Рішення

від 26.02.2013 по справі 918/145/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 918/145/13-г

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край"

до відповідача Госпрозрахункового заготівельно-виробничого підприємства "Меркурій"

про стягнення в сумі 16 300 грн. 00 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський край" звернулося в господарський суд з позовом до відповідача - Госпрозрахункового заготівельно-виробничого підприємства "Меркурій" про стягнення заборгованості в сумі 16 300 грн. 00 коп. заборгованості.

В судовому засіданні 14.02.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

В судове засідання 26.02.2013р. представник позивача не з'явився, проте надіслав на адресу господарського суду Рівненської області клопотання, в якому просить суд здійснити розгляд справи без його участі. Дане клопотання судом прийнято та задоволено.

Представник відповідача в судові засідання 14.02.2013р. та 26.02.2013р. не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 37, 47).

Суд вбачає, що відповідно до статті 75 ГПК України наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський край" та Госпрозрахункове заготівельно-виробниче підприємство "Меркурій" в усній формі домовились між собою про умови, за якими позивач (постачальник) зобов'язувався передати у власність відповідача (покупця) товарно-матеріальні цінності на загальну суму 120 800 грн. 00 коп..

Так, на виконання домовленості позивач здійснив на адресу відповідача поставку наступних товарно-матеріальних цінностей:

- згідно накладної на реалізацію №10/0097 від 18.10.2011р., податкової накладної №10/0097 від 18.10.2011р., довіреності б/н від 18.10.2011р. борошно пшеничне вищого та першого ґатунку в загальній кількості 22 тонни на загальну суму 61 400 грн. 00 коп. (а.с. 6-9);

- згідно накладної на реалізацію №11/0045 від 08.11.2011р., податкової накладної №11/0045 від 08.11.2011р., довіреності №186 від 08.11.2011р. борошно пшеничне вищого та першого ґатунку в загальній кількості 22 тонни на загальну суму 59 400 грн. 00 коп. (а.с. 10-11).

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов домовленості, частково розрахувався за поставлений товар в сумі 104 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (а.с. 12-30).

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 16 300 грн. 00 коп..

10.01.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу щодо термінового погашення заборгованості в сумі 16 300 грн. 00 коп., до якої було долучено для підписання акт звірки розрахунків належним чином засвідчений підписом та печаткою підприємства, які були отриманні відповідачем 18.01.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31-34). Відповіді на дану вимогу відповідач не надав.

Крім того, в судовому засіданні 14.02.2013р. представник позивача вказав, що неодноразово звертався до відповідача з усними вимогами про сплату заборгованості та підписання акту звірки, проте дані звернення відповідачем були проігноровані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 300 грн. 00 коп. заборгованості стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути Госпрозрахункового заготівельного виробничого підприємства "Меркурій" (34300, Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Поштова, буд. 19, код ЄДРПОУ 30718931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край" (21100, м. Вінниця, вул. Тарногродського, буд. 44, код ЄДРПОУ 31189358) - 16 300 грн. 00 коп. заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане суддею "04" березня 2013р..

Суддя Горплюк А.М.