Постанова

від 20.02.2013 по справі 2а/1570/8517/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р.Справа № 2а/1570/8517/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський Олійний Термінал» (далі за текстом - ТОВ «Іллічівський Олійний Термінал») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у м. Іллічівську) про визнання протиправними дій щодо складання податкових повідомлень-рішень від 11.04.2011 року № 0000542350 та № 0000562350 та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 року «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Іллічівський Олійний Термінал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року» щодо неправомірного здійснення позивачем нарахування амортизаційних відрахувань по витратам на покриття дороги, розташованої на території Іллічівського морського торгівельного порту, які не підлягають амортизації, на загальну суму 79 751,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування станом на 31.12.2009 року на 254 039 грн., станом на 30.09.2010 року на 129 622,00 грн., а також заниження податку на додану вартість на 120 951,00 грн., у зв'язку з включенням до податкового кредиту суми податку на додану вартість від вартості робіт по заміні покриття вищезазначеної дороги.

Позивач вважає дії податкового органу щодо складення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними, а самі рішення такими, що підлягають скасуванню. При цьому зазначає, що з боку позивача при формуванні ним податкових зобов'язань та податкового кредиту за період, що перевірявся, при виконанні робіт по ремонту дороги, розташованої на території Іллічівського морського торгівельного порту відсутні порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», оскільки зазначена дорога використовується позивачем для здійснення господарської діяльності.

Крім того, позивач зазначив, що під час винесення податкового повідомлення-рішення № 0000562350 від 11.04.2011 року податковий орган фактично двічі нарахував податкове зобов'язання з податку на прибуток за одне й те ж правопорушення, оскільки вже раніше на підставі акту камеральної перевірки № 478/1501 від 25.02.2010 року податковим повідомленням рішенням №0000301501 від 25.02.2011 року було донараховано позивачу суму податку на прибуток у розмірі 161 058,00 грн. за основним платежем та 8 055,00 грн. штрафних санкцій.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Іллічівський олійний термінал» звернулось з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов ТОВ «Іллічівський олійний термінал». Апелянт вказує на те, що оскаржувана постанова є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ «Іллічівський олійний термінал» було зареєстровано 29.03.2006 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, код ЄДРПОУ 34169580. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у м. Іллічівську.

У період з 28.02.2011 року по 21.03.2011 року на підставі направлень на перевірку від 25.02.2011 року № 01-045/137 та від 15.03.2011 року № 01-045/185, наказу про продовження терміну перевірки № 195 від 14.03.2011 року фахівцями ДПА в Одеській області та посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Іллічівський олійний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань ТОВ «Іллічівський олійний термінал» встановлено їх завищення на загальну суму 79 751 грн., у тому числі за: 1 квартал 2009 року на 12 095,00 грн., 2 квартал 2009 року на 11 853,00 грн., 3 квартал2009 року на 11 616,00 грн., 4 квартал 2009 року на 11 383,00 грн., 1 квартал 2010 року на 11 156,00 грн., 2 квартал 2010 року на 10 933,00 грн., 3 квартал 2010 року на 10 715,00 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено завищення підприємством валових витрат за 2009 рік на суму 207 092, 00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 484 088,00 грн.; за півріччя 2009 року на суму 96 818,00 грн., за 3 квартали 2010 року на суму 96 818,00 грн. З урахуванням зазначених порушень податковий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» від'ємного значення об'єкту оподаткування станом на 31.12.2009 року на 254 039,00 грн. та станом на 30.09.2010 року на 129 622,00 гривень.

Було встановлено також завищення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, у розмірі 120 951,00 грн., у тому числі у: вересні 2008 року на 38 073,00 грн., жовтні 2008 року на 42 978,00 грн., листопаді 2008 року на 39 900,00 грн., у зв'язку з тим, що підприємством в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбаних у ТОВ «Агропромстройкомплекс Люкс» плит дорожніх 3X2X0,20 б/у 2 категорії та виконаних ПП «Плавбудзагін» робіт по ремонту покриття доріг та площадок, які за даними перевірки не рахуються у складі основних фондів підприємства та ним не орендуються.

За результатами перевірки було складено акт № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000562350, яким ТОВ «Іллічівський олійний термінал» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік у розмірі 254039,00 грн. та за 3 квартали 2010 року у розмірі 129 622,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000542350 про визначення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 120 951,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у розмірі 30 238,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до державної податкової адміністрації в Одеській області.

За результатами розгляду скарги ТОВ «ЮТ» державною податковою адміністрацією в Одеській області прийнято рішення № 23679/10/25-0007 від 07.07.2011 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 11.04.2011 року №0000542350 та №0000562350 залишено без змін, а скаргу позивача в цій частині без задоволення.

ТОВ «Іллічівський олійний термінал» знову було подано скаргу до ДПА України, за результатами розгляду якої прийнято рішення №2665/6/10-2115 від 29.09.2011 року про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 11.04.2011 року №0000542350, №0000562350 та рішення ДПА в Одеській області №23679/10/25-0007 від 07.07.2011 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись з рішеннями податкових органів ТОВ «Іллічівський олійний термінал» звернулось із даним позовом до Одеського окружного адміністративного суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції неправильним і таким, що не відповідає вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з акту перевірки № 679/23-0301/34169580 від 28.03.2011 р. ТОВ «Іллічівський олійний термінал» в порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» у періоді, що перевірявся, неправомірно здійснювало нарахування амортизаційних нарахувань по витратам, які не підлягають амортизації. Так, у грудні 2008 року підприємством включено до складу основних фондів з відповідним подальшим нарахуванням з 1 кварталу 2009 року амортизаційних відрахувань суму 405 255,00 грн. вартості робіт по заміні покриття доріг та площадок загальною площею 1401 кв.м. (розібрання старого покриття, підготовка постелі під дорожнє покриття, укладання залізничних плит, заливка примикання плит бітумом, облаштування монолітного залізобетону) на об'єкті «Заміна покриття доріг та площадок», розташованих на території Іллічівського морського торгівельного порту. Підприємством також включено до складу основних фондів суму 199500,00 грн. вартості придбаних дорожніх плит 3X2X0,20 б/у 2 категорії. При цьому документального підтвердження наявності у складі основних фондів підприємства станом на 01.10.2007 року чи придбання у наступних періодах таких об'єктів, як основних фондів, а також оренди вказаних об'єктів, використання вищевказаних дорожніх плит на ремонт та/чи поліпшення основних фондів, які рахуються на обліку чи орендовані ТОВ «Іллічівський олійний термінал», до перевірки не надано.

Внаслідок зазначеного відповідач зазначив, що позивачем було завищено амортизаційні відрахування на загальну суму 79 751 грн., у тому числі за: 1 квартал 2009 року - на 12 095,00 грн., 2 квартал 2009 року - на 11 853,00 грн., 3 квартал 2009 року - на 11 616,00 грн., 4 квартал 2009 року - на 11 383,00 грн., 1 квартал 2010 року - на 11 156,00 грн., 2 квартал 2010 року - на 10 933,00 грн., 3 квартал 2010 року - на 10 715,00 грн.

У зв'язку з викладеним податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Іллічівський олійний термінал» неправомірно було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 року суми ПДВ по операціям з придбання у ТОВ «Агропромстройкомплекс Люкс» плит дорожніх 3X2X0,20 б/у 2 категорії та по операціям зі сплати вартості робіт по заміні покриття доріг від контрагента ПП «Плавбудзагін», що призвело до завищення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 120 951,00 грн., у тому числі: у вересні 2008 року - на 38 073,00 грн., жовтні 2008 року - на 42 978,00 грн., листопаді 2008 року - на 39 900,00 грн.

Як було встановлено, між ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та компанією «ULT UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA» (Швейцарія) було укладено договір оренди №1-А від 01.06.2006 року, згідно якого орендодавець передав належне йому на праві власності, а орендар прийняв в орендне користування наступне майно: будівлю насосного автозливу загальною площею 31.1 кв.м, будівлю пункту зливу-наливу загальною площею 216,00 кв.м, двоповерхову будівлю вагової загальною площею 57,3 кв.м, ваги вагонні електромеханічні, будівлю пунктів управління загальною площею 35.6 кв.м, будівлю пунктів управління резервуарами № 7, № 8 та № 9, споруди насосної загальною площею 32,5 кв.м, допоміжну будівлю загальною площею 32,5 кв.м, допоміжна будівлю загальною площею 66,9 кв.м, резервуари для зберігання олії № 7, № 8, № 9 ємністю по 3000 куб. м кожний, трубопровід, залізничний путь.

Пунктом 5.3 зазначеного договору передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно здійснювати за свій рахунок поточний ремонт об'єкта оренди та сплачувати експлуатаційні витрати, які необхідні для функціонування об'єкта оренди.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.06.2006 р. за договором оренди № 1-А від 01.06.2006 року зазначений об'єкт оренди був переданий в користування ТОВ «Іллічівський олійний термінал».

Згідно додаткових угод до договору оренди № 1 від 01.12.2007 року, № 2 від 11.04.2008 року, № 3 від 11.04.2008 року сторонами було включено до об'єкту оренди: резервуар для зберігання олії № 10, резервуар для зберігання олії №11, приміщення пункту управління резервуара № 10, приміщення пункту управління резервуара №11, резервуари для зберігання олії №№ 12-21, трубопровід, будівлю проміжного пункту управління, пункт управління електроприводами засувів, маслоловушку, підпірну стінку, приміщення продуктивної насосної з технологічним обладнанням, споруду залізничної двосторонньої естакади, інженерні споруди.

Для здійснення ремонтних робіт на об'єкті «Заміна покриття доріг та площадок» (дорога, яка прилягає до об'єкту оренди за договором оренди № 1-А від 01.06.2006 року), розташованому на території Іллічівського морського торгового порту ТОВ «Іллічівський олійний термінал» було укладено наступні договори.

01.09.2008 року між ТОВ «Іллічівський олійний термінал» (замовник) та ПП «Плавбудзагін» (підрядник) укладено договір підряду на «Покриття доріг та площадок» № 1/9, за яким підрядник зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Заміна покриття доріг та площадок» на території Іллічівського морського торгового порту.

Факт отримання ТОВ «Іллічівський олійний термінал» зазначених послуг та сплати відповідних грошових коштів, у тому числі і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими накладними № 57 від 15.09.2008 року, № 54 від 03.09.2008 року, № 67 від 30.10.2008 року, відображених у реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, актом приймання виконаних підрядних робіт № 19 від 30.10.2008 року, вартість виконаних робіт за яким склала 486 306,00 грн., у тому числі ПДВ 81 051,00 грн., випискою АБ «Південний» руху коштів по рахунку ТОВ «Іллічівський олійний термінал». Крім того, цей факт не оспорюється представником відповідача.

15.08.2008 року між ТОВ «Іллічівський олійний термінал» (покупець) та ТОВ «Агропромстройкомплекс Люкс» (продавець) укладено договір постачання № 150801, за яким постачальник зобов'язувався передати плити шляхові, а покупець прийняти та оплатити товар.

Факт отримання ТОВ «Іллічівський олійний термінал» зазначеного товару та сплати відповідних грошових коштів, у тому числі і сум ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами податковими накладними № 33 від 23.09.2008 року з урахуванням розрахунку коригування, № 37 від 25.09.2008 року, № 36 від 23.09.2008 року, відображених в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, видатковою накладною № 54 від 23.09.2008 року, випискою АБ «Південний» стосовно руху коштів по рахунку ТОВ «Іллічівський олійний термінал». Ці обставини також не оспорюються відповідачем.

За наслідками виконання зазначених договорів ТОВ «Іллічівський олійний термінал» включило до податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 року суму ПДВ у розмірі 120 951,00 грн., у тому числі: у вересні 2008 року 38 073,00 грн., жовтні 2008 року 42 978,00 грн., у листопаді 2008 року 39 900,00 грн.

Також, ТОВ «Іллічівський олійний термінал» у деклараціях з податку на прибуток за 1, 2, 3 квартали 2009 року та 2009 рік, 1, 2 3 квартали 2010 року було включено до суми амортизаційних відрахувань по витратам з вартості підрядних робіт за договором підряду від 01.09.2008 року № 1/9 та з вартості придбаних плит дорожніх за договором постачання від 15.08.2008 року № 150801 на загальну суму 79 751 грн., у тому числі за: 1 квартал 2009 року - 12 095,00 грн., 2 квартал 2009 року - 11 853,00 грн., 3 квартал 2009 року - 11 616,00 грн., 4 квартал 2009 року - 11 383,00 грн., 1 квартал 2010 року - 11 156,00 грн., 2 квартал 2010 року - 10 933,00 грн., 3 квартал 2010 року - 10 715,00 грн.

Апелянт посилається на те, що ТОВ «Іллічівський олійний термінал» здійснює виробничу діяльність за допомогою орендованих виробничих потужностей на підставі договору оренди майна та обладнання № 1-А від 01.06.2006 року, укладеного з компанією «ULT UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA» (Швейцарія) та додаткових угод до нього.

Майно та обладнання, яке орендується позивачем, є сучасним терміналом для надання комплексу послуг з перевалки вантажу, який складається з будівель загальною площею 5 292 кв.м, а також доріг загальною площею 1101 кв.м, що розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні власника. При цьому згідно умов договору оренди позивач повинен підтримувати термінал в належному стані, своєчасно проводити за свій рахунок поточний ремонт об'єкту оренди.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи дійшов висновку, що спірна дорога до об'єкту оренди підприємства не увійшла, а наявність в технічному паспорті схематичного зазначення дороги не свідчить про передачу цієї дороги в оренду позивачу.

Проте, із вказаним висновком суду погодитися неможна з наступних підстав.

Апелянт вірно вказує на положення ст. 796 ЦК України, згідно яких одночасно з правом найму будівлі чи капітальної споруди наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначати розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Дійсно, будь-які обмеження у договорі оренди № 1-А від 01.06.2006 року стосовно оренди земельної ділянки відсутні, а згідно технічного паспорту будівель та споруд бази наливних вантажів компанії «ULT UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA» схематично зазначена дорога, яка є невід'ємною частиною об'єкту оренди.

Крім того, з п. 1 Додаткової угоди від 01.04.2009 р. до Договору оренди №1-А від 01.06.2006 р. вбачається, що орендна плата за об'єкт оренди включає плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди.

Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що сам орендований термінал складається з будівель та споруд, а також дороги, про що свідчать свідоцтва про право власності на будівлі та споруди бази наливних вантажів від 10.08.2005 р. та від 09.12.2011 р.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що спірна дорога входить до предмету оренди за Договором оренди №1-А від 01.06.2006 р. та додаткових угод до нього.

Разом з цим колегія суддів вважає правомірними дії ТОВ «Іллічівський олійний термінал» щодо включення спірної дороги до основних фондів підприємства з подальшим здійсненням амортизаційних нарахувань по витратам на її ремонт, поліпшення стану покриття та формування податкового кредиту по таким господарським операціям, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, основним видом статутної діяльності ТОВ «Іллічівський олійний термінал» є надання послуг вантажовласникам (експедиторам) з приймання, зберігання та перевалки харчових вантажів (олії соняшникової). Товариство здійснює свою господарську діяльність за допомогою орендованих виробничих потужностей, на підставі вищевказаного договору оренди майна та обладнання із компанією «ULT UNIVERSAL LIQUID TERMINAL SA».

Згідно до положень п. 3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8, 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) платником протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

У відповідності до вимог пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону амортизації підлягають витрати, зокрема, на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

При цьому, у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону) термін «основні фонди» - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним чи моральним зносом.

Таким чином, позивачем у процесі здійснення своєї господарської діяльності було закуплено дорожні плити, а також замовлено послугу щодо їх установки, з метою поліпшення своєї діяльності та з метою надання якісніших послуг перевалки харчових вантажів (олії соняшникової).

З викладеного вбачається, що позивачем правомірно, у відповідності до положень пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», придбані плити після установки було зараховано на власний баланс, на підтвердження чого була представлена відповідна бухгалтерська довідка.

Згідно до вимог пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п 6.1 ст. 6 та ст.. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, однією з головних умов формування податкового кредиту є придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто, позивач в процесі своєї господарської діяльності, здійснюючи закупку дорожніх плит, замовляючи послугу щодо їх установки з метою поліпшення своєї діяльності та надання якісніших послуг перевалки харчових вантажів (олії соняшникової) діяв в рамках Закону України «Про податок на додану вартість» та сформував податковий кредит у відповідності до законодавства.

Колегія суддів також приймає до уваги пояснення представника відповідача, яким не заперечувався факт здійснення позивачем ремонту (поліпшення) покриття доріг та площадок площею 1 401 кв.м., проте відповісти на запитання колегії суддів до якого саме виду витрат, на його думку, мав віднести ці витрати позивач, представник податкового органу не зміг.

У зв'язку з викладеним, висновок суду першої інстанції про правомірність висновків податкового органу щодо завищення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» амортизаційних відрахувань внаслідок їх нарахування по витратам з ремонту (поліпшення) покриття доріг та площадок загальною площею 1 401 кв.м., є хибним.

Стосовно посилань позивача на допущення відповідачем подвійного оподаткування, колегія суддів приходить до наступного.

Як було встановлено що сума, на яку податковим органом ТОВ «Іллічівський олійний термінал» було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік та за 3 квартали 2010 року за податковим повідомленням-рішенням № 0000562350 від 11.04.2011 року, крім вищезазначеної суми амортизаційних відрахувань, увійшли суми завищення підприємством валових витрат за 2009 рік на суму 207 092, 00 грн. за 3 квартали 2010 року на суму 96 818,00 грн.

Як вказує апелянт, у 2009 році при складанні податкової звітності з податку на прибуток позивачем було допущено математичну помилку у вигляді завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 207 092,00 грн., яку було виявлено відповідачем під час камеральної перевірки ТОВ «Іллічівський олійний термінал».

За результатами цієї перевірки відповідачем було складено акт № 478/1501 від 25.02.2010 року, яким, саме за це порушення позивачу було збільшено суму податку на прибуток на 51 773,00 грн. (207 092,00 X 25% = 51 773,00). На підставі цього акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000301501 від 25.02.2010 року про донарахування позивачу суми податку на прибуток у розмірі 161 058,00 грн., та суми штрафних санкцій у розмірі 8 055,00 грн. Позивач погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням.

Під час виїзної планової перевірки ТОВ «Іллічівський олійний термінал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року відповідачем повторно відбулася корекція від'ємного значення об'єкту оподаткування у розмірі 207 092,00 грн. шляхом складення податкового повідомлення-рішення від 11.04.2011 № 0000562350, що призвело до подвійного оподаткування підприємства.

Заперечуючи проти твердження представника позивача щодо застосування податковим органом до ТОВ «Іллічівський олійний термінал» подвійного оподаткування, представник відповідача вказував на те, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0000562350 не покладає на позивача обов'язку сплачувати суму податку на прибуток до бюджету, а лише зобов'язує позивача відкоригувати від'ємне значення об'єкту оподаткування у податковій декларації за 2009 рік на суму 254 039,00 грн. та у податковій декларації за 3 квартали 2010 року на суму 129 622,00 грн.

Суд першої інстанції погодився з розрахунком зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та дійшов висновку, що податковий орган правомірно та обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності зменшення позивачу від'ємного значення об'єкту оподаткування у податковій декларації за 2009 рік на суму 254 039,00 грн. та у податковій декларації за 3 квартали 2010 року на суму 189 622,00 грн. Також суд погодився з позицією відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року №0000562350 не покладає на позивача обов'язку сплачувати суми податку на прибуток до бюджету, а лише зобов'язує позивача відкоригувати від'ємне значення об'єкту оподаткування у податкових деклараціях на відповідні суми.

Вказаний висновок суду є невірним. В даному випадку колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на ту обставину, що необґрунтоване зменшення від'ємного значення спричиняє збільшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Якщо за підсумками перевірки встановлено завищення заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, то наступна звітна декларація, що подається платником після проведення перевірки, складається з урахуванням результатів цієї перевірки щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за відповідний звітний період шляхом віднесення до рядка 06.6 декларації скоригованої суми. У разі зменшення протягом звітного (податкового) року значення рядка 06.6 декларації платнику також необхідно подати разом з декларацією пояснення щодо зміни показників у зазначеному рядку, яке складається у довільній формі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що законодавством не передбачена можливість відкоригувати від'ємне значення об'єкту оподаткування окремо у податковій декларації за 2009 рік та у податковій декларації за 3 квартали 2010 року, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» у справі №2а-1570/8517/2011.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 11.04.2011 року № 0000542350 та № 0000562350.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.02.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький