Рішення

від 19.02.2013 по справі 5011-17/15884-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/15884-2012 19.02.13

За позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс»

Про стягнення 25 439,82 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Дацюк І.І. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося комунальне підприємство «ЖЕО-105 Голосіївського району» з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» 25 439,82 грн.

Як слідує з розрахунків позивача, фактично сума основного боргу, що ним заявлена до стягнення, становить 20 152,14 грн., на яку позивач нараховує пеню в сумі 1 481,85 грн., збитки від інфляції в сумі 1 517,25 грн. та 3% річних в сумі 806,73 грн.

Водночас, при складанні сум основного боргу, пені, збитків від інфляції та 3% річних, які позивачем заявлені до стягнення, їх сума становить 23 957,97 грн. (20 152,14 грн. + 1 481,85 грн. + 1 517,25 грн. + 806,73 грн.), що менше на 1 481,85 грн., ніж заявлена позивачем до стягнення сума (25 439,82 грн. - 23 957,97 грн.). Вказана різниця виникла внаслідок допущеної позивачем арифметичної помилки, а саме: подвійного врахування у заявленій до стягнення суми пені.

Отже, фактично позивачем до стягнення заявлено 23 957,97 грн., які складаються з основного боргу в сумі 20 152,14 грн., на яку позивач нараховує пеню в сумі 1 481,85 грн., збитки від інфляції в сумі 1 517,25 грн. та 3% річних в сумі 806,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті наданих за умовами договору про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 654 від 01.07.2003 р. у період з травня 2007 року по червень 2012 року включно комунальних послуг (відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території).

Відповідач у жодне судове засідання представників не направив, про день та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року порушено провадження у справі № 5011-17/15884-2012.

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. у відрядженні, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 04.12.2012 року справу № 5011-17/15884-2012 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року справу № 5011-17/15884-2012 прийнято до свого провадження суддею Стасюком С.В.

У зв'язку з закінченням відрядження судді Удалової О.Г., розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 18.12.2012 року справу № 5011-17/15884-2012 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року справу № 5011-17/15884-2012 прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у судовому засіданні 19.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.07.2003 року позивач (виконавець) та відповідач (споживач) уклали договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території № 654 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги водо-, теплопостачання, водовідведення у житловому приміщення загальною площею 135 кв. м. в будинку № 44-Г по вулиці Червоноармійській в м. Києві, утримувати будинок та прибудинкову територію, а відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати їх оплату та відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору відповідач несе витрати по утриманню та обслуговуванню власного приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією та ремонтом, пропорційно площі приміщень, що належать відповідачу.

Пунктом 1.4 Договору встановлений перелік послуг, надання яких є предметом Договору, а саме:

1) централізоване холодне водопостачання 1,58 грн. за 1 куб. м;

2) централізоване гаряче водопостачання 80 грн. за 1 Гкал;

3) центральне опалення 2,35 грн. за 1 кв. м.;

4) утримання будинку та прибудинкової території 1 грн. за 1 кв. м.;

5) відшкодування податку на воду 0,050835 грн. за 1 куб. м.;

6) відшкодування внутрішньобудинкових мереж 0,051 грн. за 1 кв. м.

Згідно з п. 2.1 Договору розмір місячної плати за надані послуги за встановленими цінами, тарифами та нормами на момент укладення Договору становить 199,92 грн. (з ПДВ) у тому числі: холодне водопостачання 37,92 грн., утримання будинку та прибудинкової території 162 грн.

Зі змісту п. 2.1 Договору слідує, що плата за решту комунальних послуг корегується по фактичним витратам та тарифам.

Відповідно до п. 3.3 Договору у випадку прийняття органами влади України, органами місцевого самоврядування м. Києва рішень, розпоряджень, постанов або інших нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання сторонами Договору стосовно зміни цін та тарифів, порядку розрахунків між підприємствами, організаціями установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови Договору без їх узгодження сторонами з моменту набрання чинності відповідного нормативного акту, якщо інше не передбачено даним актом.

Згідно з п. 3.4 Договору розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється згідно з річним кошторисом експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку (баланс ф. 1) за методикою, затвердженою органом самоврядування.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість за надані за Договором в період з травня 2007 року по червень 2012 року включно комунальні послуги, а саме: відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території. Загальна вартість таких послуг становить 20 152,14 грн.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності заперечень відповідача щодо обсягів, якості або вартості послуг, які позивач надав відповідачем за Договором протягом спірного періоду.

З пояснень позивача слідує, що плату за спірні послуги він розраховував відповідно до п.п. 3.3 та 3.4 Договору, що є цілком правомірним.

Згідно з п. 3.1 Договору плата за Договором вноситься відповідачем на рахунок позивача до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок відповідача своєчасно, в установлений Договором термін, оплачувати надані послуги.

У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території за Договором у період з травня 2007 року по червень 2012 року включно на загальну суму 20 152,14 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність у відповідача заборгованості за вказані послуги в сумі 20 152,14 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов'язання по оплаті комунальних послуг, суду не надав.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 20 152,14 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 481,85 грн. судом відмовлено з підстав, які були вказані вище, а саме: через те, що зазначена сума виникла внаслідок допущеної позивачем арифметичної помилки - подвійного врахування у заявленій до стягнення сумі суми пені (один раз пеня була врахована у заявленій до стягнення сумі основного боргу, а другий - визначена, як заявлена до стягнення пеня).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

В силу ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату коштів по Договору відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За таких обставин суд вважає правомірним нарахування пені з встановленого п. 3.5 Договору її розміру а саме: 0,5%.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 481,85 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1 517,25 грн. та 3% річних в сумі 806,73 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 44-Г, код 16477276) на користь комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 2, код 26385486) основний борг в сумі 20 152 (двадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 14 коп., пеню в сумі 1 481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна) грн. 85 коп., збитки від інфляції в сумі 1 517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 25 коп., 3% річних в сумі 806 (вісімсот шість) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 75 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 28.02.2013 року

Суддя О.Г. Удалова