Рішення

від 28.02.2013 по справі 18/2609/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2013 р. Справа №18/2609/12

За позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, вул. Леніна, 1/23, м. Полтава, 36011

до Благодійного фонду "Ластівка Полтавщини", вул. Леніна, 28, кв.37, м. Комсомольськ, Полтавська область,39800

про стягнення грошових коштів у сумі 2 412,21 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Шморгай О.М. (довіреність №4 від 02.01.2013 р.); Коробова Л.П. (довіреність № 20 від 23.01.2013 р.).

від відповідача: Донець А.В. (представник без повноважень).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст.85 ГПК України (05.03.2013 р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів у сумі 2412,21 грн., з яких: 2257,03 грн. - основна заборгованість по орендній платі за договором оренди № 20/11-Н від 04.05.2011 р. за період з березня по листопад 2012р. та 155,18 грн. пені за період з 16.06.2012р. по 18.12.2012р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зокрема, посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №20/11-Н від 04.05.2011 р.

Відповідач представництво повноважного представника в засідання суду не забезпечив, вимоги попередніх ухвал не виконав. У засіданні представник відповідача (без оформлених належним чином повноважень) стверджував про сплату ще 1500 грн. в погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

04 травня 2011 року між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №20/11-Н (надалі - договір), відповідно до якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності - 21560045.1700.ААА ЖЕЖ202 (далі об'єкт оренди) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2-1.3, 1.5 об'єкт оренди знаходиться за адресою: м. Комсомольськ Полтавської області, вул. Добровольського, 55, загальна площа об'єкту оренди складає 53,5 кв.м., та знаходиться на балансі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Передача об'єкта оренди у користування орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами договору та оформлюється актом приймання передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. В акті приймання передачі вказується вартісна характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендарю (п.2.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору 4 травня 2011 року між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна , що належить до державної власності (арк.18 справи).

Розділом 3 даного договору визначено порядок нарахування та здійснення оплати за оренду державного майна, зокрема, п.3.3 договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п.3.8 Договору, у разі несплати орендарем орендної плати протягом встановленого п. 3.3. терміну (наявність заборгованості до бюджету понад 1 місяць), орендодавець відмовляється від договору оренди та договір оренди є розірваним з моменту письмового попередження орендаря.

Орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендні платежі незалежно від наслідків господарської діяльності та фінансового стану (п. 4.3.1 договору). Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення орендної плати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.8.1 цей договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з 04.05.2011 року по 04. 04.2014 рік.

Але, як вбачається з позовної заяви, відповідач систематично порушував умови договору оренди, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату за об'єкт оренди, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем згідно даного договору за період з березня по листопад 2012 р. становить 2257,03 грн. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, на адресу відповідача ним були надіслані листи №18-05/4130 від 02.08.2012 року, 18-05/5500 від 10.10.2012 року, 18-05/5869 від 29.10.2012 року, претензію №18-05/4748 від 04.09.2012 щодо виконання умов договору із зазначенням розміру заборгованості перед Державним бюджетом по сплаті орендної плати (арк.спр. 8-10). Однак відповідачем їх проігноровано, жодних дій по сплаті боргу не здійснено.

Крім того, відповідно до ст. 232 ГК України та на підставі п. 7.2 Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 155,18 грн. пені за період з 06.16.2012 р. по 18.12.2012 р.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 2412,21 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди. За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також ст. 759 ЦК України. Своїх зобов'язань за договором в частині сплати орендної плати орендар належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи в суді, за розрахунком позивача, становить 2257,03 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено методику розрахунку пені з використанням калькулятора ІПС "Законодавство" та з урахуванням уточненого розрахунку позивача (арк. спр. 50-51); за результатами розрахунку суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 62,27 грн. пені. В іншій частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (договір оренди №20/11-Н нерухомого майна, що належить до державної власності, Акт приймання-передачі об'єкту оренди і ін., оригінали відповідних документів оглянуті у засіданні), та підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані. В судовому засіданні представник відповідача без оформлених належним документів повідомив про сплату ще 1500 грн. в погашення заборгованості.

Враховуючи, що загальний порядок завершення переказу встановлений ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно п. 30.1 якої переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі, та заперечення позивача, згідно яких дані кошти на рахунок позивача не надходили, дане посилання не повноважного представника відповідача судом до уваги не беруться.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійного фонду «Ластівка Полтавщини» ( вул. Леніна, 28, кв.37, м. Комсомольськ, Полтавська область,39800, код ЄДРПОУ 36965734, р/р 26005060723929 Полтавське ГРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401) до Державного бюджету України (на рахунок 31115094700006 УДКСУ в м. Комсомольськ Полтавської області, код за ЄДРПОУ 37802029, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації: 22080300, символу 094) 2257,03 грн. основного боргу та 62,27 грн. пені.

2. Стягнути з Благодійного фонду «Ластівка Полтавщини» ( вул. Леніна, 28, кв.37, м. Комсомольськ, Полтавська область,39800, код ЄДРПОУ 36965734, р/р 26005060723929 Полтавське ГРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (на рахунок: 35217014000259 ГУДКСУ у м. Полтава, код за ЄДРПОУ 22527015, банк одержувач: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.03.2013 р.

Суддя О.С. Мацко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ч.5 ст. 85 ГПК України).