Рішення

від 28.02.2013 по справі 911/353/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2013 р. Справа № 911/353/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-СЛ»

про стягнення 6 026,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кушнір О.В. - представник за довіреністю № 21/01-13 від 21.01.2013 року;

від відповідача: не з'явились,

секретар судового засідання: Сафонова О.Г.

Обставини справи:

29.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 21-01/01 від 21.01.2013 року (вх. № 312 від 29.01.2013 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-СЛ» (далі - відповідач) про стягнення 6 026,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 01.04.2011 року, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 6 026,40 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013 року порушено провадження у справі № 911/353/13-г та призначено розгляд справи на 28.02.2013 року.

26.02.2013 року на адресу господарського суду Київської області позивач надіслав суду витребувані ухвалою від 29.01.2013 року документи із супровідним листом вих. № 21-02/01 від 21.02.2013 року (вх. № 23489).

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2013 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 28.02.2013 року представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов з документальним запереченням не надав..

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 28.02.2013 року господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

У 2011 році Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС Україна» (позивач у справі) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-СЛ» (відповідач у справі) автопослуги (послуги по перевезенню вантажів) на загальну суму 6 026,40 грн.

Даний факт підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 01.04.2011 року, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, підписи яких засвідчені печатками сторін (копія знаходиться в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 01.04.2011 року загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 6 026,40 грн. За результатами наданих послуг сторони претензій одна до одної не мають.

26.04.2012 року, у зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за надані послуги у сумі 6 026,40 грн., позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості, в якій просив здійснити погашення боргу у найкоротші терміни (докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи).

Однак, відповіді на зазначену вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-СЛ» не надійшло, зобов'язання щодо повної оплати наданих послуг на суму 6 026,40 грн. у строк та в порядку визначеному законодавством відповідачем не виконано.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про здійснення повної оплати отриманого товару відповідачем не надано.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 цього Кодексу встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (частина 2 ст. 642 ЦК України).

В силу частини 1 ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений правочин, що за своєю правовою природою має ознаки договору про надання послуг, укладеного в усній формі.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу вказаної статті вбачається, що цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК).

Для визначення строків оплати судом враховано «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 12.12.2007 року № 1149 - «далі - Нормативи пересилання».

Згідно п. 4.1.2 Нормативів пересилання, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області становить Д+3 ; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Виходячи з викладеного, враховуючи Нормативи пересилання та те, що позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості рекомендованим листом 26.04.2012 року, господарський суд дійшов висновку, що моментом пред'явлення вимоги до відповідача є 02.05.2012 року.

Отже, з урахуванням приписів ст. ст. 253, 530 Цивільного кодексу України, семиденний термін оплати для відповідача наступив у період з 03.05.2012 року по 09.05.2012 року, а з 10.05.2012 року почалося прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 6 026,40 грн.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України, про що викладено в постанові від 18.01.2011 року у справі № 15/92.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати за отримані послуги згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000024 від 01.04.2011 року у встановлений цивільним законодавством термін, жодних документів, які б свідчили про сплату вказаної заборгованості, сторонами не надано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач письмового відзиву на позов та доказів, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, не надав, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6 026,40 грн. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, не спростованою відповідачем і такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-СЛ» (07100, Київська область, м. Славутич, Будівельна база, вул. Центральна, буд. 5/1, код ЄДРПОУ 35129884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНС Україна» (09600, Київська область, Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Першотравнева, буд. 180, код ЄДРПОУ 35776846) 6 026 (шість тисяч двадцять шість) грн. 40 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 04.03.2013 року