Постанова

від 13.02.2013 по справі 804/24/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. Справа № 804/24/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.

за участю:

представник позивача Мамалига З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо висновку та обґрунтування акту перевірки від 05.11.2012 № 3492/220/24601000 по нікчемності угод, укладених ТОВ «ГАНЗА» з ТОВ «Теплосервіс Плюс»;

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001022301 від 28.11.2012 на загальну суму 251877,25 грн. за платежем: податок на додану вартість (231758,00 грн. основний платіж, 38119,25 грн. - штрафні санкції), винесене Криворізькою центральною міжрайонною ДПІ Дніпропетровської області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА»;

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001012301від 28.11.2012 року на загальну суму 215306,50 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (171935,00грн. основний платіж, 43371,50грн. - штрафні санкції), винесене Криворізькою центральною міжрайонною ДПІ Дніпропетровської області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА».

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення противоправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не ґрунтуються на Законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА» (далі - ТОВ «ГАНЗА») зареєстроване за №12271200000003186 від 26.02.1997 року та відповідно до Статуту товариства та довідки з єдиного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) здійснює такі види діяльності: неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

ТОВ «ГАНЗА» відповідно до чинного законодавства України зареєстровано платником ПДВ, про що Відповідачем, 03.07.1997року видане відповідне свідоцтво №200024370 та присвоєний індивідуальний податковий номер 246010004862.

Відповідно до направлень від 09.10.2012 № 289, 290, 293, від 11.102012 № 302, виданих Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (далі - Криворізька центральна МДПІ), плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.1 п.75.1, абз.1,2,4 п.п.75.1.2.п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI та наказу Криворізької центральної МДПІ від 28.09.2012 № 836 проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «ГАНЗА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Перевірка проводилась з 09.10.2012 по 29.10.2012. Перевірка була подовжена строком на п'ять днів згідно наказу від 22.10.2012 №1037.

Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніропетровської області Державної податкової служби (далі- Криворізька центральна МДПІ) складений Акт № 3492/220/24601000 від 05.11.2012 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідаоьністю «ГАНЗА» (код ЄДРПОУ 24601000) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року».

Згідно Акта перевірки від 05.11.2012р. № 3492/220/24601000 встановлені порушення ТОВ «Ганза»:

1. Порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ганза» з ТОВ «Теплосервіс Плюс».

2. п.п.4.1.1, пп.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.5.1,пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3.,п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/ВР-94 (зі змінами та даювненнями), п.135.1 ст.135, пп.135.5.4, п.135.5 ст.13.5, пп.138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 171935грн, а саме за: 9 місяців 2009р. - 5431 грн., 2009 рік -(-10581 грн.); І квартал 2010р. - 27303 грн.; І півріччя 2010р. -161014 грн.; 9 місяців 2010р. - 162805 грн.; 2010 рік - 144726 грн.; І квартал 2011р. - 18387 грн.; II квартал 2011р. - (-9353) грн.; ІІ-ІІІ квартали 2011р. - (-9353) грн.; II-IV квартали 2011р. - (-9353) грн.; 1 півріччя 2012р. - 28756грн.

3. п.п.7.3.1.п.7.3, пп.7.4.1.п7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/ВР-97 (зі змінами та доповненнями), ПІ87.1 ст.187, п. 198.1,п. 198.2,п.198.3,п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 215733грн., а саме:

липень 2009 року - 1975 грн.;

листопад 2009 року - 748 грн.,

грудень 2009 року - 3 грн.,

березень 2010 року - 2000 грн.,

квітень 2010 року - 49438 грн.,

травень 2010 року - 55078 грн.,

червень 2010 року - 900 грн.,

липень 2010 року - 897 грн,

вересень 2010 року - 4303 грн.,

листопад 2010 року - 6142 грн.,

грудень 2010 року - 11964 грн.,

січень 2011 року - (-3904 грн.);

лютий 2011 року - 24477 грн.,

березень 2011 року - 262 грн.,

травень 2011 року-41779 грн.,

березень 2012 року - 4709 грн.,

травень 2012 року - (-1321) грн.,

червень 2012 року - 16283 грн.

На підставі Акту перевірки від 05.11.2012 № 3492/220/24601000 були прийняті та надіслані Позивачу наступні податкові повідомлення-рішення, які отримані ТОВ «ГАНЗА» поштою 03.12.2012:

1. №0001022301 від 28 листопада 2012 року (надалі - повідомлення-рішення по ПДВ) щодо донарахування ПДВ на суму 213758,00 гривень, штрафних санкцій на суму 38119,25 гривень, загалом на 251877,25 гривень;

2. №0001012301 від 28 листопада 2012 року (надалі - повідомлення-рішення по податку на прибуток) щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 171935,00 гривень, штрафних санкцій на суму 43371,50 гривень, загалом на 215306,50 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді TOB «ГАНЗА» мало господарські відносини з підприємством ТОВ «Теплосервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 33249256).

З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки ТОВ «Ганза» були надані наступні документи по взаємовідносинам та взаєморозрахункам підприємства з постачальником сировини та матеріалів ТОВ «Теплосервіс Плюс» (код ЄДРПОУ):

- видаткова накладна від 24.07.2009 року №24\1 на загальну суму 11850 грн., у т.ч. ПДВ - 1975 грн. (електродна целюлоза Арбоцель-750 у кількості 1 т за ціною 9875,00 грн\т);

- видаткова накладна від 01.03.2010 року №1\2 на загальну суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ - 2000 грн. (електродна целюлоза Арбоцель-750 у кількості 1 т за ціною 10000,00 грн\т);

- видаткова накладна від 14.04.2010 року №14\1 на загальну суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ - 2000 грн. (електродна целюлоза Арбоцель-750 у кількості 1 т за ціною 10000,00 грн\т);

- податкова накладна від 24.07.2009 року №24\1 на загальну суму 11850 грн., у т.ч. ПДВ - 1975 грн. ( електродна целюлоза Арбоцель-750 у кількості 1 т за ціною 9875,00 грн\т);

- податкова накладна від 01.03.2010 року №1\3 на загальну суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ - 2000 грн. ( електродна целюлоза Арбоцель-750 у кількості 1 т за ціною 10000,00 грн\т);

- податкова накладна від 14.04.2010 року №14\1 на загальну суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ - 2000 грн. (електродна целюлоза Арбоцель-750 у кількості 1 т за ціною 10000,00 грн\т).

Угода поставки для проведення перевірки надана не була.

Однак документи, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Теплосервіс Плюс» та ТОВ «Ганза», були надані частково.

На неодноразові звернення фахівців державної податкової служби до керівництва підприємства, ТОВ «Ганза» так і не було - надано транспортні документи щодо транспортування придбаних у ТОВ «Теплосервіс Плюс» матеріалів та сировини, сертифікати якості на електродну целюлозу Арбоцель750 ( при тому, що зазначений товар є сертифіцированим), нормативи зписання електродної целлюлози на виробництво електродів, заявки ТОВ «Ганза» на електроду целлюлозу, заявки підприємств на виготовлення електродів різних марок з різними властивостями.

Крім того, для проведення перевірки підприємством були надані наступні документи по взаємовідносинам та взаєморозрахункам ТОВ «Ганза» з ПП «Фірма-Ангеліна»:

- видаткова накладна від 17.05.2010 р. №38 на загальну суму 116640 грн., у т.ч. ПДВ - 19440грн. (порошок залізний ПЖВЗ ГОСТ 9849-86 у кількості 12 т за ціною 8100 грн/т);

- податкова накладна від 17.05.2010 р. №38 на загальну суму 116640 грн., у т.ч. ПДВ - 19440грн. (порошок залізний ПЖВЗ ГОСТ 9849-86 у кількості 12 т за ціною 8100 грн/т);

- товаро-транспортна накладна від 07.05.2010 р. б/н;

- видаткова накладна від 31.05.2010 р. №255 на загальну суму 116640 грн., у т.ч. ПДВ - 19440грн. (порошок залізний у кількості 12 т за ціною 8100 грн/т);

- податкова накладна від 31.05.2010 р. №38 на загальну суму 116640 грн., у т.ч. ПДВ - 19440грн. (порошок залізний ПЖВЗ ГОСТ 9849-86 у кількості 12 т за ціною 8100 грн/т);

- товаро-транспортна накладна від 31.05.2010 р. б/н;

- видаткова накладна від 10.05.2010 р. №50 на загальну суму 97188 грн., у т.ч. ПДВ - 16198грн. (фероніобій у кількості 100 кг за ціною755 грн/кг, електроди АНВМ -1 д.5 у кількісті 200 кг за ціною 27,45 грн/кг);

- податкова накладна від 10.05.2010 р. №50 на загальну суму 97188 грн., у т.ч. ПДВ - 16198грн. (фероніобій у кількості 100 кг за ціною755 грн/кг, електроди АНВМ -1 д.5 у кількісті 200 кг за ціною 27,45 грн/кг);

- товаро-транспортна накладна від 10.05.2010 р. б/н;

- видаткова накладна від 01.09.2010 р. №1503 на загальну суму 8599,20 грн., у т.ч. ПДВ - 1433,20 грн. (електродиАНВМ-1 д.5 у кількості 0,100 т за ціною 29 100 грн/т, електроди 03JI-8 д.4 у кількісті 0,02 т за ціною 39500 грн/т, електроди ОЗЛ-8 д.5 у кількості 0,02т за ціною 39500 грн\т, електроди УОНІ 13\45 д.3 у кількості 0,02 т за ціною 7800 грн\т, електроди УОНІ 13\55 д.3 у кількості 0,2 т за ціною 10600 грн\т, електроди ЦЛ-11 д.4 у кількості 0,01 т за ціною 40000 грн\т);

- податкова накладна від 01.09.2010 р. №1503 на загальну суму 8599,20 грн., у т.ч. ПДВ - 1433,20 грн. (електродиАНВМ-1 д.5 у кількості 0,100 т за ціною 29100 грн/т, електроди 03JI-8 д.4 у кількісті 0,02 т за ціною 39500 грн/т, електроди ОЗЛ-8 д.5 у кількості 0,02т за ціною 39500 грн\т, електроди УОНІ 13\45 д.3 у кількості 0,02 т за ціною 7800 грн\т, електроди УОНІ 13\55 д.З у кількості 0,2 т за ціною 10600 грн\т, електроди ЦЛ-11 д.4 у кількості 0,01 т за ціною 40000 грн\т).

У ході проведення перевірки були надані неодноразово усні запити щодо надання заявок на придбання сировини, сертифікатів заводів-виробників на всі види сировини та матеріалів, які використовуються при виготовленні електродів, нормативи зписання сировини та матеріалів у виробництво різних марок електродів, вантажні та товаро-транспортні документи на перевезення кожної партії вантажів. Письмові запити були надані 29.10.2012 року у 12-00 та у 18-00. Відповіді від підприємства станом на 05.11.2012 року не отримані. Що не було надано представником позивача й під час судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, висновки Криворізької центральної МДПІ про завищення валових витрат по придбанню електродної целюлози Арбоцель-750 у ТОВ «Теплосервіс Плюс» на суму 29875 грн. за перевіряємий період (в III кварталі 2009 р. - 9875 грн.; в І кварталі 2010р. - 10000 грн.; в ІІІ кварталі 2010р. - 10000 грн.); про завищення валових витрат на придбання матеріалів та сировини у ПП «Фірма - Ангеліна» на загальну суму 282556 грн. за перевіряємий період (в II кварталі 2010 р. - 275390 грн., в III кварталі 2010р. - 7166 грн.), та щодо заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток ТОВ «Ганза» за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. на суму 706397 грн. є правомірним, тому нарахування податку на прибуток у сумі 171935 грн. визначено вірно.

Під час судового розгляду справи позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами (належним чином оформленими первинними документами) факт придбання послуг, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивач не набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що стало підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Крім того, суд встановив, що з тексту Акту про результати перевірки вбачається, що взаємовідносини ТОВ «Ганза» з підприємством ТОВ «Теплосервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 33249256), яке має ознаки «фіктивності» та по якому Індустріальним районним судом Дніпропетровської області винесено звинувачувальний вирок від 26.05.2011 у скоєнні злочинів, передбачених статтею 205 КК України «Фіктивне підприємництво».

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

4. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

6. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

7. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

8. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

9. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до Вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 року (наводиться мовою оригіналу):

«... Продолжая преступную деятельность, реализуя совместные преступные планы, ОСОБА_3, совершая преступление в составе организованной группы совместно со ОСОБА_4 и ОСОБА_5, направленное на приобретение уже существующего субъекта предпринимательской деятельности - юридического лица ООО «Теплосервис Плюс» (код ЕГРПОУ 33249256), будучи директором указанного предприятия и желая получить полный контроль над его деятельнос тью путем его приобретения, не отражая при этом в регистрационных документах анкетные данные членов организованной группы, действуя по указанию ОСОБА_4, в начале сентября 2007 года подыскала ОСОБА_6, которому предложила выступить директором и учредителем указанного предприятия, введя его в заблуждение, что предприятие создается для осуществления законной хозяйственной деятельности, на что ОСОБА_6 ответил согласием. После этого ОСОБА_4 совместно с ОСОБА_3, действуя в составе организованной группы, предложили учредителям ООО «Теплосервис Плюс» ОСОБА_7 и ОСОБА_8 произвести уступку 100% уставного фонда предприятия ОСОБА_6, на что іе ответили согласием. 12.09.2007 года общим собранием учредителей предприятия ОСОБА_7 и ОСОБА_8 было принято соответствующее решение, после чего последние осуществили подписание и нотариальное удостоверение своих заявлений, согласно которых они уступили ОСОБА_6 принадлежащую каждому из них долю уставного фонда ООО «Теплосервис Плюс», после чего передали данные документы и другие реквизиты предприятия ОСОБА_4

05 октября 2007 года ОСОБА_6, действуя по указанию ОСОБА_9 и ОСОБА_10, подписал и нотариально заверил устав ООО «Теплосервисплюс» в новой редакции от 12.09.2007 года.

09 октября 2007 года на основании вышеуказанных документов, предоставленных ОСОБА_11 в Управление по вопросам государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей Днепропетровского городского исполнительного комитета, по адресу: г.Днепропетровск, пр.им.Газеты «Правда», 42, была произведена государственная регистрация изменений в учредительных документах юридического лица - ООО «Теплосервисплюс» (код ЕГРПОУ 33249256), согласно которых ОСОБА_6 выступил учредителем указанного предприятия.

После государственной регистрации изменений в учредительных документах ООО «Теплосервис Плюс» участник организованной группы ОСОБА_3, являясь директором указанного предприятия, действуя по указанию организатора труппи ОСОБА_4, получила в свое распоряжение учредительные и регистрационные документы ООО «Теплосервис Плюс» в новой редакции, с целью дальнейшего их использования в преступных целях организованной группы.

Впоследствии ОСОБА_3, являясь директором ООО «Теплосервис Плюс», действуя по указанию оргашпаюра группы ОСОБА_4, открыла текущие банковские счета предприятия:

- 13.09.2007 года счет № НОМЕР_1 в ПАО КБ «Приватбанк», МФО 305299;

- 13.08.2008 года счет № НОМЕР_2 в Днепропетровском филиале ПАО «Кредитпромбанк», МФО 306890;

- 29.01.2009 года счет № НОМЕР_3 и 18.10.2010 года счет № НОМЕР_4 в Днепропетровском ГУ АО «Банк «Финансы и Кредит», МФО 307231, и получила в банковских учреждениях программное обеспечение для осуществления удаленного доступа к управлению указанными счетами, которые передала членам организованной группы.

Таким образом, ОСОБА_4, являясь организатором организованной группы лиц, дейі совместно с членами организованной группы ОСОБА_3 и ОСОБА_5, повторно совершила фиктивное предпринимательсьтво, а именно приобретение юридического лица - ООО «Теплосервис Плюс», код ЕГРПОУ 33249256, с целью осуществления и прикрытия своей преступной деятельности по предоставлению незаконных финансовых услуг по переводу денежных средств из безналичной в наличную форму.

В период с 01 августа 2007 года - момента назначения члена организованной группы ОСОБА_3 на должность директора ООО «Теплосервис Плюс» и последующего приобретения указанного субъекта предпринимательской деятельности, по 10 ноября 2010 года - момента прекращения деятельности организованной группы правоохранительными органами, организованная группа под руководством ОСОБА_4, имея в распоряжении учредительные, регистрационные документы, печать, текущие банковские счета ООО «Теплосервис Плюс», а также контролируя и руководя действиями членов организованной группы ОСОБА_3 и ОСОБА_5, использовала ООО «Теплосервис Плюс» для прикрытия незаконной деятельности но переводу денежных средств из безналичной формы в наличную.

…Подсудимая ОСОБА_3 свою вину в совершении инкриминируемых преступлений признала полностью, пояснив суду, что она являлась фактическим директором ООО «Теплосервис Плюс», от лица которого заключались договора на нредос ганление услуг и выполнение работ, а на самом деле эти сделки носили бестоварный характер, на счета которого предприятия-клиенты переводили денежные средства за якобы выполненные работы или услуги, с целью последующего обналичивания укачанных денежных средств…

…ПРИГОВОРИЛ:

ОСОБА_4 признать виновной в совершении преступлений, предусмотренных ст .ст. 200 ч 2, 28, ч.3, 205 ч.2 УК Украины и назначить ей наказание:

- по ч.2 ст. 200 УК Украины в виде двух лет лишения свободы,

- по ст.ст. 28 ч.3,205 ч.2 УК Украины в виде трех лет и шести месяцев лишения свободы.

В соответствии со ст. 70 УК Украины назначить наказание по совокупности преступлений, путем поглощения менее строгого наказания более строгим, окончательно назначив наказание в виде трех лет и шести месяцев лишения свободы.

На основании ст. 75 УК Украины ОСОБА_4 от отбывания наказания освободить, если она в течение двух лет испытательного срока, не совершит нового преступления и оправдает оказанное ей доверие.

В соответствии с п.2, 3 ч. 1 ст. 76 УК Украины обязать ОСОБА_4, не выезжать за пределы Украины на постоянное проживание без разрешения органа уголовно- исполнительной системы, уведомлять органы уголовно-исполнительной системы о перемене места жительства, работы.

Меру пресечения в отношении ОСОБА_4 оставить прежней - подписку о невыезде.

ОСОБА_3 признать виновной в совершении преступлений, предусмотренных ст.ст. 28 ч.3, 205 ч 2, 366 ч. 1 УК Украины и назначить ей наказание:

- по ст.ст. 28 ч.3,205 ч.2 УК Украины в виде трех лет лишения свободы,

- по ч. 1 ст. 366 УК Украины в виде штрафа в доход государства в сумме восемьсот пятьдесят гривен.

В соответствии со ст. 70 УК Украины назначить наказание по совокупности преступлений, путем поглощения менее строгого наказания более строгим, окончательно назначив наказание в виде трех лет лишения свободы и штрафа в доход государства в сумме восемьсот пятьдесят гривен.

На основании ст. 75 УК Украины ОСОБА_3 от отбывания основного вида наказания в виде лишения свободы освободить, если она в течение одного года и шести месяцев испытательного срока, не совершит нового преступления и оправдает оказанное ей доверие.

В соответствии с п.2, 3 ч.1 ст. 76 УК Украины обязать ОСОБА_3, не выезжать за пределы Украины на постоянное проживание без разрешения органа уголовно- исполнительной системы, уведомлять органы уголовно- исполнительной системы о перемене места жительства, работы.

Меру пресечения в отношении ОСОБА_3 изменить с заключения под стражу на подписку о невыезде, освободив её из-под стражи из зала суда.

ОСОБА_5 признать виновным в совершении преступления, предусмотренного ст.ст. 28 ч.3, 205 4.2 УК Украины и назначить ему наказание в виде трех лет лишения свободы.

На основании ст. 75 УК Украины ОСОБА_5 от отбывания наказания освободить, если он в течение одного года и шести месяцев испытательного срока, не совершит нового преступления и оправдает оказанное ему доверие.

В соответствии с п.2,3 ч.1 ст. 76 УК Украины обязать ОСОБА_5, не выезжать за пределы Украины на постоянное проживание без разрешения органа уголовно- исполнительной системы, уведомлять органы уголовно- исполнительной системы о перемене места жительства, работы.

Меру пресечения в отношении ОСОБА_5 изменить с заключения под стражу на иоднискл о невыезде, освободив его из-под стражи из зала суда».

Таким чином, зазначений вирок суду доводить умисел посадових осіб ТОВ «Теплосервіс Плюс» щодо порушення публічного порядку та щодо укладення фіктивних правочинів за перевіряємий період.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний дравочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів є обгрунтованим, оскільки ним наведено достатньо підстав та надано належні докази вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган встановив обставини, які свідчать про умисел ТОВ «ГАНЗА», TOB «Теплосервіс Плюс» на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Натомість, позивачем документально не доведено виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими в судових засіданнях.

Позивачем не надано всю первинну документацію на підтвердження реальності укладених угод.

Крім того, керуючись Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду представник позивача не надав належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність укладених позивачем угод з іншими контрагентами, а саме: первинної документації підприємства, документів щодо відвантаження товару, актів прийому-передачі, інформації про водіїв перевізника та автомобілів, що використовувалися для перевезень товарів, та інших документів.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем наведено та надано достатньо доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд погоджується з висновком відповідача, що правочини укладений між позивачем та контрагентами є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне в задоволенні товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ГАНЗА» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Постанова в повному обсязі виготовлена 18.02.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 18.02.2013 СуддяВ.С. Парненко В.С. Парненко