Рішення

від 25.02.2013 по справі 5009/4735/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 15/160/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.13 Справа № 5009/4735/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецсервіс», 54046 м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6

до відповідача Приватного підприємства «Профмаш», м. Мелітополь Запорізької області, вул. Червонофлотська, 28

про стягнення 2 600,00 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: не з'явився, в попередньому с/з Коротков Р.В., директор, наказ №30-К від 05.09.2011

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецсервіс», м. Миколаїв до відповідача Приватного підприємства «Профмаш», Запорізька область м. Мелітополь про стягнення 2600,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2012 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 09.01.2013. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач не направив в судове засідання свого представника, надіслав пояснення де зазначив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо поставки гідроциліндру ГЦ ГАЗ 4-х штокового (ГЦ 111.02.015) у кількості 1 шт. Позивач на виконання домовленості перерахував передплату у розмірі 2600,00 грн. Відповідач в свою чергу умови домовленості не виконав та не поставив товар на адресу позивача. Позивач просить стягнути з відповідача 2600,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що передавши обумовлений товар перевізнику компанії «Нова пошта» фактично виконав домовленість щодо поставки гідроциліндру ГЦ ГАЗ 4-х штокового (ГЦ 111.02.015) у кількості 1 шт. Відповідач надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікспецсервіс» та Приватне підприємство «Профмаш» досягли усної домовленості щодо поставки гідроциліндру ГЦ ГАЗ 4-х штокового (ГЦ 111.02.015) у кількості 1 шт. на умовах попередньої оплати.

На виконання домовленості відповідачем для оплати виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000097 від 26.03.2012 на суму 2 600,00 грн., в томі числі ПДВ 433,33 грн.

Позивачем попередня оплата внесена 26.03.2012, про що свідчить платіжне доручення №1337 від 26.03.2012, а також банківська виписка від 26.03.2012 та податкова накладна №38 від 27.03.2012.

Відповідач в письмових поясненнях наданих до суду зазначив про те, що ним було поставлено на адресу позивача товар - гідро циліндр який було замовлено позивачем шляхом передачі його через транспортну компанію «Нова пошта». У зв'язку з чим, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 664, ст. 712 ЦК України свої зобов'язання з передачі товару позивачу виконано в повному обсязі.

20.09.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача лист - вимогу №20/09 з вимогою здійснити поставку гідро циліндру, а у разі неможливості здійснення такої поставки повернути передплату за товар в розмірі 2600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між сторонами досягнуто домовленість щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою №20/09 від 20.09.2012 щодо повернення внесеної передплати, однак відповіді не отримав, грошові кошти не повернуті.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з тим, що позивачем не було отримано товар, на адресу відповідача була надіслана вимога з проханням поставити товар або повернути передплату за товар.

Доказів надання відповіді на лист-вимогу не надано.

Також відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування відправлення на адресу позивача товару - гідроциліндру, у т. ч. передання його транспортній компанії «Нова пошта» для відправки. Позивачем було одержано видаткову накладну №РН-0000091 із зазначенням товару - гідро циліндр ГЦ ГАЗ 4-х штоковий (ГЦ 111.02.015), однак позивачем видаткову накладну не підписано сам товар не одержано.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Заперечення на позов відповідача є безпідставними та не підтвердженими належними та допустимими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 2600,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецсервіс» до відповідача Приватного підприємства «Профмаш» про стягнення 2600,00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Профмаш» (м. Мелітополь Запорізької області, вул. Червонофлотська, 28, код ЄДРПОУ 35432651) на користь Товариства з обмеженою від повільністю «Нікспецсервіс» (54046 м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 6, код ЄДРПОУ 33797953) 2600 (дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 04.03.2013р.