Рішення

від 27.02.2013 по справі 17/5005/11414/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.13р. Справа № 17/5005/11414/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон", м. Севастополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан", м. Дніпропетровськ

про стягнення 187 729 грн. 29 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Драган О.Ю., довір. б/н від 26.07.12р.;

від відповідача: Скачкова В.Г., довір. № 8 від 13.01.13р.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (далі - відповідач) суму 135 664,75 грн. основного боргу, 17 343,00 грн. пені, 34 721,70 грн. 30% річних, а всього 187 729 грн. 29 коп. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за дистриб'юторським договором № 112 від 18.07.11р.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, а також просить суд в порядку ст. 49 ГПК України покласти на відповідача витрати, понесені позивачем у зв'язку з отриманням довідки про включення ТОВ "Миалан" до ЄДРПОУ, а також витрати, пов'язані з оплатою видатків на відрядження представника позивача для участі в судовому засіданні у даній справі.

Відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкції, в судовому засіданні надав акт звірки розрахунків, за змістом якого залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.01.13р. становить 125 664,75 грн.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.01.13р. до 19.02.13р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.07.2011 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (дистриб'ютором) було укладено дистриб'юторський договір № 112 (далі - Договір), згідно з умовами якого продавець на умовах, передбачених Договором, поставляє продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а дистриб'ютор здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у Договорі (п.2.2. Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Розглянувши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги з огляду на наступне.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 872 675, 72 грн., що підтверджується двохсторонніми видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які є в матеріалах справи.

Відповідно до умов п.5.4 Договору та додатку №2 до Договору, розрахунок за Договором здійснюється в безготівковій формі за умови відстрочки платежу - 45 календарних днів.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 135 664, 75 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.12р. по 09.11.12р. з підписами та відбитками печаток підприємств обох сторін (а.с.73, т.3).

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Між тим, після подання позову до суду відповідачем частково сплачено суму основного боргу, що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 1071 від 24.12.12р. про сплату основного боргу на суму 10 000,00 грн., отже ці його грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, на підставі умов п.5.3 Договору та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 17 343,00 грн. за період з 20.07.11 р. по 18.09.12 р. та, за цей же період, 30% річних в розмірі 34 721,70 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.7-36).

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування пені та 30% річних за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство» господарський суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Між тим, з приводу заявленого позивачем клопотання про стягнення з відповідача витрат, понесених ТОВ „Ексікон" у зв'язку отриманням довідки про включення ТОВ "Миалан" до ЄДРПОУ та з оплатою видатків на відрядження свого представника для участі в судовому засіданні у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Господарський суд не має передбачених законом підстав вважати судовими витратами інші видатки сторони у справі. Якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв'язку з оплатою видатків на отриманням довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ та на відрядження свого представника, то вона не позбавлена права звернутись в установленому законом порядку до іншої сторони з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи, що ціна даного позову становить 187 729,45 грн., розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем становить 3 754,58 грн. Оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 855,00 грн., суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексікон" суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 100,42 грн. (сто грн. 42 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №2997 від 13.12.2012р. про сплату судового збору в розмірі 3 855,00 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи №17/5005/11414/2012.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме приписів п. 4.12, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, оскільки провадження у справі підлягає припиненню в частині суми 10 000,00 грн. основного боргу згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексікон" суму судового збору в розмірі 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №2997 від 13.12.2012р. про сплату судового збору в розмірі 3 855,00 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи №17/5005/11414/2012.

Таким чином, загальна сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України становить суму 300,42 грн. (100,42 грн. + 200,00 грн.).

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата решти судового збору в частині задоволених позовних вимог покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миалан" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд.9, офіс 310; ЄДРПОУ 36839786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л.Толстого, буд. 11/35; ЄДРПОУ 25959784) суму 125 664,75 грн. (сто двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 75 коп.) основного боргу, 17 343,00 грн. (сімнадцять тисяч триста сорок три грн. 00 коп.) пені, 34 721,70 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять одна грн. 70 коп.) 30% річних, 3 554,58 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 58 коп.) судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі - припинити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексікон" (99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л.Толстого, буд. 11/35; ЄДРПОУ 25959784) суми судового збору в розмірі 300, 42 грн. (триста грн. 42 коп.), зарахованої на підставі платіжного доручення №2997 від 13.12.2012р. про сплату судового збору в розмірі 3 855,00 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи №17/5005/11414/2012.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 26.02.13р.