Рішення

від 04.03.2013 по справі 913/323/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2013 року Справа № 913/323/13-г

Провадження №9/913/323/13-г

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м. Луганськ

до Краснолуцької виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 19) , м. Вахрушеве Луганської області

про стягнення 8539 грн. 02 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Лавриненко В.С. , дов. № 66 від 01.02.13,

від відповідача - Полудницька Т.О ., дов. № 3 від 19.02.13

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач звернувся з позовом про стягнення суми інфляційних нарахувань в розмірі 680,40 грн., 3% річних - 4439,86 грн. та пені - 3418,76 грн. за договором № 1056 від 27.02.12.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 1056 від 27.02.12 про постачання електричної енергії, згідно з яким відповідач отримував електроенергію та мав здійснювати оплату за неї згідно з умовами договору.

Позивач виконував свої зобов'язання належним чином, однак відповідач не розрахувався за спожиту активну електроенергію своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості.

Судовими рішенням з відповідача стягувались відповідні суми заборгованості за певні періоди споживання електроенергії з урахуванням пені, інфляції та 3% річних.

Відповідач , Краснолуцька виправна колонія (№ 19), відзивом на позовну заяву за № 27/1316, наданим у судовому засіданні 04.03.13, визнав заборгованість у повному обсязі.

Разом з тим, клопотанням за № 27/1317 відповідач просить зменшити розмір нарахованої пені на 50%.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку .

Як вбачається з предмету позову, інтерес позивача, ТОВ "ЛЕО", полягає у стягненні з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені за порушення грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1056 від 27.02.12 про постачання електричної енергії (а.с. 14 - 22), згідно з яким відповідач отримував електроенергію та мав здійснювати оплату за неї згідно з умовами договору.

Позивач виконував свої зобов'язання належним чином, однак відповідач не розрахувався за спожиту активну електроенергію своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості:

· рішенням господарського суду Луганської області від 17.04.12 по справі № 3/5014/822/2012 з відповідача була стягнута заборгованість за спожиту у квітня, червні та листопаді 2011 року електроенергію в сумі 134297,95 грн., яка на цей час не сплачена, тому за період з 02.09.12 по 01.01.13 відповідачу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховуються 3% річних в сумі 1331,97 грн., крім того, інфляційні втрати за період з вересня по грудень 2012 року в сумі 268,46 грн.

На підставі п. 4.4.1 договору позивач нарахував пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в розмірі 3418,76 грн.

· рішенням по справі № 9/5014/1876/2011 від 24.08.12 з відповідача стягнуто заборгованість за спожиту у грудні 2011 року - січні, лютому 2012 року електроенергію в сумі 206067,14 грн., яка на цей час не сплачена, тому за період з 01.07.12 по 01.01.13 відповідачу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховуються 3% річних в сумі 3107,89 грн., крім того, інфляційні втрати за період з вересня по грудень 2012 року в сумі 411,94 грн.

Вирішуючи цей спір, суд враховує, що:

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання тощо, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт, а приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення стягнення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідних рішень, суд вважає правомірним застосування позивачем вимог ст. 625 ЦК України при подачі цього позову.

Оскільки позивачем надані необхідні докази в обґрунтування позовної вимоги, а відповідач погодився з позовом та не спростовував доводи позивача, позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені .

Представник позивача у судовому засіданні висловив заперечення проти зменшення пені.

Разом з тим, відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

· ступінь виконання зобов'язання боржником,

· майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

· не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш відповідач є нерентабельним підприємством та знаходиться у важкому фінансовому стані,

Ш відповідно до ст. 24 п. 1, 2 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу" фінансування діяльності кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України,

Ш відповідачем надані до справи відповідні фінансові документи тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає обставини, що призвели до порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань виключними та такими, що є підставою для зменшення штрафних санкцій.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір пені, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково, у т.ч. пеня - 1700,0 грн .

Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена в п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення.

Судові витрати в частині зменшення пені покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України у зв'язку з обґрунтованістю позову позивача в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Краснолуцької виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№ 19) , 94562, Луганська обл. м. Вахрушеве-2, вул. Мира, 20, код 08562772 , на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" , 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- суму інфляційних нарахувань в розмірі 680,40 грн., 3% річних - 4439,86 грн. та пені - 1700,0 грн., загалом - 6820,26 грн ., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн . на рахунок 2600518645 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 05.03.13 .

Суддя А.Г. Ворожцов