - орендар (відповідач у справі) укладений договір оренди нерухомого майна за №1169 (а.с. 13-16).

Відповідно до укладеного між другим позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна, позивач 2 передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежилі вбудовані приміщення під офіс, за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 9 вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 91896,46грн. без ПДВ станом на 28.02.2007р., що знаходяться на балансі КВЖРЕП №3 загальною площею 34 кв. м з орендною платою у розмірі 59 грн. 47 коп. за 1 кв.м., без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

В пункті 8.1 вищезазначеного договору сторони встановили, що даний договір діє з 22.10.2010р. по 22.10.2011р.

В пункті 8.2 вищезазначеного договору сторони погодили, що зміна або розірвання даного договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вноситься, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору та від виконання договору та від внесення змін не допускається.

Відповідно до п. 6.15 договору оренди, у разі припинення даного договору відповідач зобов'язаний повернути другому позивачу в 15-денний термін орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Згідно п. 2.3 договору оренди, приміщення вважається повернутим другому позивачу з моменту підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2013р. відповідач повернув позивачу 2 орендоване майно, про що свідчить акт приймання-передачі приміщення, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 26).

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності.

В пункті 3.3 договору оренди нерухомого майна сторони встановили, що орендна плата по цьому договору становить 2021,98грн. без ПДВ у місяць і вноситься відповідачем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Крім того, п. 3.9 договору встановлено, що на випадок закінчення дії даного договору орендна плата сплачується відповідачем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом прийому - передачі.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед другим позивачем в сумі 6000,00грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2013р., тобто до пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 13.02.2013р. за вх.№225/13-г), відповідач перерахував позивачу 3000,00грн. боргу.

Крім того, 19.02.2013р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 13.02.2013р. за вх.№225/13-г), відповідач перерахував позивачу 3000,00грн. боргу.

Факт сплати відповідачем заборгованості в сумі 6000,00грн. не заперечувався прокурором та представником позивача 2 в судовому засіданні 28.02.2013р.

Отже, станом на день розгляду справи 28.02.2013р. заборгованість відповідача відсутня.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач заперечив щодо позовних вимог (відзив на позовну заяву (а.с. 31).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає в частині стягнення 3000,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 3000,00грн. заборгованості в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1.1, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 3000,00грн. заборгованості провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

2. В частині стягнення 3000,00грн. заборгованості в позові відмовити.

3. Стягнути з Приватного підприємства юридично-охоронного Агентства "Дума", 10009, м.Житомир, проїзд Ю.Кондратюка, 3, кв. 43, ідентифікаційний код 25304221 в дохід Державного бюджету України - 860,25грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.03.13

Суддя Шніт А.В.

1-в справу;

2-позивачу 1 (рек. з повід.).