Постанова

від 25.02.2013 по справі 45/448-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2013 р. м. Київ№ 45/448-А

За позовом: Національного банку України

до: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

предмет адміністративного позову: стягнення штрафу в сумі 223.550,00 грн.

Суддя: Балац С.В.

Секретар судового засідання: Давидова О.М.

Представники:

позивача: Сологуб О.М. - представник за довіреністю від 22.08.11 № 18-208/5114-10078;

відповідача: Куликов Ю.Ю. - представник за довіреністю від 19.02.13 № 03/2/109.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.02.2013 о 10:59 год. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з порушеннями публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" вимог встановлених Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний банк України постановою від 03.04.2006 № 8 притягнув відповідача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 % від суми валютних операцій, здійснених з порушенням чинного законодавства в сумі 223.550,00 грн. Водночас Національний банк України у постанові від 03.04.2006 № 8 запропонував відповідачеві перерахувати кошти до Державного бюджету України у п'ятиденний строк з дня отримання зазначеної постанови, але кошти відповідачем в дохід Державного бюджету України перераховані у запропонований позивачем строк не були.

За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 223.550,00 грн. - 25 % штрафу від суми валютних операцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2006 відкрито провадження у справі № 45/448-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2006 провадження у справі № 45/448-А зупинено до розгляду Київським апеляційним господарським судом скарги відповідача на ухвалу Господарського суду міста Києва 24.07.2006 № 05-5-26/9284-А про повернення позовної заяви без розгляду, предметом якої є оскарження постанови Національного Банку України від 03.04.2006 № 8, на підставі якої Національний банк України просить суд стягнути із відповідач штраф в сумі 223 550,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2008 провадження в адміністративній справі № 45/448-А поновлено та призначено до розгляду на 11.08.2008.

У зв'язку з закінченням повноважень судді Балац С.В. розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 07.08.2008 справу № 45/488-А передано на розгляд судді Самсіна Р.І.

Судове засідання призначене на 11.08.2008 не відбулося, оскільки ухвала про поновлення провадження у справі від 31.07.2008 була оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 20.10.2009 Київський апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження та повернув апеляційну скаргу скаржникові.

Вищий адміністративний суд України, ухвалою від 12.05.2010, відмовив публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний банк" у задоволенні клопотання про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2008 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009, а касаційну скаргу залишив без розгляду.

З огляду на те, що суддя Балац С.В. був обраний на посаду судді безстроково, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.05.2010 справу № 45/488-А передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010 провадження у справі № 45/448-А зупинено до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи № 26/519-А, предметом якої є оскарження постанови Національного банку України № 8 від 03.04.2006 року про притягнення до відповідальності відповідача за порушення валютного законодавства. Крім того, зазначеною ухвалою суд замінив найменування відповідача - відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Представник позивача подав до відділу діловодства суду клопотання про поновлення провадження у справі № 45/488-А у зв'язку з тим, що постановою Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 у справі № 26/519-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2012, у позові відмовлено.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.02.2013 поновив провадження у справі № 45/448-А та призначив її до розгляду на 25.02.2013.

Позивач у судовому засіданні 25.02.2013 свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у даному судовому засіданні заперечив проти розгляду даної справи Господарським судом міста Києва, оскільки остання підлягає передачі за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

У судовому засіданні 25.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін даного спору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Внаслідок проведеної Національним банком України (далі - позивач) перевірки публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - відповідач) встановлено порушення вимог передбачених постановою Правління Національного банку України від 30.12.2003 року № 597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» (далі - Постанова НБУ від 30.12.2003 року № 597).

Пунктом 1 Постанови НБУ від 30.12.2003 року № 597 передбачено, що підставою для переказування уповноваженими банками та іншими фінансовими установами (далі - банки) коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів як за дорученням резидентів - суб'єктів підприємницької діяльності, так і на виконання власних зобов'язань щодо оплати робіт, послуг (у тому числі послуг з продажу товару в кредит, передавання майна в оренду, у лізинг, надання в користування прав інтелектуальної власності), прав інтелектуальної власності за договорами, які передбачають їх виконання, надання, передавання нерезидентами, уважаються, зокрема, договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору.

Згідно з п. 4 Постанови НБУ від 30.12.2003 року № 597, підставою для проведення зазначених у пункті 1 цієї постанови операцій, зокрема, з оплати робіт є акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон'юнктурі ринку.

Відповідно п. 5 Постанови НБУ від 30.12.2003 року № 597, у разі письмової відмови Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків у проведенні цінової експертизи, здійснення операцій, передбачених абзацом першим пункту 4 цієї постанови, дозволяється лише за наявності погодження Національного банку України.

Однак, всупереч вимог встановлених пунктами 4 та 5 Постанови НБУ від 30.12.2003 року № 597 відповідач, на підставі платіжного доручення резидента від 04.04.2005 № 25, здійснив переказ іноземної валюти на користь нерезидента у розмірі 5.000.000,00 Російських рублів, що за офіційним курсом Національного банку України, станом на 14.02.2006, дорівнює 894.200,00 грн. (1 руб. РФ = 0,17884 грн.). Переказ коштів за межі України відповідачем було здійснено без наявності акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків та без погодження Національного банку України на переказування коштів на користь нерезидентів за договором.

В той же час, пунктом 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) передбачено, що уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Крім того, п. 2 ст. 16 Декрету встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується відповідальність (фінансові санкції), зокрема, за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України.

Таким чином, відповідач не виконав функцій покладених на нього Декретом, що, в свою чергу, тягне за собою відповідальність, встановлену пунктом 2.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49 (далі - Положення). Відповідно до зазначеного пункту Положення нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) валютних операцій , здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.

На підставі викладеного, позивачем прийнята постанова від 03.04.2006 № 8 про притягнення відповідача до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу у розмірі 25 % від суми валютної операції, розмір якої складає 223.550,00 грн. (894.200,00 грн. * 25 %).

Позивач направив відповідачеві лист від 03.04.2006 № 28-212/1405 із постановою від 03.04.2006 № 8, яким просив відповідача сплатити штраф протягом п'яти днів з моменту отримання листа.

Однак, відповідач, станом на момент вирішення справи по суті, вимог позивача не виконав.

Відповідач заперечив проти розгляду даної справи Господарським судом міста Києва, оскільки остання підлягає передачі за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Однак, суд із твердженнями відповідача не погоджується, оскільки як вбачається з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, зі сукупності викладених вище обставин та наведених доказів, які містяться у матеріалах даної справи, вбачається, що відповідач здійснивши переказ коштів за межі України без необхідних для цих дій документів, а саме без наявності акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків та без погодження Національного банку України, порушив вимоги встановлені пунктами 4 та 5 Постанови НБУ від 30.12.2003 року № 597.

Постанова Національного банку України від 03.04.2006 № 8, якою притягнуто відповідача до відповідальності за порушення валютного законодавства, визнана рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 у справі № 26/519-А, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2012, правомірною.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 % штрафу від суми валютних операцій, здійснених з порушенням чинного законодавства, у розмірі 223.500,00 грн. визнані судом обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 158, 161-163, 167, 186, 254 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5; код ЄДРПОУ: 19017842, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) в дохід Державного бюджету України - 223.550,00 (двісті двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - 25 % штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 04.03.2013 року.

Суддя С.В. Балац