Рішення

від 28.02.2013 по справі 912/249/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2013 р.Справа № 912/249/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/249/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "ОЛЕУМ", м. Кіровоград

до державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)", Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське

про стягнення 38055,68 грн.

Представники сторін:

від позивача - Усанов В.В., довіреність №6 від 21.01.2013 р.;

від відповідача - директор Кулик Н.Г. та юрисконсульт Соломко І.І., довіреність №15/44-к від 21.02.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "ОЛЕУМ" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" - 38055,68 грн. заборгованості по поставці товару, з покладенням на відповідача судових витрат.

Відповідач у письмових поясненнях, поданих суду 25.02.2013р., позов визнав повністю та зазначив, що неналежне виконання договірних зобов'язань між сторонами виникло не з вини відповідача, а виключно з настанням форс-мажорних обставин.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "ОЛЕУМ" згідно видаткових накладних №№РК-0007697 від 05.06.2012р.; РК-0007704 від 05.06.2012р.; РК-0007877 від 07.06.2012р.; РК-0007905 від 08.06.2012р.; РК-0007921 від 08.06.2012р.; РК-0007934 від 08.06.2012р. поставило державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" будівельні матеріали на загальну суму 48099,18 грн. (а. с. 9-14).

Відповідач отримав вищевказаний товар, що підтверджується довіреністю №ВК 3780 від 31.05.2012р. (а. с. 61) та частково оплатив його в сумі 10043,70 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 19.02.2013р. (а. с. 49 - 55) та платіжним дорученням №563 від 12.06.2012р. (а. с. 56).

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті, господарський суд враховує, що відповідно до вимог частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно приписів частин 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зі змісту спірних правовідносин, що виникли між сторонами та з урахуванням положень чинного в Україні законодавства вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "ОЛЕУМ" та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" виникли господарські відносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу вимог частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, та поясненнями представників сторін підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в загальній сумі 38055,68 грн. При цьому, сторони в своїх поясненнях зазначили, що заборгованість в сумі 38055,48 грн. виникла у відповідача у зв'язку з не проведенням розрахунків за товар, отриманий за вищезгаданими накладними, а заборгованість в сумі 0,20 грн. рахується у зв'язку з не проведенням відповідачем розрахунків за товар, який було отримано ним раніше.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "ОЛЕУМ", визнання його відповідачем, господарський суд приймає рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" (Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, ідентифікаційний код 08680264) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний центр "ОЛЕУМ" (м. Кіровоград, вул. Олександрійська, 85, ідентифікаційний код 24149451) - 38055,68 грн. заборгованості, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 05.03.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук