Рішення

від 19.02.2013 по справі 5011-9/17676-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/17676-2012 19.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича

Фірма «Спектр»

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення 24 466,08 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Мацюк Б. І. (діє за дов. б/н від 15.02.2013 року)

Від відповідача Васютін А. Г. (діє за дов. б/н від 02.01.2013 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спектр" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі за текстом - відповідач) про стягнення за договором № 99/0/14-11 про медикаментозне забезпечення від 25.11.2011 року основної заборгованості в розмірі 23704, 87 грн., пені в розмірі 404,79 грн., інфляційних витрат в розмірі 23, 71, 3% річних в розмірі 332, 71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/17676-2012, розгляд справи призначено на 22.01.2013 року.

18.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано оригінали документів на виконання ухвали суду від 10.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 року розгляд справи відкладено на 12.02.2013 року відповідно ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою відповідача та позивача в судове засідання, невиконанням відповідачем вимог ухвали суду, необхідністю сторонами надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, в судовому засіданні оголошено перерву на 19.02.2013 року, в зв'язку з необхідністю надання сторонами додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судове засідання 19.02.2013 року представники сторін з'явились, представник відповідача вимоги ухвали суду виконав частково, надав витребувані судом документи по справі, надав письмові пояснення по справі, надав усні пояснення по суті доданих в судовому засіданні документів, представником позивача надано усні пояснення по суті доданих в судовому засіданні відповідачем документів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на медикаментозне забезпечення № 99/0/14-11 від 25.11.2011 року в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач проти позову заперечує з підстав недоведеності матеріалами справи направлення йому рахунків на оплату послуг за договором.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2011 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір № 99/0/14-11 про медикаментозне забезпечення (далі за текстом договір), відповідно до п. 1.1. договором регулюються відносини сторін по наданню виконавцем замовнику наступних послуг:

- Виконавець забезпечує медикаментами та медичними матеріалами (надалі - медикаменти) застрахованих осіб (надалі - клієнтів);

- Замовник зобов'язується оплатити вартість медикаментів, наданих виконавцем клієнтами.

Відповідно до п. 4.1. вартість обумовлених видів медикаментів та медичних матеріалів визначається на підставі рахунків виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг за звітний місяць, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 5.1. договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником на підставі наступних документів: рахунку виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг; акту наданих послуг; копії заяви на видачу медикаментів замовника, яка направлена по факсу. Відповідно до п. 5.3. договору оплата замовником рахунку здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, зазначеної в п. 5.1. договору.

За твердженням позивача, на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки на оплату наданих послуг та підтверджуючи їх акти наданих послуг №№ 52 від 15.03.2012 року, 60 від 02.04.2012 року, 69 від 16.04.2012 року, 85 від 02.05.2012 року, 91 від 16.05.2012 року, 102 від 31.05.2012 року, 114 від 16.06.2012 року, 119 від 02.07.2012 року, 132 від 01.08.2012 року, на загальну суму 23 704, 87 грн., які були отримані відповідачем, що підтверджується позивачем наданими до матеріалів позовної заяви копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

В зв'язку з не оплатою виставлених рахунків, позивач 31.08.2012 року направив відповідачу претензії на суму 23 704, 87 грн., яка була отримана відповідачем 03.09.2012 року (вказане підтверджується матеріалами справи).

У відповідь на претензію позивача, відповідач надіслав листа б/н та без дати за підписом Голови правління Волошиної В. Л., яким зазначив, що ним були отримані рахунки за надані медичні послуги в період з 01.01.2012 року по 20.08.2012 року на суму 23 459, 07 грн., що через певні обставини рахунки не були оплачені в строк передбачений договором та запропонував розглянути графік сплати рахунків, за яким дата сплати останнього платежу 26.11.2012 року.

З позовною заявою про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 23 704, 87 грн., пені в розмірі 404, 79 грн. за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року, інфляційних нарахувань в розмірі 23, 71 грн. за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року, 3 % річних в розмірі 332, 71 грн. за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року за договором, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 07.12.2012 року.

Відповідач проти позову заперечує та наполягає на тому, що рахунки на оплату наданих послуг та підтверджуючи їх акти наданих послуг він не отримував, а надані позивачем докази - повідомлення про вручення поштового відправлення є належними доказами направлення позивачем відповідачу/отримання відповідачем саме рахунків на оплату наданих послуг та підтверджуючи їх актів наданих послуг №№ 52 від 15.03.2012 року, 60 від 02.04.2012 року, 69 від 16.04.2012 року, 85 від 02.05.2012 року, 91 від 16.05.2012 року, 102 від 31.05.2012 року, 114 від 16.06.2012 року, 119 від 02.07.2012 року, 132 від 01.08.2012 року, на загальну суму 23 704, 87 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір № 99/0/14-11 про медикаментозне забезпечення від 25.11.2011 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивач у відповідності до вимог договору надавав відповідачу послуги передбачені його умовами, що підтверджується матеріалами справи, та не заперечується відповідачем.

Надані послуги відповідачем не були оплачені, що є порушенням зобов'язань за договором з боку відповідача.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача стосовно неотримання рахунків на оплату послуг, і відповідно не настання строку виконання зобов'язання по оплаті, оскільки в матеріалах справи міститься лист відповідача на ім'я позивача, в якому зазначено, що рахунки на оплату послуг за період з 01.01.2012 року по 20.08.2012 року на суму 23 459, 07 грн. були отримані відповідачем, а також матеріали справи містять повідомленян про вручення про направлення поштової кореспонденції відповідачем від позивача.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано всі документи, передбачені п. 5.1 договору, укладеного між сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані за договором послуги в розмірі 23 459, 07 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано, отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача зазначеної суми є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 404, 79 грн. за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року, інфляційних нарахувань в розмірі 23, 71 грн. за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року, 3 % річних в розмірі 332, 71 грн. за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року за договором, то суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, як недоведені та необґрунтовані.

Так, відповідно до ст.ст. 229, 231 ГК України та ст. 611, 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання наступає відповідальність. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідно до умов договору строк оплати наданих виконавцем послуг ставиться в залежність від моменту отримання замовником рахунку на оплату наданих послуг, а із матеріалів справи не можливо достеменно встановити дати отримання відповідачем кожного конкретного рахунку на оплату наданих послуг окремо, оскільки вони направлялись в різний час (матеріали справи не містять описів вкладень поштових відправлень, в якому зазначено який саме рахунок направляється, а в листі відповідача зазначено тільки факт отримання рахунків), суд дійшов висновку, що позивачем не доведено період прострочення відповідачем грошового зобов'язання по кожному з рахунків, а отже суд позбавлений можливості здійснити перерахунок заявлених вимог про стягнення штрафних санкцій, а отже позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних за період з 16.04.2012 року по 03.12.2012 року є недоведними в частині настання строків прострочення, що є підставою для нарахування штрафних санкцій, і відповідно не підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11; код ЄДРПОУ 31241449; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича фірма «Спектр» (87529, м. Маріуполь, вул. Азовстальська, буд. 95; код ЄДРПОУ 05816924) 23 704 (двадцять три тисячі сімсот чотири) грн. 87 коп. основної заборгованості та 1 559 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 42 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.02.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко