Рішення

від 26.02.2013 по справі 914/132/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13 Справа№ 914/132/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалІО», м. Львів

до відповідача: Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс», м. Львів

про стягнення 159 476грн. 81коп.

Суддя : Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача : Чорнейко О.І.

від відповідача : не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» до Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлекс» про стягнення 149 429грн. 19коп. основної заборгованості та 10 047грн. 62коп. пені, індексу інфляції, 3% річних.

Ухвалою суду від 11.01.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.01.2013р. В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, узвалою суду від 29.01.2013р. відкладено розгляд справи на 26.02.2013р.

В судовому засіданні 26.02.2013р. представник позивача подав суду уточнення позовних вимог б/н та дати ( зареєстроване канцелярією суду 26.02.2013р. за № 5421/13 як додаток до клопотання), відповідно до якого в зв'язку з часткою сплатою 04.02.2013р. відповідачем суми основного боргу в розмірі 80000грн. 00коп. просить суд стягнути з відповідача 69429грн. 19коп. основного боргу, 5526грн. 56коп. пені, 1105грн. 31коп. пені та 138грн. 85коп. інфляційних втрат.

Відповідач в судові засідання явку повноважного представника не забезпечив, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження у справі від 11.01.2013р. повернуті поштовим відділенням з поміткою „за закінченням терміну зберігання".

Вказані поштова конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79044, м.Львів, вул.Квітнева, 3, кв.37.

На вимогу ухвали суду від 29.01.2013р. позивачем 26.02.2013р. подано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого відповідно до статті 20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" станом на 25.02.2013р., відповідно до якої місцезнаходженням Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлекс" є: 79044, м.Львів, Франківський р-н, вул.Квітнева, буд.3, кв.37. Докази вручення (повернення) ухвали суду від 29.01.2013р., надісланої за даною адресою станом на 26.02.2013р. відсутні.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 26.02.2013р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

21.06.2012р. між СП ТзОВ „Інтерфлекс" ( замовник) та ТзОВ „ГалІО" (виконавець) укладено договір підряду №10706, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов"язувався за завданням замовника виконати реконструкцію офісних приміщень ТзОВ „Інтерфлекс" з добудовою житлового будинку (зовнішні мережі каналізації) а замовник зобов"язується прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх.

Вартість робіт за вказаним договором включає відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним роботи і становить 229729грн. 36коп. ( п.2.1 договору).

21.06.2012р. між СП ТзОВ „Інтерфлекс" ( замовник) та ТзОВ „ГалІО" (виконавець) укладено договір підряду №12106, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов"язувався за завданням замовника виконати реконструкцію офісних приміщень ТзОВ „Інтерфлекс" з добудовою житлового будинку (внутрішні інженерні мережі) а замовник зобов"язується прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх.

Вартість робіт за вказаним договором включає відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним роботи і становить 1179225грн. 83коп. ( п.2.1 договору).

Остаточний розрахунок за роботи, виконані виконавцем згідно умов договору, здійснюється протягом 10-ти днів з моменту підписання сторонами останнього акту передачі- приймання робіт ( п.2.5. договорів підряду № 10706 та № 12106).

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за липень 2012 року від 31.07.2012р. виконавцем було виконано роботи із реконструкції офісних приміщень СП у формі ТзОВ „Інтерфлекс" з добудовою житлового будинку (зовнішні мережі каналізації), вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ становить 195307грн. 34коп.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за липень 2012 року від 31.07.2012р. виконавцем було виконано роботи із реконструкції офісних приміщень СП у формі ТзОВ „Інтерфлекс" з добудовою житлового будинку (внутрішні інженерні мережі), вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ становить 89121грн. 85коп.

Відповідачем здійснено часткову оплату оплату за вказаними виконаними роботами на загальну суму 135000грн. 00коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок від 04.07.2012р., від 25.07.2012р. та від 10.08.2012р.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за виконані підрядні роботи становила 149429грн. 19коп. Після звернення звернення з позовом до суду та порушення провадження у справі, відповідачем 04.02.2013р. сплачено ще 80000грн. 00коп. Таким чином, станом на час прийняття рішення основна заборгованість відповідача з врахуванням поданого суду уточнення становить 69429грн. 19коп., є обгрунтованою та тако, що підлягає задоволенню. Дане уточнення розцінюється судом як зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об"єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5.3 договорів підряду № 10706 та № 12106 передбачено, що за кожен день прострочення оплати виконаних згідно умов договору робіт (п.п. 2.3, 2.5 договору) замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової стаки НБУ, яка діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Таким чином позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача 5526грн. 56коп. пені за період з 11.08.2012р. по 25.02.2013р.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача 138грн. 85коп. інфляційних втрат та 1105грн. 31коп. 3 % річних. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню з врахуванням поданого уточнення.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 625, 837, 854, 879 ЦК України, ст.ст.193, 202, 229,230,231,343 ГК України, ст.ст.33,34,43,49,75, 82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити з врахуванням поданих уточнень.

2. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлекс", м.Львів, вул. Квітнева, 3/37 ( ідентифікаційний код 22343048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалІО", м.Львів, вул.Морозна, 31/31, пошт. адреса: м.Львів, вул.Полуботка, 21 (ідентифікаційний код 35620697) 69429грн. 19коп. основного боргу, 5526грн. 56коп. пені, 1105грн. 31коп. пені, 138грн. 85коп. інфляційних втрат та 1523грн. 99коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Видати позивачу ухвалу на повернення з державного бюджету 1665грн. 55коп. судового збору.

Суддя Гоменюк З.П.