Рішення

від 04.03.2013 по справі 916/169/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р.Справа № 916/169/13-г

За позовом: Транспортної компанії „Транс-кон" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Приватного підприємства „Ніка-транспорт"

про визнання права власності

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Яковенко О.В., довіреність від 04.01.2013р.; Салтан Р.В., довіреність від 04.01.2013р.

Від відповідача: не з`явився

В засіданні 04.03.2013 р. приймали участь представники:

Від позивача: Салтан Р.В., довіреність від 04.01.2013р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про визнання права власності ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ на причеп-фургон VANHOOL, 1988 р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав пояснення від 11.02.2013р. за вх.№4631/2013, від 25.02.2013р. за вх.№6531/2013, в яких обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначає, що між ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ та ПП „Ніка-транспорт" було укладено договір від 30.10.2000р. №30/10-А-2 про надання відповідачем позивачу в орендне користування транспортного засобу строком на 15 років до 30.10.2015р. На день укладання договору оренди вартість причепу склала 16 000 грн. Відповідно до умов розділу 3 договору від 30.10.2000р. взаєморозрахунки між орендодавцем та орендарем здійснюються за рахунок отриманих доходів від експлуатації ТЗ 10-го числа кожного місяця. При проведенні розрахунків, коли сума оренди перевищить вартість транспортного засобу, оплата по оренді припиняється та ТЗ передається орендарю. На період проведення капітального ремонту ТЗ орендна плата позивачем не сплачувалась, як то передбачено умовами договору. У лютому 2001 р. ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ сплатило ПП „Ніка-тарнспорт" 16 000 грн. в рахунок оплати вартості причепу-фургону. Позивач вказує, що відповідач не оспорює права власності позивача на спірне майно, але ухиляється від вчинення дій, спрямованих на переоформлення права власності на це майно, зокрема, зняття з обліку в органах ДАІ. Листом від 09.11.2012р. позивач звернувся до відповідача щодо зняття з обліку в органах ДАІ вищевказаного ТЗ, однак, відповіді не отримав, ТЗ з обліку не знятий, що позбавляє позивача, як особу, що набула право власності, розпоряджатись своїм майном.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд встановив наступне:

30.10.2000р. між „Транс-кон" ЛТД, правонаступником якого є ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ, (підприємством) та ПП „Ніка-транспорт" (орендодавець) було укладено договір №30/10-А-2 на надання в орендне користування транспортних засобів, за умовами якого орендодавець передає, а підприємство приймає в оренду причеп „Ван-хол", держ.н.059-56КХ, 1988р.в., шасі №46486. Орендна плата складає 400 грн. в місяць. Початок строку оренди настає з моменту підписання сторонами договору. Вартість ТЗ на 30.10.2000р. складає 16 000 грн. (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору).

Відповідно до умов п.2.1. договору №30/10-А-2 від 30.10.2000р. орендодавець зобов'язаний передати підприємству в орендне користування ТЗ, з правом виїзду за кордон, за приймально-передавальним актом.

Згідно п.3 договору №30/10-А-2 від 30.10.2000р. взаєморозрахунки між орендодавцем та підприємством здійснюються за рахунок отриманих доходів від експлуатації ТЗ 10-го числа кожного місяця. При проведенні взаєморозрахунків, коли сума оренди перевищить вартість ТЗ, оплата по оренді припиняється та ТЗ передається орендарю.

У п.5.1. договору №30/10-А-2 від 30.10.2000р. сторони визначили строк його дії до 30.10.2015р.

За актом приймання-передачі позивач передав відповідачу в оренду причеп VANHOOL, 1988р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ, який неукомплектований, не на ходу, вимагає капітального ремонту.

В період з 30.10.2000р. по 07.07.2001р. позивачем за власні кошти було проведено капітальний ремонт ТЗ, про що складено акт від 07.07.2001р. про проведення відновлювальних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання-передачі ТЗ від 09.07.2001р.

Спірний причіп було введено в експлуатацію 07.07.2001р., про що складено відповідний акт. Наказом від 08.07.2001р. №137 ТЗ було закріплено за водієм, що працює у позивача. Таким чином, позивач почав експлуатувати причіп за призначенням тільки з 07.07.2001р.

Так, на період проведення капітального ремонту ТЗ орендна плата не сплачувалась, як це передбачено умовами договору від 30.10.2000р. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 14.02.2001р. позивачем відповідачу було сплачено 16 000 грн., підтвердженням чого також слугує лист ПП „Ніка-транспорт" №б/н від 15.02.2001р., у зв'язку з чим в подальшому позивачем орендна плата не сплачувалась відповідачу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ КХС №278817 причіп VANHOOL, 1988р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ, зареєстровано за ПП „Ніка-транспорт". В подальшому органами ДАІ було вилучено оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого на ім'я ПП „Ніка-транспорт", та 11.11.2010р. видано свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім'я ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ №САЕ 100023 від 11.11.2010р. строком до 10.11.2013р.

У зв'язку з тим, що у 2013р. спливає строк дії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, листом від 09.11.2012р. №101 ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ звернулась до ПП „Ніка-транспорт" з вимогою про зняття спірного майна з обліку в органах ДАІ для подальшого переоформлення ТЗ на ім'я ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ, однак, відповіді на даний лист від відповідача не надійшло та відповідних дій не вжито.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену правову позицію сторін, суд, вважає заявлені ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ позовні вимоги про визнання права власності на причеп-фургон VANHOOL, 1988 р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України від 16.01.03 р.).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, суд згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За положеннями ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. (у редакції Постанови КМУ від 23.12.2009р. №1371), зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Таким чином, суд встановив, що з огляду на положення договору від 30.10.2000р., які передбачають можливість викупу предмета оренди шляхом виплати його повної вартості, з врахуванням сплати позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 14.02.2001р. вартості причіпу в сумі 16 000 грн., за відсутності заперечень відповідаа щодо наявності у позивача права власності на спірний об'єкт, суд вважає доведеним факт набуття позивачем права власності на причеп-фургон VANHOOL, 1988 р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП „Ніка-транспорт" підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Таким чином, суд з підстав доведеності та обґрунтованості позовних вимог позивача, задовольняє їх у повній мірі, визнає право власності ТК „Транс-кон" у вигляді ТОВ на причеп-фургон VANHOOL, 1988 р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 04.03.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, витязі з ЄДРЮФОП станом на 31.01.2013р., у зв'язку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача повністю.

2.Визнати за Транспортною компанією „Транс-кон" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65031, м. Одеса, вул. Генерала Плієва,2, код 30692903) право власності на причеп-фургон VANHOOL, 1988 р.в., номер шасі 46486, р.н.059-56 КХ.

3.Стягнути з Приватного підприємства „Ніка-транспорт" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський,13, кв.146, код 24735947) на користь Транспортної компанії „Транс-кон" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65031, м. Одеса, вул. Генерала Плієва,2, код 30692903) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 04.03.2013р.

Суддя Малярчук І.А.