Постанова

від 27.02.2013 по справі 5011-23/7890-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа№ 5011-23/7890-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача-ОСОБА_4., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 04.01.2013

на рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2012

у справі № 5011-23/7890-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліса", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ

про стягнення 6993грн.57коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.08.2012 (Кирилюк Т.Ю.) задоволено позов ТОВ "Поліса" та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 5770грн.00коп. заборгованості за надані позивачем послуги з розміщення в журналі "Шкіпер" блочної реклами та інших рекламно-інформаційних матеріалів відповідача в номерах №№3, 4, 6 2009року згідно укладеного сторонами договору №08 від 01.07.2009, 1223грн.57коп. інфляційних втрат, 3000грн. витрат на послуги адвоката та 1609грн.50коп судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просив його скасувати та припинити провадження у справі. Апелянт зазначає, що справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності представника відповідача, що є порушенням його права на захист своїх інтересів. Також апелянт вважає, що підставою для скасування рішення суду є той факт, що позивач не надіслав на адресу відповідача позовну заяву та документи додані до неї.

Представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2013 надано квитанцію №60 від 26.02.2013 про доплату судового збору в сумі 55грн.50коп на вимоги ухвали суду від 17.01.2013.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка позивача не перешкоджає розгляду скарги. Подальше ж відкладення призведе до затягування її розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.07.2009 року між ТОВ "Поліса" (позивач-видавець) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач-рекламодавець) укладено договірна розміщення реклами в журналі "Шкіпер" № 08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався розмістити в журналі "Шкіпер" блочну рекламу та інші рекламно-інформаційні матеріали відповідача в номерах №№ 3, 4, 6 2009 року.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата за роботи здійснюється відповідачем згідно рахунків позивача протягом трьох банківських днів з дня його отримання.

На виконання умов договору позивач розмістив рекламу відповідача в журналі у період липнь 2009 року - березень 2010 року, що підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000118, №ОУ-0000162, №ОУ-0000075, які підписані відповідачем без заперечень та зауважень (а.с. 13-15).

Також сторонами договору підписано акт звірки розрахунків станом на 20.01.2012, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 5770грн. (а.с. 16).

Крім того, на виконання умов договору позивач, 20.01.2012 року надав відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000126 від 01.07.2009 року, № СФ-0000165 від 03.09.2009 року та № СФ-000023 від 01.03.2010 року на загальну суму 5 770грн., які останнім неоплачено.

Враховуючи те, що відповіда не оплатив надані йому послуги з розміщення реклами позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 5770грн. та 1 223грн.57коп. інфляційних втрат.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статті 903 названого кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вищезазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані відповідачем, є достатнім доказом надання позивачем передбачених договором послуг. Крім того, сам відповідач не заперечує проти надання позивачем послуг з розміщення реклами відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог вказав, що на суму заборгованості відпустив позивачу товар (буй в кількості 14 штук) на суму 5833грн.33коп. без ПДВ, в підтвердження чого надав накладну №15 від 22.07.2010 року. Дослідивши вказану накладну, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вона не може бути належним доказом проведення взаєморозрахунків між сторонами, оскільки в ній відсутні посилання на надання вказаного в ній товару в рахунок заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з розміщення реклами по договору №08 від 01.07.2009року. Вказана накладна може бути підставою для звернення відповідача до позивача з вимогою про оплату отриманого останнім товару, проте не може бути підставою для погашення заборгованості відповідача за даним предметом позову.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору щодо своєчасного розрахунку за надані послуги, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача 5770грн. боргу за отримані послуги.

Згідно вимог ст.625 ЦК України стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 1223грн.57коп. за період з липня 2009 по квітень 2012, є, також, правомірним.

Погоджується апеляційний господарський суд і з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача відповідно до ст. 44 ГПК України 3000грн. витрат на послуги адвоката. В підтвердження вказаних витрат позивачем надано договір про надання адвокатських послуг від 27.05.2012, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_6, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 3187 від 31.01.2008 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 2 від 27.05.2012 року про сплату на корсть адвоката ОСОБА_6 3000грн.

Щодо заперечень скаржника викладених в поданій апеляційній скарзі про те, що справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності його представника та те, що позивач не надіслав на адресу відповідача позовну заяву та документи додані до неї апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду надсилались відповідачеві за його юридичною адресою: 02222, АДРЕСА_1, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.08.2012 (а.с. 33). Зазначену адресу вказано і позивачем в позовній заяві поданій до суду.

За таких обставин апеляційний господарський суд не вбачає в діях господарського суду порушень процесуального законодавства.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.08.2012 у справі №5011-23/7890-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

2. Справу № 5011-23/7890-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.