Рішення

від 26.02.2013 по справі 8/189-09/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 8/189-09/6

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації до Громадської організації садового товариства „Горобина" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

прокурора: Безрук А.С. (посв. № 009562 від 15.10.2012),

позивача: не з'явився,

відповідача: Мельникович А.І. (дов. б/н від 22.2.2013), Шевчук А.С. керівник, згідно довідки.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2009 року Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації садового товариства „Горобина" (далі - відповідач) про стягнення боргу та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2009 у справі № 8/189-09 розірвано договір оренди земельної ділянки площею 22,00 га під розміщення садівницького товариства, нормативна грошова оцінка якої становить 671717,64, від 20.05.2004р. № 25, укладений між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 23570148) та Громадською організацією садового товариства „Горобина" (код ЄДРПОУ 26426788) терміном на 49 років. Стягнуто з Громадської організації садового товариства „Горобина" (код ЄДРПОУ 26426788) в доход державного бюджету України 85 грн державного мита та 236 грн інформаційних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 апеляційну скаргу Громадської організації садового товариства „Горобина" на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2009 у справі № 8/189-09 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2009 у справі № 8/189-09 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 касаційну скаргу Громадської організації садового товариства „Горобина" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 та рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2009 у справі № 8/189-09 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до розподілу автоматизованої системи документообігу суду справа № 8/189-09 передана судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2012 прийнято справу № 8/189-90 до свого подальшого провадження та присвоєно їй № 8/189-09/6 та призначено її до розгляду на 12.02.2013.

12.02.2013 від прокуратури надійшла заява, яка за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову.

Таким чином, суд розглядає остаточні позовні вимоги прокуратури про стягнення з Громадської організації садового товариства „Горобина" 36697,83 грн та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представником відповідача подані письмові пояснення та клопотання в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України про витребування Господарським судом Київської області у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірену копію розпорядження під № 184 "Про передачу в оренду земельної ділянки громадській організації садовому товариству "Горобина" для колективного садівництва в межах Ходосівської сільської ради", прийнятого Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 20.05.2007. Судом зазначене клопотання розглянуте та задоволене.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 12.02.2013 представника позивача та необхідністю витребування нових доказів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.02.2013.

У судовому засіданні 26.02.2013 представник прокуратури позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у його письмових поясненнях.

Позивач свого представника в судове засідання 26.02.2013 не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, позивач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо витребування господарським суду у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати докази та витребовувати через суд докази, а також враховуючи пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

20.05.2004 між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавцем) та громадською організацією садовим товариством "Горобина" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, у відповідності до Земельного кодексу України, згідно з розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 20.05.2004 за № 184, надає в оренду, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 22,0 га, розміщену на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту. Цільове призначення - колективне садівництво. Грошова оцінка земельної ділянки складає - 671 717,64 грн. Згідно з п. 1.2. договору оренди від 20.05.2004, термін дії цього договору становить 49 років з дня підписання його сторонами та державної реєстрації.

Згідно з п. 2.1. договору оренди від 20.05.2004 оренда земельної ділянки проводиться з оплатою, що становить один відсоток від грошової нормативної оцінки на рік у вигляді щоквартальних платежів рівноцінними частками до десятого числа місяця, наступного за звітним кварталом. Станом на 20.05.04 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складала 671 717,64 грн. Орендна плата, відповідно до умов договору, становить 1 відсоток від нормативно-грошової оцінки земель, тобто 6717,18 грн на рік.

Зазначений договір оренди зареєстровано у Києво-Святошинській районній державній адміністрації про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у травні 2004 року вчинено запис за № 25. З урахуванням зауважень Вищого господарського суду, дану інформацію підтверджено належним чином шляхом надання Прокурором суду копії листа Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області № 01-21/751 від 08.02.2013 з інформацією про реєстрацію спірного Договору в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Відповідно до інформації відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі від 08.02.13 № 01-21/751, станом на 2004 рік всі правочини, що стосувались оренди землі реєструвались органами Держкомзему у книзі державної реєстрації договорів оренди землі.

Таким чином, з урахуванням законодавства, що було чинним на момент укладання договору оренди, а саме, Указу Президента України «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» від 17.02.03 № 134/2003, постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» від 25.12.98 № 2073 та «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» від 17.07.03 № 1088, відповідач - Громадська організація садове товариство «Горобина» було зобов'язано сплачувати орендну плату з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки у вказаній книзі, тобто з 24.05.04.

Згідно з листом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 4540/9/15-427 від 15.09.2009, Громадська організація садове товариство "Горобина" займає земельну ділянку на умовах оренди розміром 22 га на території Ходосіївської сільської ради, перед податковою не звітує та не сплачує оренду плату.

Період несплати орендної плати Громадською організацією садовим товариством "Горобина" як орендарем земельної ділянки площею 22,0 га, розміщеної на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту, та розмір заборгованості орендаря в зв'язку з несплатою орендної плати за договором оренди землі від 20.05.2004, прокурором викладено в уточнені позовних вимог. Так прокурором зазначено, що орендна плата, відповідно до умов договору, становить 1 відсоток від нормативно-грошової оцінки земель, тобто 6717,18 грн на рік.

Враховуючи, що вказаний договір оренди було розірвано на підставі рішення господарського суду Київської області від 24.11.09, прокурор зазначив, що право користування земельною ділянкою площею 22,0 га у ГО СТ «Горобина» та обов'язок сплачувати орендну плату припинилось після набранням вказаного рішення суду від 24.11.09 законної сили.

Таким чином, за доводами прокуратури за період з 24.05.04 по 24.11.09 відповідач повинен був сплатити орендну плату в сумі 36697,83 грн.

Представник відповідача - Громадської організації садового товариства "Горобина" в судовому засіданні зазначив, що відповідач не сплачував орендну плату за договором оренди, оскільки не був обізнаний про факт реєстрації договору оренди належним чином згідно з вимогами діючого законодавства. У зв'язку з цим відповідачу не було відомо про момент настання зобов'язання сплачувати орендну плату.

Вбачається, що ознайомившись з належними доказами реєстрації договору оренди, наданими прокурором (копія листа Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області № 01-21/751 від 08.02.2013 р.), відповідач подав до суду пояснення про відсутність навмисних дій щодо несплати орендної плати та надав суду докази сплати зазначеної суми що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 22.02.2013 та випискою банку від 22.02.2013, які долучені до матеріалів справи.

Оцінивши всі обставини справи, суд прийшов до висновку що такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів ані позивача, ані інших осіб.

Дані обставини свідчать про відсутність умислу відповідача в системній несплаті орендної плати на користь позивача згідно з умовами договору оренди земельної ділянки від 20.05.2004 р. Відповідно, відсутній умисел відповідача у порушенні умов спірного договору оренди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотним порушенням договору оренди від 20.05.2004, яке зазначається підставою позову є несплата відповідачем орендної плати згідно з умовами зазначеного договору.

При цьому, факт визнання відповідачем позовної вимоги про сплату орендної плати, підтвердженої прокурором належним чином при новому судовому розгляді, свідчить про відсутність умислу відповідача в порушенні умов договору оренди земельної ділянки від 20.05.2004.

Враховуючи, що несплата відповідачем орендної плати за землю є єдиною підставою позовної заяви про розірвання договору оренди, усунення даної обставини позбавляє позивача законних підстав вимагати розірвання договору оренди від 20.05.2004 в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Як встановлено ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "По оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, в тому числі, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем належної орендної плати, а позивачем цей факт не заперечується, то предмет спору в частині стягнення грошових коштів на момент розгляду справи відсутній.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в разі відсутності предмету спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення грошових коштів підлягає припиненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В частині позовних вимог Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області до Громадської організації садового товариства „Горобина" про стягнення грошових коштів в розмірі 36 697,83 грн провадження у справі припинити.

2. У задоволенні позовних вимог Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області до Громадської організації садового товариства „Горобина" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 22,00 га, укладеного 20.05.2004 між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та Громадською організацією садового товариства „Горобина" відмовити повністю.

3. Стягнути з Громадської організації садового товариства „Горобина" (код ЄДРПОУ 26426788) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн судових витрат.

Суддя Черногуз А.Ф.