Рішення

від 04.03.2013 по справі 11/5007/1426/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" березня 2013 р. Справа № 11/5007/1426/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від 1-го позивача: не з'явився

від 2-го позивача: Цвігун М.В. (довіреність від 01.08.12р.)

від відповідача: Медведик П.П. (президент компанії)

прокурор Барілов Д.В. (посвідчення № 01285 від 05.11.12р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі

1. Державного концерну "Укроборонпром" (м.Київ)

2. Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" (м. Вінниця)

до Приватного підприємства "М Аєро Корп" (с.Березина, Житомирська область)

про стягнення 60196,52 грн.

В судовому засіданні 25.02.13р. оголошувалась перерва до 04.03.13р. о 12:30 з викликом сторін.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" кошти в розмірі 60196,52 грн., в тому числі 35245 грн. основного боргу, 2607,16 грн. пені, 2467,15 грн. штрафу, 4933,33 грн. 3% річних, 14943,88 грн. інфляційних.

04.02.13р. від позивача - 2 до суду надійшов розрахунок збільшених позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача 35245 грн. боргу, 19733,30 грн. пені, 2607,15 грн. штрафу, 7132,54 грн. інфляційних, 3465,56 грн. 3% річних.

Представник першого позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Прокурор та представник другого позивача позов підтримали згідно наданого суду розрахунку позовних вимог.

Представник відповідача позов не визнає, оскільки минув термін позовної давності згідно ст. 257 ЦК України щодо стягнення заборгованості за договором № 43 від 29.03.06р.

За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві зазначено, що 29.03.06р. між Державним підприємством "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" (виконавець) та приватним підприємством "М Аєро Корп" (замовник) укладений договір №43 про надання послуг пов'язаних з внесенням в Сертифікат експлуатанта.

Відповідно до п. 1.1. Договору. Виконавець бере на себе виконання послуг пов'язаних з внесенням в Сертифікат експлуатанта літак Ан-2 заводський №1Г19359, рег. №UR-68089 який належить Замовнику.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що ціна послуг по даному Договору складає щомісячно 950 грн.

Згідно п.п. 5.2 та 5.3 Договору Замовник щоквартально виконує оплату наданих послуг до 5-ого числа місяця, попереднього звітному. Після надання послуг щоквартально складається Акт виконаних робіт, підписаний керівниками Сторін Договору та скріпляються печатками.

Крім того, п. 3.4 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний компенсувати витрати по страхуванню, самостійно здійснювати оплату аеронавігаційних та інших зборів, здійснювати оплату видатків на відрядження персоналу та інші витрати.

Починаючи з 27.12.2006 року між сторонами підписано ряд додаткових угод відповідно до яких ціна за надані послуги збільшувалась.

Так, відповідно до додаткової угоди № 1 від 27.12.2006 року розмір ціни становить 1000 гри. за місяць наданих послу, згідно додаткової угоди № 2 - 1100 гри. щомісячно починаючи з 01.04.2008 року, а додатковою угодою № 3 визначений розмір місячної ціни наданих послуг становить 1500 гри. починаючи з 01.04.2009 року.

Додатковою угодою № 4 від 28.09.2009 року Договір був розірваний за згодою сторін та перестає діяти з 01.1 0.2009 року.

Як вбачається з позовної заяви, станом на 01.10.2009 року Виконавцем згідно умов Договору надано послуги на загальну суму 75 721,80 грн.

Однак, Замовник оплатив надані послуги частково, в розмірі 50 976.80 грн., таким чином Замовник заборгував перед Виконавцем по зобов'язанням згідно Даного договору суму в розмірі 24 745 грн.

Як зазначено позивачем, вказана сума боргу в розмірі 24745 грн. існувала у відповідача перед позивачем станом на 01.10.09р.

Позов до суду прокурором пред'явлено 17.12.12р.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, строк стягнення заборгованості в сумі 24745 грн., яка існувала станом на 01.10.09р. , минув.

Згідно п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представником відповідача в судовому засіданні була подана заява про застосування термінів позовної давності.

В позовній заяві прокурор просить суд поновити строк на стягнення з відповідача на користь 2-го позивача заборгованості, посилаючись на те, що Вінницькій прокуратурі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері стало відомо про не виконання відповідачем договірних зобов'язань лише в жовтні 2012р. під час проведення прокурорської перевірки.

Однак, суд вказану причину не вважає поважною оскільки, договірні відносини існували між сторонами з 2006р. по 2009р. На протязі дії договору, позивачем надавались відповідачу послуги, про що були підписані акти виконаних робіт. Також, даний договором були встановлені строки оплати наданих послуг.

Таким чином, позивачу ДП "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" було відомо про утворення заборгованості у відповідача одразу ж після настання строків оплати послуг визначених договором.

Крім того, суд вказує на те, що позивач -2, як юридична особа не була позбавлена права звернутись до суду за захистом свого порушеного права в момент виникнення заборгованості.

Згідно п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 24745 грн. боргу.

28.02.2011 року Державне підприємством «Вінницький авіаційний завод - «ВІАЗ» та Приватним підприємством «М Аєро Корп" уклали додаткову угоду № 5, відповідно до якої дія договору № 43 від 29.03.2006 року поновлена з 01.03.201 1 року.

В період з 01.03.201 1 по 30.09.201 1 року Виконавець надав Замовнику послуги на загальну суму 10 500 гри., що підтверджується Актами виконаних робіт № 29 та № 34. Однак Замовник в порушення умов договору оплату за надані послуги не здійснював.

15.12.2011 року відповідачем па адресу позивача-2 направлений лист про розірвання даного Договору, в зв'язку з чим, дія Договору припинилась.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем -2 в розмірі 10500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити па користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати робочу, надані послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про палання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої - сторони надати послугу, а друга сторона зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Так, п.5.2 Договору передбачено, що за невиконання проведення розрахунку в повному обсязі Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі, подвійній облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно уточненого розрахунку позивача, розмір пені становить 19733,30 грн.

Суд не погоджується з даним розрахунком.

Згідно п. 5.2 та 5.3 Договору Замовник щоквартально виконує оплату наданих послуг до 5-ого числа місяця, попереднього звітному. Після надання послуг щоквартально складається Акт виконаних робіт, підписаний керівниками Сторін Договору та скріпляються печатками.

Таким чином, строк оплати згідно підписаного акту виконаних робіт за період з 01.03. по 30.06.11р. на суму 6000 грн. настав 05.06.11р., а по акту виконаних робіт за ІІІ квартал 2011р. на суму 4500 грн. настав 05.09.11р.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Період нарахування пені по вказаним актам становить:

- з 06.06.11р. по 06.12.11р.

- з 06.09.11р. по 06.03.12р.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи вищевикладені норми закону, пеню в даному випадку можливо нараховувати лише за період з 17.12.11р. (за рік до подачі позову до суду) по 06.03.12р. (шість місяців з моменту виникнення зобов'язання за актом виконаних робіт від 30.09.11р.) з суми 4500 грн.

Розмір пені за вказаний період становить 152,53 грн.

Також, позивач-2 просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7% від суми заборгованості, передбачений ст. 231 ГК України в сумі 2607,15 грн.

Однак, як вже зазначалось, для стягнення штрафу застосовується позовна давність в один рік.

Оскільки позов пред'явлено до суду 17.12.12р., а зобов'язання на оплату наданих послуг у відповідача виникло 06.06.11р. на суму 6000 грн. та 06.09.11р. на суму 4500 грн., то позивачем пропущений строк позовної давності для нарахування штрафу на вказані суми.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 2607,15 грн. штрафу за спливом позовної давності.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку проведеного судом, розмір 3% річних становить 437,24 грн.. а саме:

за період з 06.06.11р. по 05.09.11р. з суми 6000 грн. - 45,37 грн.

за період з 06.09.11р. по 03.12.12р. з суми 10500 грн. - 391,87 грн.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Згідно розрахунку, проведеного судом, за період з червня 2011р. по жовтень (включно) 2012р. з суми боргу 6000 грн. (акт виконаних робіт від 30.06.11р.) мала місце дефляція - -72 грн.

За період з вересня 2011р. по жовтень 2012р. з суми боргу 4500 грн. (акт виконаних робіт від 30.09.11р.) розмір інфляційних нарахувань становить 4,50 грн.

Таким чином, в сукупності за вказані періоди має місце дефляція - -67,50 грн., тобто інфляція в даному випадку не застосовується.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 10500 грн. боргу, 152,53 грн. пені, 437,24 грн. 3% річних та відмовляє в іншій частині позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "М Аєро Корп" (12403, Житомирська область, Житомирський район, с. Березина, вул. Київська, 16А, код 33418077) на користь Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" ( 21034, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Чехова, 7, код 01128475) - 10500 грн. боргу, 152,53 грн. пені, 437,24 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "М Аєро Корп" (12403, Житомирська область, Житомирський район, с. Березина, вул. Київська, 16А, код 33418077) на користь державного бюджету України - 261,78 грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.03.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (ДК "Укроборонпром") (рек. з повід.)

3- позивачу _ ДП "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ")

4- відповідачу

5-6 - прокурору (заст. Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Жит. обл. прокур)