Рішення

від 01.12.2006 по справі 7/191-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036,

м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У

к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 грудня 2006 р.           Справа 7/191-06

за

позовом: Вінницької

обласної організації  Товариства сприяння

обороні України м. Вінниця

до: Суб»єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи  - ОСОБА_1 м. Вінниця

про

стягнення  21525,58 

грн.

Головуючий

суддя     Мінєєва Н.В.    

При

секретарі судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :   Федчук Т.М. -пост. дов.  від 03. 05. 2006 року, Осипчук В.В. -голова

Вінницької обласної організації  ТСОУ.

          відповідача :  не з»явився.

ВСТАНОВИВ :

             Подано позов про стягнення  21525, 58 грн. збитків на підставі ст.ст.

224, 225 ГК України,  ст.ст. 396, 386, ч.

1 ст. 1166 ЦК України  та Закону

України  «Про власність»а також  про 

відшкодування судових витрат  та

витрат на послуги  адвоката в сумі 2000

грн.

             Письмовою заявою за № 1/149

від  26. 06. 2006 року  (вх. канцелярії суду  НОМЕР_1) 

позивач  збільшив розмір позовних

вимог та просив стягнути з відповідача 

22152,97 грн.  збитків у вигляді

упущеної вигоди  станом на 26. 06. 2006

року.

              18. 08. 2006 року  на адресу суду від  позивача надійшла заява  за  №

1/18501 від  09. 08. 2006 року  про збільшення  позовних вимог по справі № 7/191-06, згідно

якої  він 

просив суд стягнути  з

відповідача  28073,18 грн.  збитків, які утворились станом на 23. 08.

2006 року.

               Письмовою заявою б/н і дати  (вх. канцелярії суду  НОМЕР_2) 

позивач  збільшив свої позовні

вимоги   та просив стягнути з

відповідача  28916, 19 грн. збитків  у вигляді упущеної вигоди станом на  27. 09. 2006 року. 

               Ухвалами суду  відповідно 

від 23. 08. 2006 року та від  27.

09. 2006 року  зазначені вище

уточнення  (збільшення) позивачем

позовних вимог були прийняті судом на підставі ст. 22 ГПК України.

                 Письмовою заявою № 1/189 від

23. 08. 2006 року  позивач  вдруге просив суд вжити заходи  забезпечення позову  шляхом накладання  арешту на майно відповідача СПД ОСОБА_1  а заявою 

за № 1/190 від 23. 08. 2006 року 

також  просив суд  визнати поважними причини  пропущення 

позовної давності  щодо вимог  про стягнення неодержаного доходу  за березень 

2003 р в сумі 219,90 грн., а з  врахуванням

інфляції в сумі  293, 13 грн. (219,90

грн. х 133,3%= 293,13 грн.), за  квітень

2003 р -в сумі 410, 48 грн., а з врахуванням 

інфляції  в сумі  538,13 грн. (410,48 грн. х 131,1%= 538,13

грн.) та 21 день  травня 2006 р -в

сумі  287,49 грн., а з врахуванням

інфляції  в сумі 381, 21 грн. (410,48

грн. : 30 днів х 21 день = 287,49 грн. х 132,6% =381,21 грн.), загальна

сума  вказаних вимог становить  917,87 грн., а з врахуванням інфляції  1212, 48 грн.

               Відповідач  в судове засідання  неодноразово не з»являвся, не виконував  вимоги ухвал суду від  23. 05. 2006 року,  11. 07. 2006 року,  23. 08. 2006 року,  27. 09. 2006 року,  16. 10. 2006 року,  08. 11. 2006 року, не надав  витребуваних 

судом документів, у тому рахунку відзиву на позов з доказами направлення

його позивачу.  Про день і час розгляду

справи в суді відповідач  належним чином

повідомлявся, що  стверджується

відмітками канцелярії суду про направлення сторонам ухвал суду про відкладення

розгляду справи рекомендованими листами а також 

підписами самого відповідача на повідомленнях суду про  перенесення розгляду справи  або оголошення перерви в судовому засіданні.

               Оскільки  ухвали суду направлялись відповідачу як  за місцем його державної реєстрації, що  стверджується листом  Державного реєстратора  Вінницької міської ради за НОМЕР_3, так і за

місцем, вказаним останнім  у письмових

заявах на адресу суду, суд вважає, що вжив всі 

залежні від нього заходи  для

належного повідомлення СПД ОСОБА_1  про

час і місце  судового розгляду

справи  за його  участю та реалізації ним права судового

захисту своїх прав та інтересів.

                 За таких обставин  справа 

розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до положень  ст. 75 ГПК України.

                 В зв”язку з неявкою в судове

засідання  відповідача, не наданням

витребуваних судом документів, хворобою судді Н.В. Мінєєвої  та перебуванням останньої у відпустці,

необхідністю  витребування додаткових

письмових доказів а також з метою належного повідомлення  учасників судового процесу про день і час

розгляду справи в суді, з урахуванням клопотань сторін, розгляд справи

неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви,

останній раз до 01. 12. 2006 року.

                  Заслухавши пояснення

позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов

висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

                  Судом встановлено, що

відповідач у справі, починаючи з березня 2003 року  самовільно зайняв нежитлове приміщення площею

73 кв.м., які розташовані в цокольному поверсі 

будинку АДРЕСА_1. Даний факт стверджується постановою Житомирського

апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. у справі № 8/290-05. Цією же

постановою відповідача зобов'язано усунути перешкоди в користуванні нежитловими

приміщеннями загальною площею 73 кв.м., які розташовані в цокольному

(підвальному) поверсі будинку АДРЕСА_1 і 

зазначені в плані технічного паспорту на будівлю (інвентаризаційна

справа НОМЕР_4) КП „Вінницького обласного об'єднаного БТІ” як підвал п/А

кімнати № 1 -площею 30,3 кв.м., № 2 -вхідний тамбур, кімнати № 3 -площею 15,9

кв.м., кімнати № 4 -площею 20,4 кв.м., кімнати № 5 -площею 2,9 кв.м., кімнати №

6 -площею 2,9 кв.м., кімнати № 7 -площею 0,6 кв.м. шляхом виселення.

               Таким чином, виходячи із

приписів ст. 35 ГПК України, факт неправомірного користування відповідачем

приміщенням площею 73 кв.м. є встановленим і доведеним.

                Відповідач за самоправне  користування приміщенням  площею 

73 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 

будь-яких відшкодувань  та

винагороди позивачу не сплачував. Дане стверджується наявними у справі витягами

банку за термін березень 2003 року -червень 2006 року, згідно яким кошти,

перераховані відповідачем без достатньої правової підстави, були повернуті

позивачем.

               Суд, ураховуючи період, за який

відповідач перераховував кошти, дійшов висновку, що самовільне зайняття ним

нежитлового приміщення мало місце, починаючи з березня 2003 року.

                В той же час у період, коли

відповідач неправомірно займав приміщення, позивач був позбавлений можливості

використовувати його, зокрема шляхом передачі в оренду третім особам.

                Даний факт стверджується

договором оренди нежилого приміщення без права викупу НОМЕР_5, укладеним між

позивачем та СПД ОСОБА_2, договором оренди нежилого приміщення без права викупу

НОМЕР_6, укладеним між позивачем та СПД ОСОБА_2. Суд вважає, що зазначені

договори стверджують напрямок використання позивачем спірного приміщення. На

користь такого висновку свідчить термін дії укладених договорів. Виходячи із

умов договору оренди нежилого приміщення без права викупу НОМЕР_6 на оренду

приміщень площею 73 кв.м.,  який

укладений між позивачем та СПД ОСОБА_2 пізніше, орендна плата обумовлена у

розмірі 4 грн., крім того ПДВ20%, отже всього 4 грн. 80 коп.

               За загальним принципом

цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст.

623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування

збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то:

протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої

поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

вина правопорушника. Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих

порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

                Суд вважає, що протиправна

поведінка відповідача у вигляді самовільного зайняття нежитлового приміщення,

належного позивачу, а також шкідливий результат протиправної поведінки, який

полягає у неможливості використання позивачем належного йому приміщення за

власним розсудом, доведені постановою Житомирського апеляційного господарського

суду від 25.04.2006р. у справі № 8/290-05, витягами банку про надходження та

повернення, як безпідставно перерахованих, коштів відповідача, іншими

матеріалами справи. Наявність причинного зв”язку доводиться фактом використання

відповідачем приміщення без достатніх правових підстав за відсутності згоди

позивача та неотриманням позивачем доходів у вигляді орендної плати за спірне

приміщення за умови укладення відповідного договору з третіми особами. Слід

зазначити, що право вибору орендаря є прерогативою орендодавця -позивача.

                Таким чином, суд дійшов

висновку, що збитки позивача складаються із неодержаних доходів (упущеної

вигоди), які міг би отримати позивач  на

підставі належно укладеного договору оренди у вигляді щомісячної орендної

плати, виходячи із розміру 4 грн. 80 коп. за 1 кв.м., а всього 350 грн. 40 коп.

в місяць, яка обумовлена  п. 2.1

договору  НОМЕР_7, укладеного між

позивачем та  ПП ОСОБА_2 саме  на зазначені вище приміщення  площею 73 кв.м., які безпідставно займає

відповідач  ОСОБА_1.

               Разом з цим позивачем заявлені

вимоги про стягнення збитків у вигляді орендної плати за період з 01.03.2003р.

по 31.03.2003р. в сумі 293 грн. 13 коп. (з урахуванням індексу інфляції),

виходячи з  розміру орендованої площі

73,3 кв.м. та вартості  1 кв.м. 3 грн.

Фактично  розмір  площі складає 73 кв.м., що стверджується  Постановою Житомирського апеляційного

господарського суду від  25. 04. 2006 р

зі справи № 8/290-05 а тому вартість 

орендної плати за березень  2003

року  складає 219 грн. а з урахуванням

індексу інфляції (101,1%) -221 грн. 41 коп.  

Ураховуючи межі позовних вимог, суд вважає, що збитки у вигляді орендної

плати за період з 01.03.2003р. по 31.03.2003 року слід стягнути у розмірі 221

грн. 41 коп.

              Збитки у вигляді орендної плати

за період з 01.04.2003 року по 27.09.2006 року суд вважає обґрунтованими  у розмірі 14681 грн. 76 коп., виходячи

із  площі 73 кв.м. та розміру орендної

плати в сумі 350 грн. 40 коп. в місяць, з підстав, викладених вище.

               Позовні вимоги в частині

стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції підлягають задоволенню в

сумі  20109 грн. 76 коп.(14681 грн. 76

коп. + 5428 грн.   індекс інфляції  за період 

з 01. 03. 2003 року по 27. 09. 2006 року), виходячи із наступного.

               Індекс інфляції підлягає

стягненню в порядку, встановленому ст. 625 ЦК України, згідно якій боржник не

звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового

зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

              Отже, для застосування ст. 625 ЦК

України необхідна наявність грошового зобов'язання.

               Відповідно до ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК

України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього

Кодексу.

               Однієї із підстав виникнення

цивільних прав і обов'язків, встановлених ст.11 ч. 2 п. 3) ЦК України, є

завдання матеріальної (майнової) та моральної шкоди іншій особі.

               Оскільки стягнення збитків у

вигляді упущеної вигоди, яка полягає у неотриманні орендної плати, є грошовим

зобов'язанням, суд вважає правомірним застосування ст. 625 ч.2 ЦК України.

                Заява позивача № 1/190 від

23.08.2006р. про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності

задоволенню не підлягає за слідуючих підстав.

                Згідно ст. 267 ч.3 ЦК України

позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою

до винесення ним рішення. Оскільки жодною із сторін в процесі судового розгляду

не зроблено саме такої заяви, суд не має правової підстави для застосування

строку позовної давності, а тому відсутні підстави для визнання поважними

причин пропуску строку позовної давності.

                Суд, при прийнятті рішення

керується п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якому

Цивільний кодекс України (2003р.) застосовується до цивільних відносин, які

виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

                 Заява позивача № 1/189 від

23.08.2006р. про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних

причин. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо

обґрунтоване припущення, що майно(в т.ч. грошові суми, цінні папери  тощо), яке є у відповідача на момент

пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись

за якістю на момент виконання рішення суду (Роз'яснення ВАСУ № 02-5/611 від

23.08.94р. зі змінами).

                   Виходячи із принципів

змагальності та дизпозитивності господарського процесу, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень. Суд вважає, що позивачем не надано належного та достатнього

обґрунтування необхідності забезпечення позову.

                   Вимоги в частині

відшкодування витрат на оплату послуг адвоката стверджуються наявними у справі

договором про надання правової допомоги НОМЕР_8, свідоцтвом про  право на заняття адвокатською  діяльністю НОМЕР_9, довідкою від 19.05.2006р.

отримання гонорару в сумі 2000 грн.

                    Згідно ст. 44 ГПК України

витрати на оплату послуг адвоката входять до складу судових витрат.

                     Згідно ст. 49 ч. 5 ГПК

України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги

перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при

частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.

                    Таким чином, стягненню

підлягають витрати по оплаті послуг адвоката пропорційно сумі задоволених

позовних вимоги в розмірі  1390 грн. 90

коп.

                    Витрати на держмито,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають

віднесенню на відповідача  відповідно до

вимог ст. 49 ГПК України.

  Керуючись ст.ст. 22, 509, 267 ч. 3,  ст.ст. 611, 623, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3,

33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України;

ВИРІШИВ :

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, п/рахунок  ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ  НОМЕР_10)

   - на користь 

Вінницької обласної організації Товариства  сприяння обороні України (21050 м. Вінниця,

вул.. Визволення,2,  рахунок  № 26005301484 в Вінницькій обласній

дирекції  АКБ „Укрсоцбанку”, МФО 302010,

код ЄДРПОУ  02725256)   20109 грн. 76 коп. збитків,  201 грн. 10 коп. відшкодування витрат на

держмито, 82 грн. 06 коп. відшкодування 

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     - 

на користь  Вінницької обласної

організації Товариства  сприяння обороні

України (21050 м. Вінниця, вул.. Визволення,2, 

рахунок  № 26005301484 в

Вінницькій обласній дирекції  АКБ

„Укрсоцбанку”, МФО 302010, код ЄДРПОУ 

02725256)   1390 грн. 90 коп.

відшкодування витрат  по оплаті послуг

адвоката.

        Видати накази після набрання рішенням

законної сили.

        В решті позову  на суму 

8806 грн. 43 коп.  - відмовити.

      Вимоги позивача в частині стягнення  609 грн. 10 коп.  відшкодування витрат на послуги адвоката -

залишити без задоволення.

Суддя                                            

Мінєєва Н.В.

Повний текст рішення

суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  01.12.06